Очільник експертної групи з надання екстреної меддопомоги Директората медичних послуг МОЗ Олександр Данилюк заявив, що пандемія коронавірусу викрила багато проблем у системі ЕМД, серед яких непідготовленість бригад «швидкої», завантаженість лінії 103 у зв’язку із панікою населення та погана маршрутизація, через яку пацієнтам з COVID-19 доводиться чекати госпіталізації значно довше.
Чиновник в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» також розповів про зарплати у системі екстреної медичної допомоги, анонсував оновлення автопарку «швидких» та уточнив, у яких регіонах найбільша завантаженість екстрених бригад. Усе інтерв’ю за хвилину.
Бригадам «швидкої» бракує практичних навичок надання кисневої підтримки пацієнту у невідкладному стані. Зокрема, інтубації, неінвазивної вентиляції легень та дихальної підтримки. Хоч медпрацівники проходили онлайн-навчання центрів ЕМД щодо роботи з пацієнтами з коронавірусом, «ми розуміємо, що цього недостатньо».
Найбільший пік навантаження на швидкі прийшовся на жовтень-листопад, тоді COVID-пацієнтів доводилось возити від лікарні до лікарні через відсутність місць, або ж долати сотні кілометрів до медзакладу. Відтак пацієнти з коронавірусом чекають швидку довше. Водночас є і протилежна ситуація, коли «щвидка» не приїжджала вчасно на ДТП та інсульт, бо усі бригади були зайняті коронавірусом. «Наразі ситуація стабілізувалася, по динаміці, графіку ми бачимо плато». На сьогодні найзавантаженіша екстрена допомога у Києві та області, а також в Одеській та Харківській областях.
«Екстрена медична допомога зараз фінансується дуже добре», у 2019-2020 медикам закупили понад 800 машин «швидкої». Зараз автопарк екстреної меддопомоги налічує понад 4,5 тисячі машин (3,5 тис. автомобілів типу В і 896 типу С), включно зі старими, які планують замінити та докупити ще 1,6 тисяч авто. Нові «швидкі» купуватимуть виключно класу В і С – це повноцінні реанімобілі, а «клас А взагалі виключаєм із системи «екстренки», такі автомобілі недопустимі». На дооснащення усіх швидких апаратами ШВЛ з неінвазивною вентиляцією та оновлення автопарку потрібно ще 3,3 млрд гривень (на 2021 рік заклали 2 млрд грн.).
У системі екстреної меддопомоги працює 42 тисячі осіб, на добу проводиться 15 тисяч виїздів. Зарплата лікаря бригади «швидкої» у середньому 9 тисяч грн., у фельдшера та диспетчера по – 7 тисяч, а водія – 6 тисяч. З надбавками лікарі вищої категорії мають 15 тис. грн, фельдшери - 12 тис. грн, водії- 8 тис. грн, диспетчери - 11 тис. грн. «в бригадах, котрі реагують на COVID-19, зарплати більш як 20 тис. грн.».
«У середньому 74% пацієнтів, які зателефонували на «103», не потребують госпіталізації, не потребують в більшості навіть виїзду бригади». Виїздом «швидкої» завершується половина дзвінків, із них лише чверть пацієнтів госпіталізують. Данилюк нагадав, що зараз підвищений тиск за стандартами не потребує невідкладної допомоги і лікується у сімейного лікаря.
Працівників «швидкої» із груп ризику вирішили не залучати на виїзди до пацієнтів з підозрою на COVID-19. «Вони постійно їздять на інфаркти, ДТП, але ми намагалися не відправляти на COVID».
Українцям з коронавірусом не потрібно телефонувати по лікарням і шукати собі місце. Варто одразу дзвонити на лінію 103 і у разі показань для госпіталізації (сатурація нижче 92%, біль у грудях, задишка, порушення свідомості), «швидка» везе пацієнта до найближчої до місця проживання COVID-лікарні.
Маршрутизацією пацієнтів займаються 25 центральних оперативно-диспетчерських служб по Україні. «Диспетчерська точно знає про всі лікарні, які мають вільні ліжка і кількість ліжок, відповідно туди і скеровує бригаду, надає маршрут». Окрім того, зараз запустили тестовий чат-бот щодо вільних місць у медзакладах.
Нагадаємо, до кінця березня медзаклади у 19 областях України отримають нові машини екстреної допомоги. МОЗ уже погодило закупівлю 416 автомобілів «швидкої» двох видів.
Наприкінці грудня Кабінет міністрів України затвердив нові критерії для швидкої допомоги, які регулюють час приїзду бригади до пацієнта. Норматив приїзду швидкої на критичний виклик становить 10 хвилин з моменту звернення до диспетчера. На екстрений виклик – 20 хвилин. До критичного стану відносять випадки, коли спостерігається зупинка дихання, рясна кровотеча і випадки, коли існує безпосередня загроза життю людини.
Також українці можуть викликати «швидку допомогу» для хворих COVID-19. Для цього достатньо зателефонувати в контакт-центр з протидії коронавірусу.
