Нещодавно голова правління компанії «НАК Нафтогаз України» Андрій Коболєв заявив про можливість продажу цієї державної компанії. На його думку, це зокрема вирішить питання винагороди для топ-менеджменту держпідприємства. Дослівно Коболєв вважає, що «ніщо не заважає приватизувати «Нафтогаз» та за три роки вивести НАК на IPO».
Думка щодо приватизації компанії не нова. Але чи готовий нині бізнес «Нафтогазу» до таких кардинальних змін, які можливості та ризики це відкриває для української економіки та чи налаштовані можновладці міняти правила гри заради ідеї залучення приватного капіталу – говоримо про це з експертом у сфері енергетики та президентом аналітичного центру DiXi Group Оленою Павленко.
Олена Павленко: Залежить, що купується у «пакеті» з Нафтогазом. Станом на зараз Нафтогаз має кілька функцій. По-перше, компанія управляє газовими сховищами. По-друге, здійснює постачання газу. По-третє, має видобувний бізнес. По-четверте, керує нафтотранспортними активами і навіть деякими розподільними мережами.
«Якщо компанію приватизовувати з усіма функціями – вона може бути цікава для інвесторів, в першу чергу, через газові сховища та видобуток газу. Бізнес із використанням газових сховищ зараз добре розвивається, компанія надає послуги в режимі «митного складу», і ним користуються європейські компанії. Видобувний бізнес посилює «Нафтогаз» на ринку, особливо після того, як скасують регульований режим постачання газу для населення та теплокомуненерго»
експерт у сфері енергетикиНаше законодавство забороняє продаж газових сховищ, правильно?
Олена Павленко: У жовтні минулого року були прийняті зміни до Закону «Про ринок природного газу», в якому стаття 45 забороняє приватизацію оператора газових сховищ і об’єкти державної власності, які використовує оператор газових сховищ.
«Потрібно або міняти законодавство – на що, судячи з коментарів народних депутатів, більшість не готова. Або виводити бізнес зі зберігання газу з-під контролю «Нафтогазу». На це не готовий менеджмент компанії, відповідно до заяв Андрія Коболєва»
експерт у сфері енергетикиТому, мабуть, заяви щодо можливої приватизації «Нафтогазу» варто трактувати як спробу керівництва НАКу викласти ідею на публічне обговорення і зрозуміти рівень підтримки та критики з боку різних стейкхолдерів. Зрештою, нагадую, про ідею вивести «Нафтогаз» на IPO менеджмент говорив давно, ще кілька років тому.
Які ризики та можливості відкриває приватизація компанії для економіки у разі реалізації?
Олена Павленко: Як на мене, якщо приводити нових власників на українські державні підприємства, це мають бути компанії, які здатні принести кращу якість і вищі стандарти роботи. Станом на зараз, попри великі спроби залучити в Україну такі компанії, їх інтерес не надто високий. Україну тримають у фокусі, але не поспішають із великими і тривалими інвестиціями.
«Перед тим, як намагатись приватизовувати «Нафтогаз», я б спробувала спочатку знайти партнера для української газотранспортної системи, а також більше іноземних компаній для активізації видобутку газу. Якщо у сегменті видобутку і транспортування газу буде більше довіри і працюватимуть великі іноземні компанії, на «Нафтогаз» теж звернуть увагу»
експерт у сфері енергетикиВ іншому випадку ризикуємо знову передавати компанію «з рук у руки» вже існуючим гравцям в Україні. Хоча ідея про приватизацію НАКу може бути пов’язана якраз із транспортуванням газу.
Чи допускає урядовий законопроект №2831 про заборону приватизації хоча б частковий продаж акцій НАК, про що пишуть в пресі?
Олена Павленко: Йдеться про те, що частка корпоративних прав, що належать державі, не може бути меншою ніж 50 відсотків плюс 1 акція. Це означає, що навіть у випадку часткової приватизації за державою залишатиметься контрольний пакет.
У ситуації, якщо «Нафтогаз» погодиться відокремити бізнес із зберігання газу і залишитись лише видобувником і постачальником газу, це теоретично можливо. Тоді буде компанія, якою управлятимуть спільно держава та приватний власник.
Однак яка гарантія, що пошук приватного партнера не призведе до повторення ситуації з «Укрнафтою», де троє з чотирьох міноритарних акціонерів – кіпрські компанії?
Що буде із транзитним контрактом в контексті можливого продажу? Адже Нафтогаз є стороною угоди
Олена Павленко: Ми не знаємо тексту контракту, відповідно, не знаємо, які юридичні наслідки від змін у формі власності «Нафтогазу».
«Але якщо уявити, що міноритарним власником «Нафтогазу» стає європейська компанія, яка може привести з собою європейських покупців газу саме через український маршрут і забезпечити продовження транспортування газу в великих обсягах після 2021 року – для країни це не такий вже і поганий варіант. Далі вже питання деталей, які якраз найважливіші»
експерт у сфері енергетикиПан Андрій Герус вважає, що продаж неможливий серед іншого через те, що у власності Нафтогазу залишилися ПГС. Чому їх не передали Оператору ГТС під час анбандлінгу?
Олена Павленко: Моделі та варіанти анбандлінгу обговорювали кілька років, я пам’ятаю не менше п’яти варіантів відділення Оператора ГТС. Відділяти трубопровід разом із газосховищами чи відділяти лише газопровід – це політичне рішення, яке зробив уряд. Мабуть, він керувався розрахунками, які, однак, не є публічними. Тому як обґрунтування, так і відповідальність за ефективність моделі анбандлінгу лежить на урядові.
