Глобальний індекс ділової активності: нові тренди товарних ринків і їх вплив на виробництво
Індекс ділової активності JPMorgan Global Manufacturing PMI, сформований IHS Markit на основі власних досліджень бізнесу, свідчить, що сектор виробництва товарів продовжив поточний період зростання до одинадцяти місяців. Примітно, що загальний PMI виріс з 55,9 у квітні до 56,0 у травні, досягнувши найвищого рівня за 11 років.
Якщо здійснити достеменний аналіз даних, можна побачити, що субіндекси PMI розкривають знайому історію обмежень з боку пропозиції в травні, яка продовжувала сприяти різкому зростанню цін. Попри те, що після початкового економічного підйому пройшло понад рік, проблеми з підйомом зберігаються.
Ми вирішили висвітлити складові Індексу ділової активності від JPMorgan Global Manufacturing PMI, а також тенденції на глобальних сировинних ринках.
Наслідки обмеженої пропозиції
Постійні обмеження пропозиції - це явище, яке вийшло за межі глобальних ринків і як раніше продовжує тиснути на ціни. Досвід від початку збою в роботі глобальних ланцюжків постачань, пов'язаного з COVID-19, породила очікування, що поступове усунення проблемних явищ з поліпшенням ситуації з пандемією на тлі масової вакцинації дозволить відновити та нормалізувати діяльність. Накопичений попит згодом буде стимулювати зростання світового виробництва.
Рисунок 1 - Глобальний PMI індекс виробництва та постачання
Джерело: JPMorgan, IHS Markit.
Хоча в середини 2020 року рівень глобальних постачань виробників продукції обробної промисловості наблизилися до стабілізації, що свідчить про ослаблення навантаження на постачання, свіжіші дані PMI припускають, що терміни поставки зросли до рівня, який наблизився до піку 2020 року. Подальший вплив на ціни у всьому світі викликав зростання інфляції, в той час, як вплив на регіональні показники був неоднозначним.
Зростання промислового виробництва в Азії відстає від аналогічних показників на тлі обмежень пропозиції та загострення ситуації з COVID-19.
Щоб оцінити серйозність обмежень пропозиції для виробничих показників, корисно розглянути різницю між субіндексами випуску та термінів поставки. Темпи скорочення термінів поставки були набагато вищими, ніж темпи зростання виробництва, що мало схожі тенденції як на розвинених, так і на ринках, що розвиваються. У порівнянні з ринками, що розвиваються, розвинені ринки виявилися у важких умовах.
Рисунок 2 - Різниця між часом випуску та часом доставки на розвинених ринках та EM
Джерело: JPMorgan, IHS Markit.
Достеменний аналіз в розрізі різних регіонів, свідчить, що США, Великобританія і Єврозона потерпають від цього явища сильніше, ніж Азія.
Рисунок 3 - Різниця між часом випуску та часом доставки в регіональному аспекті
Джерело: JPMorgan, IHS Markit.
Суттєву різницю в обсязі виробництва та термінів постачання в цих ключових розвинених країнах обумовлюють вищі темпи зростання виробництва та більш різке погіршення термінів виконання замовлень.
Ця тенденція спонукає замислитися над тим, яким буде шлях відновлення для азіатських економік, особливо з урахуванням того, що регіон значно відстає від західних аналогів з точки зору темпів відновлення.
У той час як економіки США та Європи зіткнулися з більш серйозними обмеженнями пропозиції, зростання їх виробництва та замовлень також був більш вражаючим. Надалі ці обмеження можуть діяти як «лежачі поліцейські» на шляху відновлення після пандемії, особливо після початкового сплеску попиту в результаті відновлення економіки таких країн, як США та Європа.
Для азіатських ринків, які тільки почали відновлюватися й знову постали перед викликом зростання випадків COVID-19, що вплинуло на недавні показники виробничого сектора, зростання виробництва в регіоні потенційно може і далі відставати від цих розвинених ринків. Це також змушує задуматися над картиною глобального зростання без участі Азії.
Ціновий тиск посилюється на тлі дисбалансу попиту та пропозиції
Інфляційний тиск також є побічним продуктом відновлення економіки. Сплеск попиту поряд з пом'якшенням обмежень в багатьох країнах при відставанні пропозиції змістив цінову корекцію на продавців, що призвело до різкого зростання середніх цін на сировину. Клієнти, які працюють у сфері перероблення та збуту продукції, також опинилися під впливом цінового зростання, адже виробничі витрати виробничого сектору зросли збільшивши ціни готової продукції.
Рисунок 4 - Глобальні виробничі витрати у порівнянні з витратами на випуск
Джерело: JPMorgan, IHS Markit.
Якщо взяти за приклад тематичне дослідження глобального дефіциту напівпровідників, то на будівництво нових виробничих потужностей потребуватиметься понад рік. Згідно з недавніми інтерв'ю генерального директора Intel, навіть якщо поточна виробнича потужність буде збільшена, очікується, що вона триватиме кілька років.
Щодо цін, то варто зазначити, збільшення розриву між попитом і пропозицією може привести до того, що високі ціни будуть утримуватися, й матимуть макроекономічні наслідки. Це особливо важливо для регіонів, які ще не побачили повноцінного відновлення після пандемії, таких як Азія, зазначають в IHS Markit.
Кон’юнктура ринку та прогноз
Найбільше зниження цін відбулося в хімічній промисловості та на ринку чорних металах. Про це повідомлять в IHS Markit. Світові ціни на продукти хімічної промисловості зазнали падіння на 5%, оскільки поліпшення ситуації з поставками поліпшило баланс ринку.
На світових ринках бензолу спостерігалося найбільше падіння, при цьому європейські ціни впали більш ніж на 20%. Це стало результатом поверненням великого нафтопереробного заводу в Нідерландах, який не працював з кінця лютого 2021 року.
Поліпшення пропозиції в Європі зменшило експортні можливості виробників з США, що викликало аналогічне коригування цін для Північної Америки.
Субіндекс сировини для виробництва сталі на минулому тижні знизився на 2%, оскільки ціни на залізну руду продовжували знижуватися з недавніх історичних максимумів.
Ринки продовжують реагувати на недавні оголошення китайського уряду, які сигналізують про його намір втрутитися, щоб впоратися з різким зростанням цін.
Також минулого тижня деякі елементи MPI продемонстрували силу, в тому числі в енергетиці, при цьому субіндекс IHS Markit на тлі зростання світових цін на вугілля виріс на 6,3%. Високий попит та обмежена пропозиція продовжують підтримувати ціни на вугільних ринках.
Хоча товарні ринки залишаються сильними, явно бичачі настрої почали слабшати, зазначають аналітики IHS Markit. Оптимізм, який характерний для ринків з листопада 2020 року, піддається випробуванню у вигляді інфляції споживчих цін в офіційній статистиці.
Настрій інвесторів залишається в цілому позитивним, хоча побоювання з приводу того, що політики можуть почати знижувати стимули раніше, ніж очікувалося раніше, стали викликати побоювання. Що ще більш важливо для товарних ринків, високі ціни на сировинні товари починають наштовхуватися на опір з боку покупців. Якщо умови пропозиції покращаться - як і очікувалося - ці чинники в сукупності покладуть край ціновому зростанню на сировину, який спостерігається вже понад 13 місяців.