$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +9° Варшава +10° Вашингтон
Олег Гречаний, юридична компанія LeoPartners: про діяльність нерезидентів в Україні та чому ми не можемо бути «другою Латвією» для бізнесу

Олег Гречаний, юридична компанія LeoPartners: про діяльність нерезидентів в Україні та чому ми не можемо бути «другою Латвією» для бізнесу

24 Травня 2021 15:45

Україна багато років шукає оптимальний шлях підвищення інвестиційної привабливості, яка б стала ключовим каталізатором економічного росту держави. Проте на практиці багато проблем юридичного характеру досі не подолані, а намагання їх вирішити не завжди знаходить єдність у владних колах. Про основні перепони роботи нерезидентів та самого інвестиційного процесу ми запитали у Chief Legal Officer юридичної компанії LeoPartners Олега Гречаного.

Які основні напрямки діяльності компаній-нерезидентів в України Ви б виділили?

Олег Гречаний: Насамперед це інвестування та порядок надходження інвестицій в економіку України. Тут слід зазначити високий рівень зарегульованості, деякі новели законодавства та, звісно, усюдисущу пандемію COVID-19.

Друге місце посідає придбання активів (нерухомого майна, тощо). Так, це дещо схоже на інвестиції, але існують певні особливості в законодавчому врегулюванні та відмінності у цілях інвестора-нерезидента.

Третє – це відкриття рахунків компаніями-нерезидентами в банківських установах України для ведення основної діяльності компанії-нерезидента як для розрахунків в Україні, так і для розрахунків з іншими нерезидентами.



На якому рівні лишилась зарегульованість при надходженні інвестицій в Україну, та з чим це пов’язано?

Олег Гречаний: Як відомо, новою владою було задекларовано спрощення інвестування в Україну іноземними інвесторами, але це інвестування мчить зі швидкістю флегматичного-меланхолійного равлика. Наприклад, ситуація з компанією Volkswagen, в якій держава втратила 1,5 млрд дол. США потенційних інвестицій та інші подібні ситуації яскраво це ілюструють. Як на мене, державі потрібно думати не про рейтинг в Doing Business, а про реальні інвестиції в економіку.

Як вплинула пандемія COVID-19 на надходження інвестицій в Україну та інвестиції у світі в цілому?

Олег Гречаний: Я не є провідним економістом, але, здається, Білл Гейтс заявляв, що найкращою інвестицією зараз  є інвестиція у здоров’я людей та в боротьбу з пандемією коронавірусу. Звісно, світ змінився, змінились пріоритети як людини, індивідуума, так і компаній, зокрема, компаній-інвесторів.

«ВРУ розглядає проект закону про ПДВ для цифрових товарів та послуг. В разі прийняття цього законопроекту, компанії-постачальники цифрових продуктів, які працюють на території України напряму чи через посередників (Facebook, Google та інші), повинні будуть зареєструватись платниками ПДВ в Україні та сплачувати відповідний податок»

Олег Гречаний,

Chief Legal Officer LeoPartners


Наразі можна спостерігати досить помірний процес реформування сфери інвестування, досить повільну активність самих інвесторів, але це, зважаючи на глобальну ситуацію, є нормальною тенденцією. Також слід відмітити й ситуацію з агресією з боку Росії. Інвестор не йде туди, де війна, чи існує велика ймовірність її початку.

Що змінилось у банківській та фінансовій сфері у зв’язку з лібералізацією діяльності банків в частині ведення справ із клієнтами-нерезидентами?

Олег Гречаний: За задумом законодавців та регулятора (НБУ) прийняті рішення з поліпшення умов ведення рахунків нерезидентів мали б полегшити процеси. Але водночас можливі суворі заходи впливу з боку НБУ, податкова зарегульованість та часто банальне небажання працівників банку освоїти новий для них напрям гальмують надходження інвестицій  та  розвиток самої банківської сфери.



Чи оподатковується діяльність нерезидента, який відкрив рахунки у банківських установах України?

Олег Гречаний: Слід зазначити, що ситуації можуть бути різними відповідно до специфіки діяльності. Наприклад, наразі ВРУ розглядає проект закону про ПДВ для цифрових товарів та послуг. В разі прийняття цього законопроекту, компанії-постачальники цифрових продуктів, які працюють на території України напряму чи через посередників (Facebook, Google та інші), повинні будуть зареєструватись платниками ПДВ в Україні та сплачувати відповідний податок. Наявність чи відсутність у таких компаній банківського рахунку в Україні ніяк не вплине на обов’язок сплати цього податку.

«Діяльність нерезидента в Україні, відкриття ним рахунків  у банківських установах України навіть без одержання доходу з України, може бути розцінена податковими органами як діяльність постійного представництва з обов’язком сплати податків»

Олег Гречаний,

Chief Legal Officer LeoPartners


Змушений додати нудних слів та цифр. Відповідно до підпункту 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі Кодекс) встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент проводить свою діяльність в Україні та за її межами й при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва.

«Навіть, якщо нерезидент є кришталево чистим та сумлінним платником податків, це не гарантує йому відсутність кримінальних проваджень та не захищає від безпідставного арешту рахунків. Як показує практика, проблеми починаються у тих компаній, які володіють значними коштами»

Олег Гречаний,

Chief Legal Officer LeoPartners


Також, враховуючи судову практику, яка є актуальною, працівники податкової надсилають таким нерезидентам (їх представникам) ППР про необхідність сплати податку на прибуток, хоча нерезиденти часто такого прибутку не отримують, а рух коштів по їх рахунках відображає виключно інвестиційну діяльність.

Підсумовуючи, можна сказати, що діяльність нерезидента в Україні, відкриття ним рахунків  у банківських установах України навіть без одержання доходу з України, може бути розцінена податковими органами як діяльність постійного представництва з обов’язком сплати податків та відповідними питаннями з боку податкових органів.



Як реагують правоохоронні органи на діяльність компаній-нерезидентів в Україні? Чи стикаються інвестори з перешкодами в діяльності, як це буває у компаній резидентів?

Олег Гречаний: На жаль, наявність у компанії-нерезидента банківського рахунку (поточного, інвестиційного) несе потенційні ризики їх блокування недоброчесними працівниками правоохоронних органів.

«Ще однією причиною неквапливого приходу інвесторів є ненадійна банківська система України в цілому. Тому сьогодні ми не можемо вважатися другою Латвією для європейського чи світового бізнесу»

Олег Гречаний,

Chief Legal Officer LeoPartners


Навіть, якщо нерезидент є кришталево чистим та сумлінним платником податків, це не гарантує йому відсутність кримінальних проваджень та не захищає від безпідставного арешту рахунків. Як показує практика, проблеми починаються у тих компаній, які володіють значними коштами, в іншому випадку ви є малоцікавим об’єктом для наживи.

Як ставляться самі банки до відкриття рахунків нерезидентами та процесу їх обслуговування ?

Олег Гречаний: В процесі обслуговування нерезидентів часто виникають питання у працівників банку стосовно суті фінансових операцій та регулювання нерезидента в тій чи іншій юрисдикції. Пов’язано це з зарегульованістю з боку НБУ, а також, в деяких випадках, з відсутністю необхідного досвіду у працівників банківських установ. Адже часто приймаються рішення відмовити у проведенні тих чи інших операцій через загрозу санкцій з боку Національного банку України.

Ще однією причиною неквапливого приходу інвесторів є недостатньо надійна банківська система України в цілому. Тому сьогодні ми не можемо вважатися другою Латвією для європейського чи світового бізнесу, наші банки не обслуговують масово клієнтів-нерезидентів та навряд будуть це робити.

Що б Ви змінили для спрощення діяльності інвесторів в Україні?

Олег Гречаний: Насамперед мають бути певні гармонійні відносини між всіма учасниками процесу: державою, інвестором та кінцевими споживачами. Поліпшення в банківській системі, її зміцнення також підуть на користь інвестиціям. Не завадить і підвищення кваліфікації працівників банківської сфери та їх мотивації.