Падіння агровиробництва продовжилося: що впливає на галузь і які перспективи
З початком пандемії в Україні було запроваджено жорсткі обмеження, що вплинуло на всі без винятку ВЕД. Карантинні обмеження також позначилися на експорті зернових. Однак з огляду на те, що внутрішнє споживання зернових становить лише 29%, таке рішення було переглянуте, оскільки є деструктивним не лише з позиції представників ринку, а й фінансової стабільності та наповненості держбюджету, бо аграрний експорт щороку приносить близько 40% усіх валютних надходжень у країну. Наприклад, у 2019 році в підсумку валютних надходжень від експорту зернових бюджет отримав близько $9,6 млрд.
Утім, розвиток галузей сільського господарства, які перебувають у найгіршому стані, вимагає інвестицій в основні та оборотні засоби, а також у племінні та генетичні ресурси.
Проте, в умовах пандемії мала місце інвестиційна пауза, яка визначала подальший розвиток галузей.
Ми вирішили висвітлити фактори, які визначали розвиток галузей, а також перспективи с/г виробництва в Україні.
Індекс сільськогосподарської продукції у січні - березні 2021 року
З початку року на галузь негативно впливала низка факторів, зокрема, врожайність, які мала значні відхилення від прогнозів, несприятливі погодні умови, а також наслідки пандемії.
У січні − березні 2021 року індекс сільськогосподарської продукції у порівнянні з січнем - березнем 2020 року становив 95,2%. Про це повідомляє Держстат (рис. 1).
Рисунок 1 - Індекси сільськогосподарської продукції (у % до відповідного періоду попереднього року, наростаючим підсумком)
Джерело: ДССУ.
Найбільший негативний внесок у падіння сільськогосподарського виробництва мали обсяги вирощування с/г тварин (у живій масі) у підприємствах, що зменшились на 5,6% («плюс» 2,5% у січні-лютому 2020 року) й сформували основну частину виробничого падіння внаслідок проблем у діяльності птахофабрика, та виробництва яєць, яке скоротилось на 16,1%, сформувавши понад третину падіння.
Таблиця 1 - Індекси сільськогосподарської продукції за категоріями виробників, %
Джерело: ДССУ.
Крім того, біль витратним стало утримання ВРХ, що обумовлює проблеми в виробництві молока, яке демонструє поглиблення падіння – до 4,8%. Необхідно також зазначити, єдиним підвидом вирощування с/г тварин де спостерігалося зростання було свинарство – «плюс» 11% на тлі спаду кількості випадків африканської чуми свиней. Про це повідомляють в Мінекономіки.
Фактори, які впливали на діяльність виробництва
Передусім, здорожчання енергоносіїв обумовило зростання собівартості в с/г виробництві. Також на тлі слабких врожаїв пропозиція кормової бази звузилася, що призвело до зростання цін, а відтак витратності кормової бази ВРХ.
Згідно з даними Держстату протягом січня - лютого 2021 року (п/п) середні ціни реалізації зернових культур зросли у 1,6 раза («мінус» 9,2% у січні-лютому 2020 року), ціни виробників постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 8% («мінус» 6,3% відповідно) і добування сирої нафти та природного газу – на 34,3% («мінус» 23% відповідно).
У січні-лютому 2021 року (п/п) сукупний індекс витрат на виробництво продукції тваринництва зріс на 40,1% («мінус» 6,8% проти торішніх показників).
Негативно позначилися на виробництві також запровадження обмежень в окремих країнах-торгових партнерах на експорт продукції птахівництва внаслідок спалахів пташиного грипу в окремих регіонах.
Варто зазначити, згідно з даними голови Держпродспоживслужби 17.03.2021 року Європейський Союз визнав зонування України за високопатогенним грипом птиці, що надасть можливість країні постачати продукцію птахівництва з неінфікованих зон до країн ЄС.
Відновлення експорту м’яса птиці до ЄС очікувалося з 20.03.2021 року. Згідно з даними ДМС у січні-лютому 2021 року експорт м’яса птиці у фізичному вимірі зменшився на 13,6% («мінус» 7,1% у січні-лютому 2020 року).
Низький попит на зовнішніх ринках на м’ясну продукцію відбувся внаслідок перевиробництва в країнах ЄС, що відповідно обумовлює просідання світових цін на м’ясну продукцію. Згідно з даними ФАО індекс цін на світових ринках на м’ясну продукцію у лютому 2021 року становив 96,4 п. у порівнянні з 100,5 п. торік у лютому.
Також негативно позначився високий рівень конкуренції на внутрішньому ринку молочної продукції, виробництво якої у переважній більшості країн субсидіюється на досить високому рівні.
Згідно з даними ДМС у січні-лютому 2021 року імпорт молочної продукції у фізичному вимірі зріс на 25,4% (зростання у 2,4 раза у січні-лютому 2020 року).
Закупівельні ціни на молоко у господарств населення продовжують залишатися низькими зважаючи на значну частку (58,8%) їх у загальному виробництві. Згідно з даними Держстату у січні 2021 року закупівельні ціни на молоко у господарств населення у порівнянні з підприємствами нижчі на 17,6%.
У січні-березні 2021 року (п/п) зростання на підприємствах спостерігалося в 4 регіонах - найбільше у Дніпропетровській обл. (на 20,3% у січні-березні 2021 року), Закарпатській обл. (на 28,9% у січні-березні 2021 року), Тернопільській обл. (на 22,8% відповідно) та Житомирській обл. (на 9 % відповідно). Найбільше скорочення – у Чернівецькій обл. (32,7%), Київській обл. (на 21,7% у січні-березні 2021 року), що обумовлено в основному зменшенням обсягів виробництва всіх видів продукції, у т. ч. вагомий вплив мала негативна ситуація у птахівництві.
Інвестиції в український агросектор в рамках реалізації «Європейського зеленого курсу»
В Україні створили Українську Асоціацію Бізнесу і Торгівлі (UBTA), яка допомагає підприємцям освоювати нові експортні ринки, а також знайомить з алгоритмом переходу на стандарти Green Deal різні види бізнесу.
Проте лише державна інвестиційна підтримка сектору (4 млрд грн на 2021 рік) не здатна підтримати агровиробництво. Аграрії потребують інвестиції, які можуть бути спрямовані на підтримку зеленого курсу. Варто зазначити, в рамках реалізації «Європейського зеленого курсу» Європейський парламент вирішив, що відтепер 30% прямих дотацій фермерам спрямують на екологічні програми. Щоб отримати цю частку дотацій, фермери повинні переформатувати свою модель бізнесу й мінімізувати шкоду для екології. Про це повідомляє AgroPolit.com. Ще 35% аграрного бюджету в ЄС спрямують на збереження навколишнього середовища на сільських територіях. 10% від усіх земель сільськогосподарського призначення європейські парламентарі пропонують перепрофілювати під зелені насадження, невеликі водойми тощо. Тобто ця земля вже не використовуватиметься в агровиробництві. Протягом 7 років Євросоюз вкладе у с/г виробництво близько 387 млрд євро.
Для українських аграріїв в рамках впровадження «Європейського зеленого курсу» необхідні інвестиції в обсязі 2,6 млрд євро – для сталого управління (моніторингу) ґрунтами; 1,4 млрд євро – для сталого управління (моніторингу) гноєм; 600 млн євро – для управління лісосмугами (наразі в кадастрі інформації немає), і для зменшення використання викопного палива с/г технікою - 2,2 млрд євро.