Перспективи відключення країни-агресора від SWIFT: Китай відхилив російську альтернативу
В США, як і в Україні зафіксували концентрацію російських військ поблизу Донбасу. Згідно з даними Пентагону, до кордонів з Україною країна-агресор перекинула 4 тисячі солдатів та військової техніки.
Але публічна демонстрація статусу великої держави супроводжується зростаючим страхом перед санкціями з боку США, перелік причин для яких продовжує зростати.
Ми вирішили висвітлити деякі аспекти розвитку можливості відключення країни-агресора від системи міжнародних переказів, а також роль Китаю в контексті впливу на перспективи санкційних заходів.
У Держдумі закликали не боятися відключення від SWIFT
Росія навряд чи буде відключена від SWIFT, оскільки, це занадто великий репутаційний ризик для системи міжнародних розрахунків. Таку думку висловив глава комітету Держдуми з фінансового ринку, виступаючи в рамках дискусії «Чи потрібен Росії цифровий рубль?» на гайдарівському форумі.
«Якщо дискутувати з приводу перспектив відключення від SWIFT, я особисто не вірю, оскільки це міжнародна організація, формально самостійна. Звичайно, Америка, яка погрожує відключити від SWIFT, має великий вплив, і був такий прецедент після терактів 11 вересня, сильно потряс авторитет SWIFT, а відтак, якщо буде відключення такого серйозного учасника системи як РФ, то це сильно вдарить по авторитету SWIFT, і я вважаю, що вони навряд чи підуть на це», - сказав він.
Проте було зазначено, що таке відключення теоретично можливо. «Але ми до цього певним чином підготувалися і, якщо говорити про внутрішній ринок, тобто і використовується всіма гравцями в РФ внутрішня система передачі фінансових повідомлень (СПФС). Що ж стосується використання цифрового рубля - це теж можлива перспектива, але потрібно забезпечити технологічну сумісність систем, домовленість між країнами», - зазначив депутат.
Раніше агентство Reuters з посиланням на джерела повідомило, що адміністрація обраного президента США Джо Байдена, як тільки він вступить на посаду, розгляне кілька варіантів заходів у відповідь проти Росії за найбільшу кібератаку проти структур американського уряду.
Готуються сценарії від кібератак на російську інфраструктуру до фінансових санкцій. При цьому відповідні кроки повинні привести до високих економічних, фінансових або технологічним втратам країни-агресора, зазначив один зі співрозмовників агентства.
Найбільш рішучою мірою може бути відключення РФ від системи SWIFT, сказав Reuters Джеймс Ендрю Льюіс, експерт в області кібербезпеки з Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.
Зі слів чиновника, знайомого з обговореннями, деякі пропозиції щодо санкцій можуть завдати удару по фінансових інтересах або інфраструктурі країн, дружніх з США.
Йдеться насамперед про ЄС, де Росія займає близько третини газового ринку і майже чверть нафтового, а також про глобальні інвестфонди, які, згідно зі статистикою ЦБ, тримають 27% російського державного боргу.
Як було згодом відомо, домовленість між країнами, на яку найбільше покладалися в РФ, була з Китаєм.
На пропозицію відмовитися від SWIFT Лаврову недвозначно відповів ЦБ Китаю, який в дні його візиту - 24 березня - оголосив про розширення співпраці з системою.
Спільне підприємство, як сподівалися в РФ, відкрите SWIFT й чотирма китайськими банками, почне надавати послуги всередині Китаю, повідомив регулятор, додавши, що це зробить транскордонні платежі більш стабільними та безпечними.
Нічого не повідомлено Народним банком КНР не було й щодо можливих інвестицій Китаю в РФ, яких Кремль марно чекає з моменту анексії Криму та розвалу відносин із Заходом.
Китайські банки сказали «ні» російському СПФС
Поки МЗС країни-агресора заявляє щодо бажання відмовитися від долара в країнах Азії й закликає Китай сказати «ні» західним платіжним системам, існуюча вже п'ять років російська альтернатива, як і раніше не може залучити значну кількість банків з КНР, пишуть ЗМІ країни-агресора.
Система передачі фінансових повідомлень Банку РФ (СПФС), яку почали створювати у 2014 році після анексії Криму й розвалу відносин із Заходом, була покликана забезпечити безперебійність платежів в разі відключення від SWIFT.
У серпні 2019 року було повідомлено про підписання меморандуму щодо приєднання китайських банків до СПФС та початок консультацій на рівні технічних експертів.
З моменту старту переговорів пройшло вже майже два роки, але до системи Центробанку за цей час підключився лише один китайський банк.
З 399 учасників, лише АКБ «Бенк оф Чайна» (АТ) перебуває в переліку учасників СПФС, опублікованого на сайті Центробанку РФ.
У великих західних банків російський СПФС також не викликав ентузіазму: лише поодинокі іноземні учасники зареєструвалися в системі. Серед них турецький АТ «Ішбанк», АТ «Ем-Ю-Еф-Джі Банк (Євразія)» (дочка японського MUFG), французький «Креді Агріколь КІБ», АТ «СЕБ БАНК» (Швеція) та японський АТ «ТОЙОТА БАНК».
Поки адміністрація Джо Байдена готує відповідь, обговорюючи чергові санкції, передбачаючи широкі заходи від заморозки активів олігархів до заборони на інвестиції в держборг, російське керівництво продовжує спроби домовитися з Китаєм щодо допомоги на випадок фінансової ізоляції.
Із закликом «сформувати широку коаліцію країн, які виступатимуть проти односторонніх санкцій» і «відійти від використання контрольованих Заходом міжнародних платіжних систем» в кінці березня до Пекіну їздив Лавров, глава МЗС країни-агресора. Проте зрушити процес, схоже, не вдалося.
РФ і Китай не робитимуть жодних спільних дій у відповідь на санкції Заходу, констатував Лавров, підсумовуючи результати свого візиту.
Він додав, що військового союзу між РФ і КНР також не передбачається. «Наші відносини з КНР зовсім інші, ніж відносини класичного військового союзу. Може бути, вони навіть ближчі в певному сенсі», - пояснив Лавров.
Дедолларизация російсько-китайської торгівлі, до якої Москва закликає з 2014 року, з великою імовірністю, також залишається лише на рівні меморандумів про взаєморозуміння. Принаймні, Московська біржа не фіксує суттєвого припливу китайської валюти на ринок.
Обсяг торгів парою юань-рубль торік за підсумками року становив 258,2 мільярда рублів, або близько 3,3 млрд доларів, при тому що взаємний товарообіг, по даними митниці КНР, досягав 107,7 млрд доларів.
Річний обсяг юаневих угод на валютному ринку виявився менше, ніж доларових, більш ніж в 300 разів.
Згідно з даними ЦБ, обсяг прямих інвестицій з КНР за жовтень 2020 року становив нікчемні 1,8 млрд доларів, або 0,4% від загального обсягу вкладень іноземців в реальний сектор економіки країни-агресора. У порівнянні з 2014 роком ця сума зазнала падіння у 2,3 раза.
Як об'єкт для інвестицій й джерело дешевої нафтової сировини Китай обрав для себе Іран, з яким на минулому тижні уклав Угоду про співробітництво та інвестиції обсягом 400 млрд доларів.
В обмін на вкладення у видобуток вуглеводнів, промисловість та телекомунікації Китай чекає іранську нафту зі значними знижками.