Платіжний баланс України: поточний стан, фактори валютного курсу та прогноз
Після значного профіциту в січні-лютому сальдо поточного рахунку в березні повернулося до від’ємних значень (0.1 млрд дол.). Про це повідомляє Національний банк у Макроекономічному та монетарному огляді за квітень 2021 року.
Це стало наслідком дії як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Наприкінці минулого року Україна накопичила певний фінансовий ресурс. Тож дефіцит платіжного балансу, сформований у I кварталі 2021 року, не мав значного впливу на критерії адекватності міжнародних резервів. Проте виклики залишаються актуальними, відтак ризики валютного ринку зростають.
Дефіцит платіжного балансу
Дефіцит платіжного балансу у розмірі 0.1 млрд дол. став наслідком розширення дефіциту торгівлі товарами та планових виплат відсотків за реструктуризованими ОЗДП, зазначають в Нацбанку.
Прискорилося зростання як експорту (24.8% р/р), так і імпорту (26.7%), однак останній зростав швидше внаслідок реалізації відкладеного споживчого та інвестиційного попиту (таблиця 1).
Таблиця 1 - Основні показники зовнішнього сектору
Джерело: НБУ.
Істотним було збільшення обсягу неенергетичного імпорту за всіма групами товарів, особливо продукції машинобудування. Помітно зріс також обсяг імпорту енергоносіїв внаслідок збільшення закупівель нафтопродуктів та вугілля.
Варто зазначити, нарощування обсягів експорту було забезпечено передусім суттєвим збільшенням продажів металургійної продукції. Зростання спостерігається як в обсягах, так і в цінах. Ціновий фактор також забезпечив черговий рекорд у вартісних обсягах експорту залізних руд.
Зростання експорту стримували, як і раніше, посилення конкуренції на світовому ринку ГМК та вичерпання запасів с/г культур.
Нагадаємо, за фінансовим рахунком тривав відплив капіталу (0.7 млрд дол.), що зумовлено передусім погіршенням світових фінансових умов для країн з ринками, що розвиваються у березні 2021 року. Чистий приплив інвестицій нерезидентів у гривневі ОВДП скоротився до 97 млн дол. Крім того, здійснювалися планові виплати за зовнішніми зобов’язаннями державного сектору. Тривав також відплив ПІІ.
Дефіцит платіжного балансу разом із виплатами перед МВФ призвів до зниження міжнародних резервів (до 27 млрд дол., або 4.1 місяця майбутнього імпорту).
Прогноз зміни дефіциту платіжного балансу
У 2021 році сальдо поточного рахунку залишатиметься від’ємним та поступово збільшуватиметься у 2022 – 2023 роках. Такими є очікування аналітиків Нацбанку.
Прогнозується, що поточний рахунок у 2021 році повернеться до незначного дефіциту (0.8% ВВП) унаслідок зростання внутрішнього попиту й поступового відновлення міжнародного туризму.
Рисунок 1 - Сальдо поточного рахунку, млрд дол
Джерело: НБУ.
Протягом періоду 2022‒2023 років дефіцит поточного рахунку суттєво розшириться передусім через менш сприятливі умови торгівлі для експортерів аграрної та металургійної продукції й очікуване зниження доходів від транзиту газу. На це впливатиме також подальше зростання споживчого та інвестиційного імпорту в умовах повноцінного відновлення від коронакризи світової та української економіки.
Зростання експорту та імпорту товарів
Варто зазначити, очікується, що у 2021 році експорт та імпорт товарів перевищать докризовий рівень 2019 року. Збільшення експорту у 2021 році зумовлюватиметься насамперед зростанням цін на сировинні товари.
Натомість через зворотний тренд у 2022–2023 роках нарощування номінальних обсягів експорту припиниться, попри збільшення фізичних обсягів. На відміну від експорту, імпорт зростатиме на всьому прогнозному горизонті внаслідок як енергетичної, так і неенергетичної складової. Це зумовлюватиметься швидким відновленням споживчого та інвестиційного попиту, а також ефектами від укріплення РЕОКу (рис. 2).
Рисунок 2 - РЕОК гривні та торговельний баланс
Джерело: НБУ.
Очікувано високий попит на фармацевтичну продукцію та медичне устаткування в умовах подальшої боротьби з пандемією буде додатковим чинником.
У 2021–2022 роках профіцит торгівлі послугами поступово скорочуватиметься внаслідок відновлення туризму, а також зменшення обсягів транзиту газу. Імпорт подорожей досягне докризового рівня у 2022 році.
Рисунок 3 - Окремі показники торгівлі послугами, млрд дол
Джерело: НБУ.
Поступове збільшення експорту послуг забезпечуватиметься насамперед ростом IT-сектору, що продемонстрував стійке зростання в кризовому 2020 році. У 2023 році звуження профіциту торгівлі послугами припиниться внаслідок сповільнення зростання імпорту туристичних послуг.
У 2021–2023 роках обсяги грошових переказів зростатимуть завдяки збільшенню доходів українських трудових мігрантів з огляду на економічне зростання країн-реципієнтів на тлі продовження помірної міграції.
Міжнародні резерви
Міжнародні резерви коливатимуться на рівні 29 – 30 млрд дол., зазначають в НБУ. Оптимістичні очікування базують на припущення відновлення припливу капіталу до приватного сектору й продовження співпраці з МВФ.
Рисунок 4 - Міжнародні резерви, млрд дол.
Джерело: НБУ.
Зростання світової економіки та збереження макроекономічної стабільності в Україні сприятиме пришвидшенню припливу боргового капіталу, а також зниженню відпливу готівкової валюти поза банки з другої половини 2021 року.
Внаслідок поступу щодо співпраці з МВФ, очікується продовження залучень від ЄС та Світового банку, а також нових розміщень ОЗДП. Попит з боку нерезидентів на гривневі ОВДП до кінця поточного року припускається помірним. Завдяки співпраці з МВФ міжнародні резерви України у 2021‒2023 роках перебуватимуть на достатньо високому рівні – 29–30 млрд. дол. США. На кінець 2021 року рівень адекватності резервів за метрикою МВФ становитиме 90%.
Розширення дефіциту поточного рахунку на прогнозному горизонті буде повністю профінансовано припливом капіталу за фінансовим рахунком, який поступово зростатиме на тлі відновлення економічної активності.
Рисунок 5 - Фінансовий рахунок: чисті зовнішні зобов’язання та операції з капіталом, млрд дол.
Джерело: НБУ.
У 2021–2023 роках приплив ПІІ збільшиться, у тому числі внаслідок підвищення реінвестованих доходів, зазначають в Нацбанку.
В підсумку варто зазначити, Нацбанк погіршив очікування дефіциту поточного рахунку (у % ВВП) на всьому прогнозному горизонті. Перегляд був обумовлений як зростанням номінального ВВП, так і покращенням умов торгівлі у 2021 році. Зниження дефіциту поточного рахунку стримуватиметься більшим, ніж очікувалося, попитом на фармацевтичну продукцію та медичне обладнання, а також зростанням інвестиційного імпорту на тлі збільшення валютного виторгу підприємств. Прогноз припливу капіталу за фінансовим рахунком залишився майже без змін на всьому прогнозному горизонті. Знижено лише надходження боргового капіталу в II кварталі 2021 року через невизначеність унаслідок відтермінування програми співпраці з МВФ, а також підвищення ймовірності ескалації військового конфлікту з боку країни-агресора.