Економіки торговельних партнерів та світова торгівля відновлюються після спричиненої COVID кризи першого півріччя 2020 року, проте ризики нового спаду через другу хвилю пандемії високі, зазначають в НБУ.
Окрім економічних ризиків, істотними викликами для української економіки залишається агресія з боку Росії. Проте наразі поліпшилися перспективи міжнародного стримування РФ як країни-агресора завдяки очікуваній позиції США.
Отже, геополітичні та геоекономічні ризики знизилися після виборів у США та появи вакцин від COVID, що також допомогло економічному відновленню.
Світова економіка, зовнішня торгівля, надходження від трудових мігрантів
У другому півріччі 2020 року світова економіка відновлювалася. Зростання, за базовим прогнозом Нацбанку, триватиме й у 2021 році. Поява вакцин стала фактором надії, який підтримує висхідну динаміку ринків. Утім, нові спалахи пандемії попри появу вакцини, масштабні карантинні заходи, накопичення державного боргу та занадто раннє згортання програм стимулювання можуть суттєво погіршити перспективи економічного відновлення.
Обсяг світової торгівлі активно зростає з липня, хоча залишається на 3-4% нижчим за допандемічний рівень (за розрахунками нідерландського Centraal Planbureau станом на серпень). Міжнародна промисловість відновлюється з травня 2020 року.
Безпосередні загрози коронакризи для світового фінансового сектору виявилися обмеженими, у т. ч. завдяки вжитим раніше пруденційним заходам, що забезпечили достатні буфери капіталу та ліквідності банків. Проте у перспективі ймовірні погіршення якості кредитних портфелів банків та наростання державного боргу.
Найбільше від коронакризи й надалі потерпає сектор послуг, тоді як промислове виробництво виявилося відносно стійким. Малі підприємства також порівняно більш вразливі до наслідків кризи. Триватимуть скорочення галузей туризму і транспорту, спостерігатиметься стрімке поширення технологій, насамперед віддаленого доступу.
Серед наслідків коронакризи, за розрахунками Світового банку, буде також скорочення міжнародних переказів трудових мігрантів до країн із середнім та низьким рівнем доходів – на 7% у 2020-му та на 7.5% у 2021 році.
Стан платіжного балансу
У листопаді поточний рахунок залишився профіцитним (0.9 млрд дол.): незначне розширення дефіциту торгівлі товарами внаслідок уповільнення падіння імпорту компенсувалося меншими обсягами репатріації дивідендів.
Експорт товарів зріс (на 8.9% р/р) завдяки подальшому покращенню зовнішньої цінової кон’юнктури та надолуженню збирання врожаю пізніх зернових та технічних культур. Це підтримало зростання вартісних обсягів експорту зернових культур, олії та залізної руди, компенсувавши скорочення фізичних обсягів поставок чорних металів.
Таблиця 1 – Основні показники зовнішнього сектору
Джерело: НБУ.
Водночас суттєво сповільнилося падіння імпорту (до 5.4% р/р) через подальше відновлення внутрішнього попиту. Зокрема зросли закупівлі окремого енергетичного устаткування, побутової техніки, медичного обладнання та фармацевтики.
Падіння імпорту енергоносіїв сповільнилося внаслідок як зростання ціни природного газу, так і нарощування закупівель нафтопродуктів. За фінансовим рахунком зберігався відплив капіталу (0.9 млрд дол.), який був забезпечений насамперед приватним сектором.
Так, окремі банки здійснювали дострокове погашення єврооблігацій, а в результаті від'ємних реінвестованих доходів був сформований незначний відплив прямих іноземних інвестицій.
Відплив капіталу за державним сектором відображав подальше помірне скорочення гривневих державних цінних паперах у власності нерезидентів.
Рисунок 1 – Стан міжнародних резервів, млрд дол. США в еквіваленті
Джерело: НБУ.
На валютному ринку пропозиція іноземної валюти переважала попит на неї, що дало змогу НБУ купувати іноземну валюту для поповнення міжнародних резервів. За підсумками грудня 2020 року сальдо інтервенцій НБУ було додатним (близько 0.3 млрд дол.).
Оскільки сальдо зведеного платіжного балансу було близьким до нуля, міжнародні резерви майже не змінилися та на кінець листопада становили 26.1 млрд дол., чого було достатньо для фінансування 4.3 місяця майбутнього імпорту.
