$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+15° Київ +14° Варшава +10° Вашингтон

Платіжний баланс: вплив зовнішніх факторів на валютний ринок України

Діденко Сергій 01 Квітня 2021 19:09
Платіжний баланс: вплив зовнішніх факторів на валютний ринок України

У березні 2021 року завдяки відновленню економічної активності на світових товарних ринках ціни залишалися на високому рівні.

Проте, через масштабні заходи фінансової підтримки глобальних ринків, що призвело до зміцнення долара США, більшість валют країн ринки, що розвиваються знецінилася.

Відповідні тенденції визначали зовнішньоекономічну діяльність України, позначаючись на попиті й пропозиції на валютному ринку.

Зовнішнє середовище

В першій половині березня ціни на нафту зросли до 70 дол./бар. унаслідок продовження обмежень ОПЕК+, додаткового понад квоту обмеження Саудівською Аравією й поліпшення очікувань щодо розвитку економік США й Китаю. Надалі ціни набули коригування зменшившись під впливом побоювань уповільнення зростання попиту після продовження/запровадження локдауну в окремих країнах ЄС.

Подорожчав також і природний газ внаслідок значного попиту з боку країн Азії та проведення ремонтних робіт на трубопроводу в Норвегії.

В березні ціни на сталь і залізну руду дещо стабілізувалися на високому рівні: значний попит урівноважувався зростанням пропозиції. Таку ж динаміку демонстрували й ціни на кукурудзу: суттєвий світовий попит зумовлений відновленням тваринництва та запровадженням РФ експортних мит компенсувалися поліпшенням USDA оцінки світових запасів та очікуваннями другого врожаю в країнах Латинської Америки.

Натомість ціни на пшеницю зазнали падіння через нарощування пропозиції з боку Австралії, очікування рекордного врожаю в Індії та поліпшення стану озимих у США й країнах Чорноморського регіону.

На світових фінансових ринках інтерес іноземних інвесторів до активів країн з ринками, що розвиваються послабився внаслідок стрімкого зростання дохідності казначейських облігацій США. Останнє стало результатом продовження м’якої монетарної політики ФРС попри очікуване прискорення інфляції, а також запровадження додаткових фіскальних стимулів у США на суму 1.9 трлн дол.

Вплив зовнішніх чинників на внутрішні тенденції

У лютому падіння індексу виробництва базових галузей (ІВБГ) поглибилося (до 4.3% р/р), попри пожвавлення економічної активності та споживчого попиту після січневого локдауну. Це зокрема зумовлено ефектом календарних днів (таблиця 1).

Таблиця 1 - Індекс виробництва базових галузей, % р/р

 

Джерело: НБУ.

Так, повернення до повноцінної роботи підприємств торгівлі, реалізація відкладеного попиту і поліпшення споживчих настроїв на тлі подальшого підвищення заробітних плат зумовили прискорення зростання роздрібної торгівлі (до 5.6% р/р).

Однак це не змогло компенсувати погіршення показників інших видів діяльності. Зокрема, поглибився спад у сільському господарстві (до 6.5% р/р) через погіршення епізоотичної ситуації, обмеження на експорт і зростання виробничих витрат.

Зменшення обсягів транзиту газу зумовило погіршення вантажообігу. Мали вплив і складніші погодні умови. Останні позначилися також на показниках гуртової торгівлі та будівництва (рис. 1).



Рисунок 1 - Індекси будівельної продукції, %, р/р

Джерело: ДССУ.

Згідно з повідомленням Держстату, у лютому 2021 року індекс будівельної продукції становив: сезонно скоригований (у порівнянні з січнем 2021 року) – 98,4%, скоригований на ефект календарних  днів (у порівнянні з лютим 2020 роком) – 88,4%.

Збільшилося падіння у промисловості (до 4.6% р/р). Основними негативними чинниками залишалися складна ситуація в енергетиці, ефекти від нижчих урожаїв минулого року та падіння у тваринництві (позначилося насамперед на харчовій промисловості).

Платіжний баланс

У лютому зберігався профіцит поточного рахунку (0.5 млрд дол.). Так відновилося зростання експорту товарів (13.2% р/р) внаслідок подальшого підвищення світових цін та певного надолуження поставок у порівнянні з попереднім місяцем. Зокрема збільшилися вартісні обсяги експорту зернових культур та металургійної продукції, а експорт залізних руд сягнув рекордного значення. Водночас прискорилося й зростання імпорту (до 5% р/р).

Таблиця 2 -  Основні показники зовнішнього сектору

 

Джерело: НБУ.

Відновлення економічної активності після січневого локдауну позначилося передусім на пожвавленні неенергетичного імпорту: машинобудування, насамперед транспортних засобів, а також продовольчих та промислових товарів. Як наслідок дефіцит торгівлі товарами дещо розширився у порівнянні з січнем, проте залишався суттєво меншим, ніж рік тому.

У порівнянні з січнем зросли виплати дивідендів, проте вони були нівельовані формуванням від'ємних реінвестованих доходів.



Рисунок 2 – Міжнародні резерви, млрд. дол

Джерело: НБУ.

За фінансовим рахунком зберігався відплив капіталу (0.5 млрд дол.), згенерований приватним сектором. Зокрема від'ємні реінвестовані доходи призвели до відпливу прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Водночас за державним сектором, попри певне зменшення, зберігався приплив капіталу, забезпечений інтересом нерезидентів до державних боргових цінних паперів.

У підсумку сальдо зведеного платіжного балансу було близьким до нуля, але через виплати перед МВФ валові міжнародні резерви дещо зменшилися – до 28.5 млрд дол., що забезпечує 4.6 місяця майбутнього імпорту.

Перелічені фактори у березні мали збалансовуючий вплив на валютний ринок. У результаті офіційний обмінний курс гривні до долара за місяць практично не змінився, а сальдо інтервенцій НБУ було близьким до нуля.