Пандемія внесла свої корективи в усі сфери життєдіяльності людини, і ми знову і знову повертаємося до її наслідків. Тотальний перехід в онлайн - очевидний результат карантину і епідемії коронавірусу. У підсумку ми отримали вагоме зростання оборотів в e-commerce. (За даними Нацбанку). Однак у своїй доповіді на SheCongress я розповідала про те, що COVID-19 не став головною причиною цих змін, а швидше логічним продовженням тих процесів, які відбувалися протягом останніх 5 років. За цей час посилилася видача банківських карт, на ринок зайшли Apple Pay, Google Pay і Garmin Pay, а ряд запущених додатків отримали не тільки вітчизняне, а й міжнародне визнання.
Але у всього цього можуть бути проблеми, адже 1 жовтня в парламенті зареєстрували законопроект №4178, який регламентує зниження міжбанківської комісії за оплату товарів і послуг через термінал з 1% до 0,3%. Тобто зниження ставки інтерчейндж - відсотку міжбанківської комісії. Це комісія, яку заробляє банк-емітент (банк, що видав банківську карту) за POS-транзакції. Така процентна ставка не є доходом платіжної системи, але вона є основою існування платіжного бізнесу.
Але давайте для початку розглянемо мотивації сторін «За» і «Проти» законопроекту, обговорення якого всі спостерігали. Стороною «За» є представник рітейлу, а стороною «Проти» - співзасновник всім відомого банку в смартфоні. Які інтереси і загрози представляє для них законопроект №4178?
Мотивація сторони «За», або бізнесу, який приймає оплату картами: вони розглядають цей законопроект як можливість знизити свою частину витрат і підвищити дохід. Зниження процентної ставки означає збільшення доходу з покупки, зростання прибутку. Рітейл та ресторанний бізнес називають існуючу комісію необґрунтовано завищеної.
Мотивація сторони «Проти», або банків: вони заявляють, що таке законодавче регулювання не принесе вигоди ні користувачу, ні малому і середньому бізнесу, ні банкам. Ключовий зацікавлений гравець - великий рітейл. Ухвалення законопроекту означатиме підвищення цін на обслуговування карт для користувачів, відмова від Apple Pay, Google Pay, а також бонусних програм, скорочення термінальної мережі, адже банкам теж потрібно буде покривати свої витрати.
З одного боку, здається, що кожна зі сторін хоче отримати або зберегти вигідну бізнес-модель. Але ось у чому проблема: зростання безготівкових оплат у великого рітейлу, а, отже, зниження навантаження на інкасацію кас і поліпшення користувацького досвіду при оплаті, сталося завдяки ринковій ставці інтерчейдж. Тобто рітейл уже зобов'язаний банкам за зручністю і cashless-можливості, які роками впроваджувалися спільно з Mastercard і Visa.
Тому я абсолютно солідарна з позицією, яку висловлює регулятор, обґрунтовуючи необхідність ринкового, а не законодавчого регулювання:
- За умови зниження розміру ставки інтерчейндж, банки виберуть шлях зупинення розвитку і, ймовірно, згортання POS-термінальної мережі. Чим менше бізнес, тим швидше це станеться.
- Ймовірно, банки почнуть переносити свої витрати і на звичайних користувачів. У цей момент відбудеться зростання вартості обслуговування банківської карти для кінцевого споживача. Тобто для нас з вами. Після прийняття 0,2-0,3% комісії в ЄС, ціни на продукти не знизилися, проте зникло поняття «безкоштовної банківської карти».
- Банки також обмежать бонусні пропозиції, кешбек, кредитні ліміти та інші програми лояльності.
- Інтерчейндж - це джерело заробітку банку в роздрібній торгівлі. За рахунок цього заробітку банк тримає штат працівників, закуповує термінали і обслуговує їх. В Україні цим займається саме банк.
Сьогодні найбільші банки-еквайєри озвучили загальна пропозиція щодо поетапного зниження інтерчейджа: з 1,2% в липні 2021 року до 0,9% в липні 2023 року. Банки запропонували ринковий компроміс і дали ряд ідей щодо стимулювання еквайрингу. Що ж відповідатимуть на це?
