Продовольча інфляція охопила світ: черговий пік зростання цін на сільгосптовари
Стрімке подорожчання енергоносіїв та фактори пропозиції призведуть до тимчасового пришвидшення інфляції як у розвинених економіках, так і в країнах з ринками, що розвиваються (EM, Emerging market).
Інфляція на продовольчі товари, попри істотний поточний тиск з боку високих цін на зернові та олійні, загалом залишатиметься помірною. Такі очікування оприлюднив Нацбанк. Це переважно пояснюється ефектом бази порівняння – подорожчанням харчових продуктів торік на тлі ажіотажного попиту через пандемію та запровадженням експортних обмежень з боку окремих країн. Тиск на ціни цих товарів зменшиться з надходженням нових врожаїв, що вже спостерігається на ринку пшениці, зазначають в НБУ.
Ми вирішили висвітлити фактори, що обумовили злет цін до нового 8-річного піка, а також подальші тенденції на ринку товарів сільськогосподарського виробництва.
Погодні та емісійні чинники інфляції на ринках базових продовольчих товарів
Інфляція на ринках базових продовольчих товарів почала стрімко зростати на тлі безпрецедентної грошової емісії центробанків, як рятівних заходів в рік пандемії. Після нетривалої паузи інфляція вийшла на новий виток.
За підсумками минулого тижня індекс Bloomberg Grains, який відслідковує біржові котирування ключових зернових commodities, злетів на 8%. Відтак індекс Bloomberg Grains показав новий максимум за вісім років.
Ціни ф'ючерсів на кукурудзу на Чиказькій біржі перевищили позначку $6 за бушель, на сою ціни перевалили - $15.
Контракти на пшеницю в четвер показували максимально можливий денний приріст (limit-up), а за підсумками тижня закріпилися понад $7 за бушель. З початку поточного місяця пшениця подорожчала ще на 15%.
Рисунок 1 - Сектор товарів сільськогосподарського виробництва
Джерело: Bloomberg, Saxo Group.
Глава відділу стратегій Saxo Bank на товарно-сировинному ринку коментує Bloomberg: «Все це викликано поєднанням зниженням запасів через високий попит в Китаю та внаслідок рекордного похолодання в США, яке затримує посівну й шкодить урожаю озимої пшениці в деяких районах. До того ж в Бразилії посуха, і стан посівів погіршується», - зазначає Оле Хансен.
Як бачимо, погодні умови можуть суттєво вплинути й на урожаї поточного маркетингового року.
Чинники військової агресії проти України
Аналітики також зазначають, що окремою проблемою для ринку стала напруженість між Україною та країною-агресором, яка перекинула понад сотню тисяч російських солдатів і техніки прикордонні області та анексований Крим.
Зростання викликів війни може підтримати зерновий ринок через побоювання перекриття Керченської протоки або Босфору, відзначає деякі аналітики: «Подібні чутки мали місце у 2014 році, але тоді вони не виправдалися. Останні чутки про проблеми для українських невійськових суден, що проходять через Керч, не підтверджуються учасниками ринку».
Чинники зростаючого попиту
Попит на зерно зростає в Китаї, який поставив за мету імпортувати 28 млн тонн у 2021 році, щоб підтримати власне свинарство після спалаху африканської чуми свиней.
Це по суті разова закупівля: в наступному сезоні Китай планує скорочення обсягів імпорту до 15 млн тонн. Відтак майбутні постачання зерна торгується зі зростаючим дисконтом до поточних, зазначає Оле Хансен глава відділу стратегій Saxo Bank на товарно-сировинному ринку: «Так, контракти на кукурудзу і сою з доставкою у другій половині 2021 року коштують приблизно на 12% менше, ніж пропонується на ринку за доступний наразі запас».
В підсумку варто зазначити, Індекс Bloomberg Agriculture, який містить в собі ціни на основні продовольчі товари, за останній рік виріс майже на 70%, а широкий індекс цін продовольства ФАО (90 товарів) в березні 2021 році показав зростання на 24,6% в річному вираженні.
Це обумовлює ризики подальшого прискорення інфляції, особливо в тих країнах, які найменше можуть собі це дозволити, зазначає Оле Хансен: «В підсумку зростає імовірність того, що оцінки центробанками коротко- і середньострокових перспектив інфляції виявляться заниженими».
У той час як західні Центробанки зберігають відсоткові ставки на нульових позначках й продовжують підтримувати ринки через емісійні заходи, заливаючи їх ліквідністю, регулятори країн, що розвиваються змушені рухатися в напрямку посилення монетарної політики у відповідь на прискорення зростання цін.
У березні 2021 відразу п'ять центробанків країн з ринками, що розвиваються (EM, Emerging market) вимушені були підвищити облікові ставки - в Україні, Грузії, Бразилії, Туреччині та РФ.