Роздрібна торгівля продовжує зростати: оцінка споживчого попиту та уподобань українців
Внутрішня торгівля в січні-лютому 2021 року продовжує демонструвати висхідну динаміку. Факторами пожвавлення торгівлі став зростаючий попит обумовлений низкою чинників, зокрема через стимулювання споживчого попиту населення в умовах підвищення рівня оплати праці, збільшення обсягів отриманих з-за кордону переказів фізичних осіб в іноземній валюті, підвищення активності населення через послаблення карантинних обмежень у порівнянні з січневим локдауном.
В березні зростання пришвидшилося. Про це сьогодні повідомив Держстат. Індекс фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі у березні 2021 року зріс на 11,8% проти показників попереднього місяця, йдеться у повідомленні відомства.
Індекси фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі у січні-березні 2021 року
Зростаючі споживчі настрої та попит обумовили розширення обсягів роздрібної торгівлі. Згідно з повідомленням Держстату, Індекс фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі у березні 2021 року проти лютого 2021 року становив – 111,8%. У порівняні з показниками березня 2020 року він склав – 113,1%. У січні-березні 2021 року відносно показників аналогічного періоду 2020 року, Індекс фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі становить – 107,5% (рис. 1).
Рисунок 1 - Індекс фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі (у % до відповідного періоду попереднього року, наростаючим підсумком)
Джерело: ДССУ.
Варто зазначити, згідно з даними дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні», у березні 2021 року Індекс споживчих настроїв (ІСН) становив 67,8 п., що на 1,3 п. нижче, ніж у лютому 2021 року. Незначне скорочення індикатора пов’язане зі зниженням Індексу доцільності великих покупок, зазначають аналітики Info Sapiens (рис. 2).
Рисунок 2 – Індекс споживчих настроїв в Україні
Джерело: Info Sapiens.
У березні 2021 року індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 67,8, що на 1,3 п. нижче за показник лютого.
Варто зазначити, найбільш істотного падіння зазнав індекс доцільності робити великі покупки (скорочення на 7 п.), що може бути викликане стрімкою динамікою нових випадків захворюваності на COVID-19 і небажання витрачати гроші у відповідних умовах невизначеності.
Таблиця 1 - Динаміка індексу споживчих настроїв в Україні
Джерело: Info Sapiens.
Індекс доцільності робити великі покупки в Україні є найбільш чутливим, порівняно до інших індексів, до динаміки захворюваності та впровадження карантинних обмежень, зазначають аналітики Info Sapiens.
Зміна споживчих звичок українців в умовах пандемії
Пандемія вплинула на вподобання та пріоритетність у побутовому, офісному житті та потребах бізнесу, що відповідно відобразилося на споживанні (зокрема, зниження попиту на продукцію і послуги не першої необхідності).
Протягом 2020 року внаслідок перманентних карантинних обмежень в усьому світі та більш раціональне й обережне витрачання коштів населенням на тлі невизначеності у строках закінчення пандемії, споживачі здійснювали покупки, надаючи перевагу передусім життєво необхідним товарам, при чому вітчизняного виробництва.
В цілому, частка продажу підприємствами роздрібної торгівлі товарів, які вироблені на території України, збільшилася з 52,4% у 2019 році до 53,4% у 2020 році. Про це повідомляє Мінекономіки. Зокрема, зросла частка вітчизняних непродовольчих товарів з 32% до 32,9%, що, окрім, впливу тимчасових логістичних проблем з постачанням імпортних непродовольчих товарів, може свідчити й про зростання довіри суспільства до якості вітчизняних товарів та достатньої їх кількості та асортименту на внутрішньому ринку.
Якщо порівнювати структуру роздрібного товарообороту у розрізі товарних груп та товарів, то у рік пандемії населення віддавало перевагу більш корисним продовольчим харчовим продуктам (зокрема, мʼясні та молочні продукти, риба та свіжі овочі й фрукти). Частка продовольчих харчових продуктів у 2020 році збільшилася до 44,2% проти 42,4% у 2019 році.
Однак у продовольчій групі відбулось збільшення частки імпортних товарів до 20,6% у 2020 році (20% у 2019 році), зокрема по групі молочні продукти, харчові олії та жири, цукрові кондитерські вироби.
Своєю чергою, група непродовольчих товарів, хоч і залишається домінуючою, все ж знизилася (з 57,6% у 2019 році до 55,8% у 2020 році), що здебільшого, обумовлено зниженням не пріоритетних під час пандемії та карантинних обмежень товарів (одяг, взуття, косметичні товари, телефонні апарати мобільні, автомобілі, деталі та приладдя для них, бензин та дизельне пальне тощо).
Нагадаємо, згідно з дослідженням щодо ділових очікувань, проведених Нацбанком, дифузійний індекс очікувань ділової активності підприємств торгівлі вперше за останні п’ять місяців перетнув нейтральний рівень і зріс до 52.2 (у лютому – 49.0). Підприємства сектору торгівлі продовжили поліпшувати свої очікування щодо товарообороту та обсягу закупівлі товарів для продажу. Водночас на тлі посилення оцінок щодо зростання закупівельних цін, респонденти очікували зростання вартості товарів, закуплених для продажу.