$ 39.6 € 42.28 zł 9.77
+3° Київ +5° Варшава +13° Вашингтон
Що не так з державним регулюванням банківських комісій

Що не так з державним регулюванням банківських комісій

31 Березня 2021 14:40

Винесу в окремий пост свій коментар по публічній дискусії між банками і рітейлерами про величину банківських комісій за банківський еквайринг. Моя думка дуже проста і базується на трьох основних блоках: межі галузі, конкуренція і кооперація.

Межі галузі

Банки працюють в банківській галузі. Магазини працюють в рітейлі. Платіжні системи організовують платежі. У кожного є своя роль і межі свого ринку, на якому той чи інший гравець працює.

Банки не продають іграшки або одяг, Магазини зазвичай не здійснюють еквайринг, білінг, кліринг тощо. Однак, і ті, і інші можуть починати заходити за межі своїх галузей. Наприклад, рітейлери можуть організувати самі для себе платіжну систему, однак, це говорить тільки про те, що вони будуть розглядати цю галузь як окремий альтернативний бізнес.

Але це все ще не дає права банкам і платіжним системам вказувати рітейлерам, як їм продавати товари. І рітейлерам не варто вказувати, як банкам або платіжним системам вести їх бізнес.

Банківська галузь має свої регуляції. Аналогічно платіжникі та рітейл. У деяких сферах вони перетинаються (наприклад, організація готівкового обігу в магазинах або прийняття платежів), і регуляції спільно з договірними / партнерськими відносинами повинні допомагати вирішувати потенційні конфлікти в таких зонах.

Конкуренція

В банківській галузі є конкуренція. Аналогічно конкуренція є в рітейлі. При цьому рівень конкуренції відрізняється в різних містах, так і на різних продуктових ринках. У деяких містах / продуктах може бути набагато менше конкуренції.

Ви здивуєтеся, але в платіжних системах є теж конкуренція, хоча і менша, ніж в банківській галузі чи рітейлі.

У кожній країні є антимонопольні органи, які покликані вирішувати антимонопольні спори. І в Україні є такий орган. Якщо у когось є сумніви в рівні конкуренції, то закликаю звертатися в антимонопольний орган.

У конкурентних галузях ставки встановлюються ринком і / або договірними відносинами. Сьогодні рітейлери мають можливість а) співпрацювати з банками і платіжними системами чи ні; б) з якими банками, в) з якими платіжними системами - рітейлери можуть приймати картки Visa, MasterCard, American Express, China Union Pay, Простір, Diner's Club тощо - можуть приймати одні картки і не приймати інші (наприклад, картки Visa і Мастеркард приймають практично всі, а ось Простіром або American Express можна розрахуватися далеко не скрізь.

Але це вибір самих гравців. Вони можуть взагалі не брати ніякі картки (це їх вибір) і а) втрачати велику кількість відвідувачів, б) самим організовувати готівковий оборот / інкасацію або в) організовувати свою платіжну систему - як я написав вище, заходячи на ринок банків / платіжних систем.

Кооперація

Так вийшло, що в рамках меж своїх ринків і в умовах конкуренції банки, платіжні системи та рітейлери за останні роки навчилися співпрацювати, співіснувати і взаємно «опылять» один одного доходами.

Банки кредитують розвиток рітейлерів (у т.ч. відкриття нових магазинів і закупівлю товарів), рітейлери тримають рахунки в банках. Банки організовують розрахунково-касове обслуговування, допомагаючи рітейлерам з інкасацією і організацією прийняття платежів. Банки також допомагають випускати картки лояльності для рітейлерів, а також випускають кредитні картки для клієнтів рітейлерів, які підвищують купівельний попит клієнтів рітейлерів і доходи магазинів. В останніх двох прикладів банкам допомагають платіжні системи.

В результаті у кожного є своя частина витрат, інвестицій та доходів - в рамках їх галузей і в умовах конкуренції. Банки інвестують в розвиток мережі, розвиток еквайрингу, впровадження нових технологій і отримують дохід у вигляді відсотків і комісій. Рітейлери відкривають магазини, закуповують товари і отримують дохід від торговельної націнки. Платіжні системи інвестують в нові технології, організацію систем захисту платежів і отримують доходи у вигляді комісій від банків.

****

В якості саммарі: кожному - своє. І сила - в синергії і кооперації. Я в це вірю. Не вірю, що заглядання в чужу кишеню може допомогти розвитку бізнесу всіх гравців в концепції win-win.

Банки можуть перестати кредитування бізнесу, перестати організовувати інкасацію, здійснювати еквайринг, перестати інвестувати в нові технології і розвиток. Ніхто від цього не виграє.

Якщо питання в монопольних цінах - в антимонопольний комітет. У всьому іншому - конкуренція, партнерські домовленості і взаємовідносини, особливо в комплексному підході до банківських послуг.

Якщо і це не працює - можна заходити за межі своїх ринків і створювати альтернативні продукти / послуги, доводячи, що можна краще. І все це і є двигуном прогресу.

Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.