$ 39.47 € 42.18 zł 9.77
+19° Київ +10° Варшава +11° Вашингтон
Рівень зарплат українців: падіння заробітків й зростання заборгованості

Рівень зарплат українців: падіння заробітків й зростання заборгованості

29 Грудня 2020 16:54

Запроваджені з березня карантинні обмеження обумовили падіння реальних наявних доходів населення у другому кварталі на 7.2% р/р. Вагомим фактором стало різке зростання рівня безробіття, яке сягнуло 10.3% у першому півріччі 2020 року.

Обмеження діяльності бізнесу через карантин, очікування тривалого економічного спаду та погіршення фінансового стану підприємств обумовило звуження попиту на працівників, включно із неформально зайнятими.

Під час карантинних обмежень, загальна зарплата тимчасово зменшилася в реальному вимірі. Після послаблення карантинних обмежень у третьому кварталі та завдяки швидкій адаптації бізнесу до нових умов ключові складові доходу населення знову почали зростати. Зокрема неочікувано стрімко прискорилося зростання реальної зарплати до 10.6% р/р у жовтні 2020 року. На збільшення зарплати вплинуло підвищення МЗП та відповідна індексація зарплати насамперед у бюджетній сфері, а також зростання доходів ІТ-працівників.

Проте у порівнянні з жовтнем 2020 року розмір середньої номінальної заробітної плати зменшився — на 1,5%, а заборгованість з виплати зарплат, навпаки, істотно зросла. Про це повідомляє Державна служба статистики України (ДССУ).

Заробітна плата у листопаді 2020 року

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у листопаді 2020 року становила 11 987 грн, що у 2,4 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (5 тис. грн).

У порівнянні з жовтнем розмір середньої номінальної заробітної плати зменшився на 1,5%, а за останні 12 місяців (відносно листопада 2019 року) збільшився на 12,2%.



Рисунок 1 - Динаміка середньої заробітної плати у 2019-2020 роках

Джерело: ДССУ.

Індекс реальної заробітної плати у листопаді 2020 року у порівнянні з жовтнем 2020 року становив 97,2%, а відносно листопада 2019 року - 108,1%.

Таблиця 1 - Заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності  у листопаді 2020 року

 

Джерело: ДССУ.

Згідно з повідомленням Держстату, серед видів економічної діяльності у листопаді 2020 року, найвищою заробітна плата була у секторі Інформації та телекомунікації (21 079 грн.), у фінансовій та страховій діяльності (19893 грн.), державному управлінні й обороні; обов’язковому соціальному страхуванні (17316 грн.). Найнижча зарплата у листопаді зафіксована в  тимчасовому розміщувані й організації харчування (6331 грн.).

За видами промислової діяльності найвища заробітна плата пропонувалася у виробництві основних фармацевтичних продуктів і препаратів (21351 грн.), у добувній промисловості та розробленні кар’єрів (16528 грн), у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (16 860 грн.), а найнижчою – у текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів (7937 грн.).

Водночас надалі зберігаються суттєві регіональні диспропорції в оплаті праці. Заробітну плату у розмірі вищому за середній по економіці отримували лише працівники у м. Києві (17582 грн.), Донецькій (12781 грн) та Київській  (12172 грн.) областях.

Заборгованість із виплати зарплати на 1 грудня 2020 року

Станом на 1 грудня 2020 року загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати становила 4010,5 млн. грн, або 105,8% у порівнянні з 1 листопада 2020 року.

 

Рисунок 2 - Структура заборгованості з виплати заробітної плати на 1 грудня 2019-2020 років (у % до загальної суми)

Джерело: ДССУ.

Варто зазначити, заборгованість працівникам економічно активних підприємств на 1 грудня 2020 року становила 2725,4 млн. грн (107,9% у порівнянні з 1 листопада 2020 року), йдеться у повідомленні Держстату.



Рисунок 3 – Динаміка заборгованості з виплати заробітної плати  на економічно активних підприємствах у 2019-2020 роках (на 1 число відповідного місяця)

Джерело: ДССУ.

В підсумку варто зазначити, найближчими місяцями реальний наявний дохід населення зростатиме, але темпи можуть сповільнитися. Про це повідомляє Нацбанк у грудневому звіті про фінансову стабільність. Ключовий фактор ризику – посилення карантинних обмежень та пов’язана із цим невизначеність, особливо у сфері торгівлі та послуг. Ризики значних втрат прямо пов’язані з тривалістю і жорсткістю подальших карантинних обмежень. Доходи підтримуватиме відносно швидке відновлення заробітної плати в інших секторах, що відрізняє перебіг цієї кризи від попередніх.