$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +15° Варшава +3° Вашингтон

Вплив коронакризи на малі та середні підприємства: приборкання хвилі неплатоспроможності

Діденко Сергій 05 Квітня 2021 17:18
Вплив коронакризи на малі та середні підприємства: приборкання хвилі неплатоспроможності

Малі та середні підприємства найбільше потерпали через пандемію, почасти тому, що  їх присутність переважає у деяких контактоємких секторах, зокрема готелях, ресторанах та секторі розваг. В результаті багато країн ризикують зіткнутися з хвилею ліквідацій компаній, яка може знищити мільйони робочих місць, завдати шкоди фінансовій системі та послабити й без того крихке відновлення економіки. Про це повідомляють на офіційному порталі МВФ, наголошуючи, що директивним органам слід прийняти інноваційні та оперативні заходи, для послаблення цієї хвилі.

Ми вирішили висвітлити проблеми малих та середніх підприємств в умовах пандемії, а також рекомендації, які можуть бути спрямовані на приборкання хвилі банкрутств в результаті неплатоспроможності МСП.

Ризики неплатоспроможності

Масштабна підтримка ліквідності за допомогою позик, кредитних гарантій та мораторіїв на виплату боргу захистила значну кількість малих та середніх підприємств від безпосередньої загрози банкрутства. Однак підтримка ліквідності не може розв’язати проблеми платоспроможності, перед якою постали представники малого та середнього бізнесу в умовах пандемії.  Коли компанії накопичують збитки й залучають позики, щоб залишатися на плаву, вони ризикують стати неплатоспроможними - обтяженими боргами, які значно перевищують їх можливості погашення заборгованості.

У новому дослідженні МВФ, аналітиками проведена кількісна оцінка величини ризику для платоспроможності. Отримані результати викликають побоювання, зазначають в МВФ.

Згідно з прогнозом МВФ, у 2021 році через пандемію частка неплатоспроможних малих і середніх підприємств збільшиться з 10% до 16% у 20 країнах Європи та Азіатсько-Тихоокеанського регіону в основному з розвиненою економікою.

За розміром, це збільшення буде ідентично зростанню кількості ліквідацій за 5 років після світової фінансової кризи 2008 року, але воно матеріалізується за значно коротший проміжок часу, наголошують аналітики. Прогнозовані випадки неплатоспроможності поставлять під загрозу приблизно 20 мільйонів робочих місць (понад 10% працівників малих і середніх підприємств), що приблизно відповідає поточній загальній кількості безробітних в країнах, включених в аналіз.

Крім того, 18%  малих та середніх підприємств також можуть стати неліквідними (у них може виявитися недостатньо коштів для виконання їх поточних фінансових зобов'язань), що свідчить про необхідність подальшої підтримки ліквідності.



Рисунок 1 – Зростання ризиків

Джерело: МВФ.

Аналізуючи дані рисунка  (рис. 1), варто зазначити, у 2020-2021 роках малі та середні підприємства в найбільш постраждалих секторах зіштовхуються з досить істотними сукупними ризиками ліквідності та неплатоспроможності.

Наслідки для банків дають ще один привід для занепокоєння. Зростання кількості випадків неплатоспроможності малих та середніх підприємств може обумовити чисельні дефолти й стати причиною значних списань, істотно виснажуючи капітал банків.

У найбільш постраждалих країнах (в основному Південної Європи) банківські коефіцієнти достатності капіталу першого рівня (ключовий показник їх фінансової стійкості) можуть знизитися більш ніж на 2 відсоткових пункти. Невеликі банки постраждають ще сильніше, оскільки вони часто спеціалізуються на кредитуванні малого бізнесу: чверть з них може випробувати зниження коефіцієнтів власного капіталу як мінімум на 3 відсоткові пункти, а 10%  можуть зіткнутися з ще більш серйозним зниженням як мінімум на 7 відсоткових пунктів.

Кроки на шляху порятунку МСП: квазівливання капіталу

У порівнянні з минулими кризами, цього разу більш очевидною виглядає необхідність підтримки платоспроможності з боку уряду. З огляду на величезні масштаби проблеми для суспільства щодо витрат, пов'язаних з банкрутствами, істотно перевищують витрати для окремих дебіторів та кредиторів. Наприклад, якщо господарські суди виявляться перевантажені справами щодо неплатоспроможності, то вони можуть виявитися неспроможними провести реструктуризацію життєздатних компаній й замість цього штовхатимуть їх до ліквідації. За ними прослідують невиправдані втрати цінних продуктивних структур, людського капіталу та робочих місць.

На практиці країни, що володіють достатніми бюджетними можливостями, прозорістю та підзвітністю можуть розглянути можливість квазівливання капіталу в малі та середні підприємства. Кілька країн, особливо в Європі, вже активно вивчають такий варіант пропозицій. Один з підходів полягає в наданні урядами «позик участі в прибутку» - шляхом видачі нових позик або конверсії існуючих. Ці позики будуть менш пріоритетними стосовно інших діючих боргових  вимог та їх погашення може бути частково прив'язане до прибутку фірми.

Аналітики зазначають, що досить складно визначити правильні компанії, які стали неплатоспроможними внаслідок пандемії, але мають життєздатні бізнес-моделі. З цієї причини уряди можуть розглянути можливість надання підтримки за умови вливання капіталу приватними інвесторами (наприклад, банками), що дозволить ринку відіграти провідну роль у визначенні життєздатності фірми. Заходи щодо стимулювання вливань капіталу приватними інвесторами запропоновані або прийняті в Ірландії, Італії та Франції.

Адресні заходи квазівливання капіталу будуть значно ефективнішою та більш дієвою мірою впливу, ніж надання підтримки всім компаніям. Повсюдні (поголовні) вливання капіталу вигідні двом типам компаній, яким не слід надавати підтримку платоспроможності: тим, які її не потребують, оскільки навіть в умовах кризи залишаються платоспроможними, і тим, які й під час відсутності пандемії стали б неплатоспроможними - вони також виявляються менш продуктивними. Наприклад, програма адресної підтримки, бюджет якої становить приблизно половину відсотка сукупного ВВП 20 країн, охоплених аналізом, може забезпечити більш ніж 80% правильних компаній (життєздатних, але наразі неплатоспроможних) вихід на нульову чисту вартість власного капіталу, тобто мінімального визначення платоспроможності (рис. 2).



Рисунок 2 – Переваги адресного підходу, в.п.

Джерело: МВФ.

Навіть при наявності заходів державної підтримки кількість випадків неплатоспроможності малих та середніх підприємств, найімовірніше, зростатиме. У зв'язку з цим знадобиться комплексний набір інструментів врегулювання неплатоспроможності та реструктуризації боргу, щоб система процедур неспроможності могла впоратися з додатковим навантаженням.

Удосконалення механізмів врегулювання неплатоспроможності та реструктуризації боргу

Нові підходи врегулювання неплатоспроможності та реструктуризації боргу – це інструменти, які включають спеціальні позасудові механізми реструктуризації, гібридну реструктуризацію й посилені процедури врегулювання неплатоспроможності, наприклад, спрощену реорганізацію невеликих компаній.

Оскільки кількість ліквідацій може бути підвищеною навіть при надійному функціонуванні процедур врегулювання неплатоспроможності, уряди можуть запропонувати фінансові стимули, щоб змістити баланс в бік реструктуризації.

В підсумку варто зазначити, для забезпечення стабільного відновлення економіки, урядам країн з розвиненою економікою необхідно буде врегулювати ризики, пов'язані з фінансовими труднощами малих і середніх підприємств, зазначають в МВФ. Відтак поєднання подальшої підтримки ліквідності, використання квазівливання капіталу, як додаткових заходів для МСП, та посилених механізмів реструктуризації – кроки, що здатні значною мірою сприяти досягненню цієї мети.