Уперше після I кварталу 2020 року бізнес поліпшив свої очікування щодо обсягів виробництва товарів і послуг в Україні. Респонденти також очікують уповільнення інфляції та послаблення девальвації національної валюти. Поліпшилися очікування щодо розвитку власних підприємств.
Про це повідомляє пресслужба Національного банку. У наступні 12 місяців очікується: збільшення обсягів виробництва товарів та послуг та пожвавлення ділової активності. Поліпшення відбулося переважно внаслідок високих оцінок щодо загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва, фінансово-економічного стану власних підприємств, інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, а також інвестиційних видатків на будівництво, йдеться в повідомленні.
Зросли очікування респондентів щодо потреби в позикових коштах найближчим часом. Частка респондентів, які планують брати банківські кредити, залишається значною, переважна більшість із яких надає перевагу національній валюті. Проте водночас знизилися оцінки щодо жорсткості умов доступу до банківських кредитів.
Основними факторами, що стримують розвиток підприємств, є занадто високі ціни на енергоносії, недостатній попит, а також високі ціни на сировину і матеріали.
Ми вирішили висвітлити на чому базується оптимізм бізнесу щодо постпандемічного відновлення.
Економічна ситуація в Україні
Бізнес оптимістично налаштований щодо зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців. Адже, згідно з отриманими результатами опитування, збільшення обсягів виробництва очікують підприємства переважної більшості з основних видів та напрямів діяльності, розмірів за кількістю працівників.
Підприємства суттєво поліпшили очікування щодо зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців – баланс відповідей зріс до 5.6% (у IV кварталі 2020 року – «мінус» 24.4%).
Рисунок 1 - Очікування респондентів щодо змін обсягів виробництва товарів і послуг у наступні 12 місяців за видами економічної діяльності, % відповідей
Джерело: НБУ.
Збільшення обсягів виробництва очікують значна кількість респондентів, зокрема: за видами економічної діяльності – підприємств усіх основних видів діяльності, крім будівництва та інших видів діяльності; за розміром – великих і середніх підприємств; за напрямом діяльності – підприємств, які здійснюють операції на зовнішньому ринку. В регіональному розрізі – 12 регіонів України, найбільше – Закарпатської та Сумської областей.
Рівень очікуваної інфляції
Рівень очікуваної інфляції зменшився, зазначають в НБУ. Зростання споживчих цін очікується на рівні 7.7% (у попередньому кварталі – 7.9%).
Рисунок 2 - Оцінка респондентами факторів, які обумовили їх очікування щодо зростання цін на споживчі товари та послуги, % відповідей
Джерело: НБУ.
З-поміж опитаних респондентів 49.3% прогнозують, що зростання споживчих цін у наступні 12 місяців не перевищить 7.5%.
Респонденти зазначають, що витрати на виробництво – основний фактор, що впливає на зростання цін. Витрати на виробництво як найвагоміший фактор для зростання споживчих цін зазначили 69.6% респондентів (збільшення у порівнянні з попереднім опитуванням на 6.0 п.п.).
Очікуваний вплив обмінного курсу зменшиться (59.2% у порівнянні з 71.9% у IV кварталі 2020 року). Найменше, на думку респондентів, на рівень споживчих цін впливатиме динаміка пропозиції (доступності) грошей в економіці.
Нагадаємо, у березні 2021 року зростання споживчих цін у річному вимірі прискорилося до 8,5%. Пік інфляційного сплеску припаде на III квартал 2021 року. Проте в Нацбанку прогнозують, що у другому півріччі інфляційний тренд розвернеться в бік зниження. Зміні тенденцій сприятиме низка факторів, зокрема надходження на ринки нового врожаю, вичерпання ефекту низької бази порівняння для окремих товарів, а також вплив ефекту від підвищення облікової ставки НБУ.
Девальваційні очікування
Девальваційні очікування також послабилися. Середнє значення обмінного курсу через 12 місяців – 29.15 грн/дол. США (у IV кварталі 2020 року – 29.68 грн/дол. США), зазначають в НБУ.
Рисунок 3 - Оцінка респондентів щодо обмінного курсу гривні до долара США через 12 місяців, % відповідей
Джерело: НБУ.
Більшість респондентів, зокрема 73.2% уважають, що обмінний курс коливатиметься в межах від 28.01 грн/дол. США до 30.00 грн/дол. США.
Оцінки щодо поточного фінансово-економічного стану
Попри незначне поліпшення очікувань, оцінки щодо поточного фінансово-економічного стану підприємств залишаються негативними.
Респонденти продовжують негативно оцінювати поточний фінансово-економічний стан своїх підприємств: баланс відповідей – «мінус» 0.7% (у IV кварталі 2020 року – «мінус» 3.2%).
Рисунок 4 - Динаміка оцінок респондентів поточного фінансово-економічного стану своїх підприємств, % відповідей
Джерело: НБУ.
Негативно оцінили свій фінансово-економічний стан респонденти: за видами економічної діяльності – підприємств транспорту та зв’язку, енерго- та водопостачання, а також добувної промисловості; за розміром – малих підприємств; за напрямом діяльності – підприємств, які не здійснюють зовнішньоекономічну діяльність та які здійснюють лише експортні операції; за регіонами – підприємств 9 областей України, найгірше – Запорізької області.
Нагадаємо, у січні-лютому 2021 року зменшення Зведений індекс виробництва (ЗІВ) становило 4,2% (падіння на 4,0% у січні 2021 року, на 1,7% у січні-лютому 2020 року. Негативний внесок у динаміку зведеного індексу виробництва сформували практично всі ключові види економічної діяльності (ВЕД), окрім внутрішньої торгівлі. Як результат, скорочення ВВП оцінено на рівні 2,8% (падіння на 2,6% у січні 2021 року, на 0,6% у січні-лютому 2020 року).
Очікування пожвавлення ділової активності
Респонденти очікують пожвавлення ділової активності, випливає з результатів опитування НБУ. Індекс ділових очікувань (ІДО) зріс до 108.4% (у IV кварталі 2020 року – 99.6%).
Таблиця 1 - ІДО підприємств України та його складові
Джерело: НБУ.
Пожвавлення ділової активності очікують підприємства всіх видів економічної діяльності, найбільше – добувної промисловості, будівництва і переробної промисловості (ІДО – 113.3%, 112.7% та 112.3% відповідно).
Зростання рівня ділової активності відбулося переважно внаслідок високих оцінок щодо загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва, фінансово-економічного стану власних підприємств, інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, а також інвестиційних видатків на будівництво.
Утім, слід наголосити, що попри значну позитивну тенденцію респонденти й надалі очікують зменшення кількості працівників на своїх підприємствах.
В підсумку слід зазначити, респонденти 13 областей очікують зростання економічної активності, тоді як респонденти решти областей очікують зниження. Найоптимістичніші у своїх оцінках респонденти Львівської та Житомирської областей (ІДО – 125.4% та 124.6% відповідно), найбільш песимістичні – Закарпатської та Хмельницької областей (87.3% та 87.4% відповідно).
