Останні події в Білорусі вкотре нагадали Заходу, та й Україні, що режим Олександра Лукашенка – це серйозна загроза не тільки демократії і правам людини, але й регіональній безпеці та міжнародному правопорядку.
Для затримання білоруського опозиціонера і засновника телеграм-каналу NEXTA 26-річного Романа Протасевича, диктатор наказав підняти в небо винищувач МіГ-29, щоб примусово посадити в Мінську цивільний літак авіакомпанії Ryanair, що прямував з Греції до Литви, на борту якого перебували громадяни ЄС.
Чим так «небезпечний» Протасевич
Телеграм-канал Романа Протасевича NEXTA був джерелом інформації та освітлення протестних подій в Білорусі після фальсифікації підсумків президентських виборів 2020 року на користь Олександра Лукашенка.
За опозиційну активність і координацію протестних рухів блогер був оголошений у міждержавний розшук. Також був включений до списку осіб, «причетних до терористичної діяльності».
У пресі зустрічається інформація, що затримання опозиціонера потрібно була Лукашенкові для отримання відомостей про джерела фінансування опозиції та ймовірного «інформатора» в оточенні силових структур режиму. Таку думку висловив активіст і співголова Громадської ініціативи «Права Справа» Дмитро Снєгирьов:
«Олександра Лукашенка дуже цікавить, звідки бралися кошти, і хто стояв за протестами т.зв. «Білоруської опозиції». Протасевич тут грав далеко не ключову роль – Telegram-канал NEXTA заснували шестеро осіб. Білоруські спецслужби ідентифікували п'ятьох з них, а один із співвласників досі невідомий. Причому, за даними розслідування, цей шостий «Містер Х», причетний до витоку інформації по лінії як КДБ, так і Міністерства внутрішніх справ Республіки Білорусь. Тобто, спецслужби дуже цікавить, хто «кріт» і зливає опозиції інформацію. Саме з цією метою і затримали Романа Протасевича – він цікавий силовикам, як джерело інформації»
Саме тому диктатор пішов на крайні заходи – погрожувати пасажирському літаку з вимогою здійснити екстрену посадку в Мінську. Офіційну ж причину влада Білорусі пояснила закладеною бомбою на борту і навіть листом ХАМАС із погрозами теракту. До слова, угруповання бойовиків ХАМАС заперечує причетність до цих подій.
Пізніше сам Лукашенко заявив про те, що повідомлення про мінування літака Ryanair прийшло зі Швейцарії. Офіційний представник Федерального офісу з міжнародних справ Швейцарії П'єр-Алан Ельтшингер спростував цю інформацію. За його словами, Швейцарія не попереджала Білорусію про можливий теракт на борту Ryanair, тому що не володіла такими даними.
За даними аналітиків та європейських чиновників, за активістом вели стеження російські спецслужби, які і допомогли здійснити операцію зупинки літака та затримання Протасевича. Про це, зокрема, в радіоефірі повідомив генеральний директор Ryanair Майкл О'Лірі. За його словами, разом з блогером з літака зійшли ще 4 людей у Мінську: його подруга Софія Сапега, 23-річна громадянка Росії, і троє «невпізнаних» чоловіків. Цих трьох вважають білоруськими або російськими агентами, які сіли на літак в Афінах для спостереження за операцією затримання Протасевича.
«Ми вважаємо, що з літака також зійшли деякі агенти КДБ»
Європейці закликають владу Білорусі звільнити опозиціонера і його супутницю.
Закрите небо – це тільки початок
Великобританія однією з перших відреагувала на сплановане захоплення авіасудна і подальший арешт блогера. З 24 травня королівство заборонило перельоти по своїй території білоруській державній компанії Belavia і зобов'язало британських перевізників обходити повітряний простір Білорусі.
Лондон розглядає опцію нових санкцій проти режиму Лукашенка. Слідом за Британією про заборону літати через РБ заявила Литва, правило набуло чинності з півночі 25 травня і торкнулося в цілому 180 рейсів. Аналогічні заходи прийняли в Польщі.
«Вчорашня подія дуже чітко показала, що, на жаль, навіть коли наші громадяни летять у повітряному просторі нашого сусідньої держави, вони не знаходяться в безпеці, і ми не знаємо, чи буде літак примушений до посадки з тих чи інших причин»
Європейський Союз на саміті 24 травня вийшов з рішенням посилити санкції проти оточення диктатора Лукашенка, а також рекомендував європейським авіакомпаніям відмовитися від перетину кордонів Білорусі по повітрю. Крім цього – закрити простір ЄС для Belavia та не допускати білоруських перевізників для посадок в аеропортах Європи і для виконання транзитних рейсів.
Рішення щодо припинення авіасполучення з РБ прийняла і Україна. З півночі 26 травня українським авіалініям заборонено літати до республіки і над Білоруссю:
«Ситуація з примусовою посадкою літака компанії Ryanair в Мінську є порушенням Конвенції про міжнародну цивільну авіацію. Рішення нашого уряду направлене на забезпечення безпеки польотів і пасажирів»
Слідуючи за ЄС, Швеція і Канада рекомендували своїм операторам обходити простір Білорусі. Уряд Франції призупинив ліцензії для Belavia і закликав французьких перевізників відмовитися від рейсів у Білорусь.
В цілому, облітати територію республіки почали літаки багатьох європейських компаній: латвійської AirBaltic, угорської Wizz Air, польської LOT, шведської SAS, німецької Lufthansa, фінської Finnair, кіпрської Avia Solutions, австрійської Austrian Airlines і голландської KLM.
Санкції та економічний тиск
Така різка і оперативна реакція західних країн на дії Лукашенка викликана побоюваннями про безкарність подібних дій, що може створити прецедент для подальших втручань у цивільну авіацію:
«Це не просто захисна акція з боку Лукашенка, а повномасштабна лобова атака на ЄС – літак ЄС, що летить між двома столицями ЄС, витіснений з повітря автократичним режимом. Якщо Захід спустить це з рук Лукашенкові, жодна західна авіакомпанія не зможе безпечно літати через будь-яку автократичну країну»
Схоже, що і сам диктатор не очікував такої відповіді Європи. Крім закритого неба, європейці підтримали нові антибілоруські санкції – секторальні (включаючи обмеження для авіації) і персональні проти оточення Лукашенка і причетних до арешту блогера.
Також Євросоюз прийняв рішення про економічний тиск на режим в Білорусі, пише Європейська правда:
Ввести нові санкції і заходи у відповідь на захоплення літака і затримання опозиціонера в Білорусі пообіцяли США. Захід закликав Міжнародну організацію цивільної авіації розслідувати спецоперацію з перехопленням літака. Але як пише американське джерело CNBC, цього не достатньо для примусу Лукашенка до закону:
«Міжнародна організація цивільної авіації, що базується в Монреалі, не має таких регуляторних повноважень, а ЄС не поширює свій вплив на рейси, що злітають і сідають в Білорусі або пролітають над її повітряним простором, крім прямих рейсів, які виконуються з Європи або сідають у європейських аеропортах . У минулому році ЄС і США ввели кілька етапів фінансових санкцій проти Мінська, що не вплинуло на поведінку Лукашенка, який утримався при владі всупереч масовим протестам проти його правління після спірних виборів»
Наслідки для Білорусі
Якщо переглянути стрічку західної преси щодо ситуації в Білорусі, то загальним посилом буде осуд протизаконня Лукашенка та невіра у спільні зусилля ЄС і США щодо реального стримування диктаторських вчинків цього автократичного правителя. Тим більше що будь-які ініціативи контролю і репресій громадянського суспільства диктатор погоджує з Москвою, головним фінансовим донором свого режиму.
Разом з тим, медіа закликають західних лідерів до відповідної реакції такої сили, щоб ціна за подібні злочини була максимально високою – і для Лукашенка, і для його патрона Володимира Путіна. Аж до нових санкцій проти «Північного потоку-2».
Дискусія навколо Білорусі після виборів 2020 року зводиться до того, що чим більше країну блокують з боку Заходу, тим сильніше вона розгортається в сторону Кремля. А це створює додаткові геополітичні та регіональні загрози.
Але, не реагувати на свавілля Лукашенка щодо демократичних інституцій і на адресу опозиції, місцевих ЗМІ, активістів та інших осередків, що складають громадянське суспільство, не можна. Так як це не тільки розв'язує руки білоруському автократові, а й іншим подібним режимам.
Політична ізоляція Білорусі – це те, на чому грає і сам Лукашенко, змушуючи Росію давати гроші в обмін на інтеграцію з Москвою. До недавнього часу ці маніпуляції працювали на підтримку режиму автократа. Щоб Кремль перестав фінансувати Мінськ, Захід повинен розглянути питання ціни для Путіна і за Білорусь, вважають автори Європейської правди Сергій Сидоренко і Юрій Панченко:
«Ще один крок, на який так до сих пір і не наважився Захід – поширення дії антилукашенківських санкцій на саму РФ як на основного донора режиму. На офіційний рівень така ідея так і не була винесена. Втім, зараз ця ідея може отримати друге дихання. Нехай навіть спочатку – не з боку ЄС. З такою пропозицією вже виступив глава МЗС Великобританії Домінік Рааб»
Не можна не погодитися, що наслідки повітряної блокади республіки, як і нові санкції, будуть відчутними для її економіки і зокрема, для державної авіакомпанії Belavia. Крім того, постраждають і вантажні перевезення, тому що рейси з Близького Сходу в США проходять через повітряний простір Білорусі, аналогічно – з Європи до Китаю.
«Мінський центр управління повітряним рухом обслуговує 980 компаній з 100 країн світу. 83% - це транзитний потік, 17% - з посадками в Білорусії», - пише РБК з посиланням на джерела в Мінську. 30% трафіку припадає на російські компанії.
Білорусія була таким собі транспортним вузлом для пасажирських перельотів в Україну, Грузію, Туреччину і Єгипет. Різке скорочення рейсів, в тому числі з Україною, яка стала основним ринком після 2015 року, і транзитом – це повільний шлях до банкрутства, вважають експерти.
Закрите небо з ЄС, обмеження з Україною, а також заборона на транзитні перевезення буде сильним ударом для авіаційної галузі республіки, внесок якої в економіку країни становить в середньому 2-3% від ВВП. Крім економічних наслідків для галузі, шкоди може бути завдано й іншим сферам, коли ЄС опублікує нові секторальні санкції.
За даними агентства Reuters, через атаки на літак, державні облігації Білорусі впали до мінімумів, характерних для політичної кризи серпня 2020 року. Інвестори побоюються за платоспроможність держави на тлі майбутніх санкцій і обмежень на перельоти. У перспективі, прибутковість білоруських цінних паперів може зрости і владі доведеться платити більше, якщо вони захочуть отримати нові позики.
У нинішніх умовах, при збереженні режиму Лукашенка, фінансувати Білорусь готові тільки росіяни, але під високі політичні відсотки – поглинання республіки.
