Олександр Хмелевський: Новий локдаун матиме катастрофічні наслідки для економіки і загрожує крахом фінансової системи, — інтерв’ю

Олександр Хмелевський: Новий локдаун матиме катастрофічні наслідки для економіки і загрожує крахом фінансової системи, — інтерв’ю

Валерий Савицкий
Автор
Валерий Савицкий
UA.NEWS
Поделиться:

Пандемія коронавірусу і жорсткі карантинні обмеження суттєво нашкодили малому та середньому бізнесу. Складна соціально-економічна ситуація призвела до протестів підприємців і противників зростання комунальних тарифів. Уряд намагається компенсувати наслідки пандемії шляхом виплати компенсацій, але це не покриває збитки підприємців. Програма працевлаштування заробітчан, які повернулися з-за кордону, також не дала відчутного результату. Про загальну ситуацію в економіці, наслідки пандемії для бізнесу, причини суттєвого зростання комунальних тарифів і невдачі реалізації низки державних програм, в ексклюзивному інтерв’ю інтернет-виданню UA.News розповів кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.

Яка ситуація з малим і середнім бізнесом в Україні на сьогоднішній день з урахуванням останніх жорстких карантинів? Що змінилося за останній рік від початку пандемії?

Олександр Хмелевський: Карантинні обмеження та економічна криза призвели до розорення і закриття великої кількості підприємств. У Києві припинили роботу деякі магазини і ресторани, в регіонах ситуація ще гірша.

Більшість підприємств перебувають у скрутному становищі. Суттєво знизилися продажі, частина підприємств перетворилися на збиткові. Багатьом компаніям довелося скоротити персонал, або перевести його на неповний робочий день. Більш-менш сьогодні тримаються «на плаву» лише служби доставки й аптеки.

Через карантинні обмеження, ВВП України в 2020 р. знизився на 4,8%. У І кварталі 2021 року Міністерство економіки прогнозує падіння ВВП на 3%.

Як слід було цивілізовано організувати карантин з мінімальною шкодою для бізнесу? Чи була можливість врахувати досвід країн Заходу? Чи допомагають різноманітні державні виплати компенсацій малому і середньому бізнесу, наскільки це взагалі дієвий механізм?

Олександр Хмелевський: Насправді будь-який карантин шкодить бізнесу, тому не слід було взагалі його запроваджувати. До того ж, ефективність карантинних обмежень у протистоянні епідемії, викликає багато запитань.

Наприклад, у більшості країн Заходу, карантин був ще більш жорстким, ніж в Україні і це також негативно позначилося на їхніх економіках. Оскільки рівень життя в цих країнах набагато вищий і жителі мали більші заощадження, епідемія не супроводжувалася таким різким зубожінням, як серед українців.

Олександр Хмелевський
кандидат економічних наук
«Крім того, уряди США та Європейського союзу ухвалили програми з підтримки економіки і населення в період пандемії. Це зберегло стабільність економік та знизило безробіття. В Україні, хоча і був створений «ковідний» фонд для боротьби з епідемією, але він не дав очікуваного ефекту. Роздача у грудні 2020 року підприємцям по 8 тисяч гривень, тим більше не врятувало економіку від падіння – такі виплати були невисокими і не змогли компенсувати втрати бізнесу від січневого локдауну»

Якщо уряд буде надалі запроваджувати жорсткі карантини, на кшталт січневого, які наслідки вони матимуть для бізнесу й економіки загалом?

Олександр Хмелевський: Економіка України переживає глибоку кризу. Будь-який новий локдаун може мати катастрофічні наслідки і загрожує масовою зупинкою підприємств, крахом фінансової системи, зупинкою бюджетних платежів, тощо.

Восени минулого року в Україні почалися акції протесту під назвою #SaveФОП. Мітингувальники протестують проти жорстких вимог карантину, які фактично знищують малий і середній бізнес. Як ви оцінюєте ефективність цих протестів? Які загалом перспективи цієї акції? Чи здатні вони змінити ситуацію і вплинути на рішення влади стосовно подальших обмежень?

Олександр Хмелевський: На жаль, влада не почула підприємців, і відмовилася скасувати на їхнє прохання січневий локдаун. Сьогодні у країні триває дія карантинних обмежень «помаранчевої» зони. Не виключено, що влада запровадить «червону» зону в регіонах, де зафіксують стрімке зростання кількості хворих. А це фактично означатиме повернення локдауну.

Олександр Хмелевський
кандидат економічних наук
«Однак акції протесту ФОПів триватимуть, тим більше, що до них уже приєдналися протестувальники проти тарифного геноциду. Політична і соціально-економічна ситуація в країні буде загострюватися, що може призвести до зміни влади. Якщо чинна влада не виконає вимоги протестувальників, то це робитиме наступна»

Рік тому Кабмін розпочав програму «Доступні кредити 5-7-9%». Її завданням є підтримка інвестиційних проектів мікро- та малих підприємств, що повинно сприяти створенню нових робочих місць, легалізації та розширенню діяльності малого бізнесу, імпортозаміщенню та поверненню трудових мігрантів. Як Ви оцінюєте дію цієї програми, наскільки вона виправдовує покладені на неї функції?

Олександр Хмелевський: В Україні малому бізнесу досить важко отримати кредити через надто жорсткі вимоги банків до позичальників. Підприємство повинно мати стабільний фінансовий стан і достатньо грошових надходжень для погашення кредитів та відсотків. До того ж, позичальник має надати банку заставу, яка перевищує розмір кредиту. Більшість малих підприємств не здатні виконати такі вимоги. Водночас, банки теж можна зрозуміти – близько половини наданих малому бізнесу кредитів, не повертаються.

В країнах Заходу умови надання кредитів теж суворі. Однак там держава створила спеціальні фонди, які взяли на себе обов’язки гарантів повернення позик. Тобто, фактично взяла на себе частину ризиків.

Минулого року програму двічі призупиняли через те, що вона не користувалася популярністю, уряд і банки проводили її модернізацію. Чи допомогли ці заходи підвищити рівень виконання програми?

Після запуску в Україні програми «Доступні кредити», банки масово відмовляли у кредитуванні багатьом підприємцям. Це змусило владу дещо лібералізувати умови кредитування. Зокрема, було розширено коло підприємств, які могли скористатися програмою, збільшилися терміни кредитування і зменшилися розміри першого внеску підприємств, а у деяких випадках держава стала надавати гарантії повернення кредитів. Це дозволило збільшити обсяги кредитів.

За 10 місяців дії програми, загальний обсяг наданих підприємцям кредитів сягнув 17 мільярдів гривень. Це не так і багато в масштабах країни. Для багатьох малих підприємств кредити так і залишилися недоступними.

З 1 січня в Україні суттєво зросли тарифи на газ, його доставку і розподіл. Наскільки економічно обґрунтоване таке подорожчання?

Олександр Хмелевський: Економічно можна обґрунтувати будь що. В калькуляцію тарифів часто вносять космічні зарплати керівників підприємств, закупівлю ними елітного автотранспорту, навіть розкрадання коштів. За все це змушені платити споживачі, а відвертий грабунок людей прикривають створенням ринку.

Олександр Хмелевський
кандидат економічних наук
«Влітку минулого року в Україні запрацював ринок газу. Відтоді уряд і постачальники заявляють, що ціни тепер визначає ринок, а їхньої провини у подорожчанні немає. До того ж, близько 70% газу, який споживає Україна, власного видобутку, але ціну на нього прив’язали до вартості палива на газовому хабі у Нідерландах ще й внесли у структуру тарифу вартість транспортування газу з Нідерландів в Україну. І це при тому, що таке транспортування не відбувається і жодна українська компанія газ у Нідерландах не закуповує»

Крім того, вартість газу має яскраво виражені сезонні коливання – влітку паливо дешеве, а взимку, коли його споживають найбільше, дороге. НАК «Нафтогаз України» та інші газові компанії закупили газ влітку за мінімальними цінами, а взимку продають його населенню за максимальними тарифами. Це типова спекуляція. Тобто ринковий принцип формування ціни буде завжди призводити до високих цін на газ для населення і надприбутків газових компаній.

В Україні з 1 січня також подорожчала електроенергія. Уряд та НКРЕКП скасували пільговий тариф 0,90 грн за кВт/год. З чим було пов’язане і наскільки було потрібне це рішення?

Олександр Хмелевський: Через запровадження ринку електроенергії, компаніям-посередникам, які не мають ані енергетичних потужностей, ані електромереж, дозволили купувати електроенергію напряму у виробників та продавати її збутовим компаніям. Оскільки у різних виробників собівартість виробництва електроенергії відрізняється – найдешевша атомна, а найдорожча «зелена» енергія, – то ці посередники купують електроенергію в атомних електростанцій і отримують величезні прибутки. Плюс, суттєво зросла вартість електроенергії для споживачів.

Олександр Хмелевський
кандидат економічних наук
«До запровадження ринку, дешева атомна енергія збалансовувала дорогі види енергії і це дозволяло тримати ціни на прийнятному рівні. До того ж, через встановлення високих закупівельних цін на «зелену» енергетику та обов’язковий її викуп, за останні роки в Україні збудували велику кількість сонячних електростанцій. Це призвело до дисбалансу в енергетиці, адже сонячні електростанції виробляють електроенергію переважно влітку, а взимку, коли її споживання зростає, вони практично нічого не виробляють. Тож через перевиробництво електроенергії, влітку держава вимушено максимально скорочує виробництво дешевої енергії на атомних електростанціях»

При цьому виплати «зеленим» електростанціям за дорогу енергію вже створюють серйозну проблему для фінансової системи України. Станом на січень 2021 року заборгованість «Укренерго» за «зеленим» тарифом сягнула 24 мільярди гривень. Суттєво погіршилося фінансове становище НАЕК «Енергоатом». Тож влада вирішила перекласти фінансові проблеми в енергетиці на споживачів і підвищила тарифи.

Наскільки Міжнародний валютний фонд причетний до зростання тарифів?

Олександр Хмелевський: МВФ вимагає від України відмовитися від державного регулювання тарифів і запроваджувати ринки. Це неминуче призводить до зростання тарифів, адже енергогенеруючі компанії прагнуть максимізувати власні прибутки. Тобто, у даному випадку інтереси МВФ співпали з енергокомпаніями, які активно лобіюють свої інтереси через уряд.

Через протести, Кабінет міністрів знизив тарифи на газ. Чи дійсно це знизить тарифи на практиці чи це схоже на створення «картинки» пониження тарифів, аби вгамувати протести? Наскільки імовірне подальше зростання комунальних тарифів найближчим часом?

Олександр Хмелевський: Нинішнє зниження тарифів несуттєве і тимчасове. Встановлена знижка буде діяти лише упродовж нинішнього опалювального сезону, а пізніше тарифи знову зростуть. Уряд пішов на таке рішення, аби послабити протести населення.

Насправді, проблема високих тарифів може бути вирішена лише шляхом відмови від ринку газу та електроенергії і запровадження державного регулювання цін, як це було раніше. А також накладенням мораторію на спорудження «зелених» електростанцій і скасування «зеленого» тарифу.

У березні 2020 року президент Зеленський ініціював програму «Велике будівництво», що має покращити ситуацію з інфраструктурою в Україні. Вона передбачає будівництво нових доріг та шкіл, дитячих садків, центрів екстреної медичної допомоги й стадіонів. Які підсумки реалізації програми можна підбити за рік, що минув – чи виправдала вона покладені на неї завдання? Чи вдалося знизити рівень безробіття шляхом працевлаштування людей?

Олександр Хмелевський: У 2020 році держава витратила на реконструкцію доріг понад 120 млрд грн, що є рекордом за всі роки Незалежності. Реалізація масштабних інфраструктурних проектів дозволила суттєво пригальмувати падіння ВВП України та зберегти робочі місця.

Олександр Хмелевський
кандидат економічних наук
«Водночас, це не допомогло повністю ліквідувати наслідки кризи. За підсумками року безробіття зросло до 9,7%. До того ж, відбувалося не будівництво доріг, а лише поточний середній ремонт. Тобто, вже за кілька років відремонтовані минулого року дороги знову вкриються вибоїнами»

Крім того, вартість ремонту у 2020 році, порівняно з 2019 роком, зросла на понад 90%. Скоріш за все, більша частина виділених коштів була розкрадена. До того ж, частина ремонтних робіт була незавершена. І не відомо, чи їх завершать у 2021 році, адже на цей рік на реконструкцію доріг у держбюджеті передбачено значно менше коштів.

1 лютого 2020 року запрацювала ініційована президентом програма повернення українців, які працюють за кордоном під назвою «Повертайся і лишайся». Першим етапом було анонсоване доступне кредитування і виділено 1,5 млн грн на 5 років. Згодом під час локдауну в Україну з-за кордону повернулися близько 2 мільйонів заробітчан. Уряд пообіцяв створити їм нові робочі місця та доступне кредитування бізнесу. Як Ви оцінюєте виконання цієї програми на практиці?

Олександр Хмелевський: Програма «Повертайся та лишайся» так і не була реалізована. Влада зосередилася на реалізації іншої програми пільгового кредитування – «Доступні кредити 5-7-9%», яка за багатьма параметрами дублювала «Повертайся та лишайся». Однак більшість заробітчан не були готові до відкриття власної справи.

Крім того, є проблема і з кредитуванням стартапів — банки не готові кредитувати ризикові проекти. До того ж, на Заході кредити можна отримати на кращих умовах. І ті, хто планував відкрити свій бізнес, могли відкрити його за кордоном.

Олександр Хмелевський
кандидат економічних наук
«Обіцянка уряду створити 500 тисяч робочих місць так і не була виконана. Більшість заробітчан, які на початку епідемії повернулися в Україну, за деякий час знову виїхали на заробітки. До них приєдналися і ті, хто втратив роботу в Україні»

27 січня 2021 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що заробітчани, які повернуться до України, можуть отримати гранти від держави до 150 тисяч гривень на відкриття власної справи. Водночас однією з головних умов є те, що людина має інвестувати й власні кошти у сумі не меншій, ніж та, що видала держава. Як Ви оцінюєте дану ініціативу уряду? Чи справді вона допоможе повернути заробітчан?

Олександр Хмелевський: Законопроект №4669 про запровадження допомоги для реінтеграції трудових мігрантів, який подав уряд, навряд чи сприятиме реальному поверненню заробітчан. Справа в тому, що за цим документом, планується надавати допомогу на відкриття власної справи на безповоротній основі лише тим, хто має 10 років страхового стажу в Україні. Всім іншим доведеться повертати допомогу впродовж 5 років.

Олександр Хмелевський
кандидат економічних наук
«Також заробітчанин має надати документи, що підтверджують походження зароблених за кордоном коштів, а територіальні органи виконавчої влади зобов’язані перевірити законність їхнього походження. Очевидно, що трудових мігрантів змусять заплатити податки та соціальні внески за весь період роботи за кордоном. Крім того, виділення цих грантів буде відбуватися на конкурсній основі. Тобто, чиновники будуть вирішувати кому і скільки грошей надати»

Тож насправді цей законопроект спрямований не стільки на допомогу заробітчанам, скільки на стягнення з них податків. Навряд чи багато заробітчан подадуть заяви на отримання цієї допомоги.

Крім того, початок виплат запланований на 2022 рік і для цього у держбюджеті має бути закладений відповідний обсяг коштів.

Фото: Дебет-кредит
Поделиться:

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!