Антонина Мурашко: РРО для платіжних терміналів — у чому проблема і які шляхи її вирішення?

Антонина Мурашко: РРО для платіжних терміналів — у чому проблема і які шляхи її вирішення?

Антонина Мурашко
Автор
Антонина Мурашко
UA.NEWS
Поделиться:

Вже не один рік ведеться дискусія представників ринку платіжних терміналів і фіскального органу України. Дискусія ця більше нагадує протистояння: постійні перевірки, мільйонні штрафи, судові позови. У чому полягає головна проблема і як її можна вирішити?

Історія проблеми

Вимога оснастити програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС) реєстратором розрахункових операцій (РРО) було введено в дію ще з 2017 року Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгів, громадського харчування та послуг».

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні регулюються Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яким, зокрема, визначено, що:

  • Переказ коштів — це тільки рух коштів з метою їх зарахування;
  • ПТКС (платіжний термінал) — це пристрій, який працює без участі оператора (касира), тобто повністю усунуто «людський фактор»;
  • ПТКС обов’язково друкує документ споживачу про факт надання послуг з перекладу;
  • Національний банк України встановлює вимоги до послуг з приймання готівки для подальшого переказу та виконання цієї норми перевіряється регулятором — Національним банком України.

Відповідальність за порушення правил використання РРО:

  1. За перше порушення — штраф 1 грн (ні, це не помилка);
  2. За друге порушення — штраф 100% від обсягу всіх проведених операцій без РРО.

Законодавчу норму написати на папері і затвердити нескладно. Набагато складніше все це фактично реалізувати. Виявилося, що встановити РРО на ПТКС не так просто. По-перше, немає працюючих моделей РРО для ПТКС. По-друге, вартість одного РРО така, що займатися цим бізнесом стає економічно невигідно. По-третє, йде додаткова бюрократична навантаження: реєстрація кожного РРО в ПТКС в податковій, перереєстрація в разі перенесення ПТКС і т.д. Але, як і завжди, неможливість реалізації не звільняє від проведення перевірок і сплати штрафів. Виникає ситуація, коли закон ніяк не захищає і не допомагає бізнесу, реалізувати його дуже проблемно, але відповідальність нікуди не зникає. Таким чином, маємо конфлікт.

Одним з варіантів вирішення проблеми РРО не тільки для платіжного ринку, а й альтернативи касових апаратів став законопроект №4117. Згідно зареєстрованого на початку 2016 роки проекту закону, в список РРО пропонувалося внести будь-які пристрої, здатні передавати дані про розрахунки в інтернет, в тому числі смартфони та планшети в якості платіжних терміналів.

Основною метою запропонованого законопроекту є необхідність розробки розподіленої комп’ютерно-касової системи для впровадження фіскального рішення для різних сфер застосування: роздрібні точки, інтернет-торгівля (в т.ч. послуги, авіаквитки та інших.), Торгові автомати, транспорт (громадський і таксі) і т.п.

Рішення проблеми?

Рішення було досить прогресивним, але йшло у розріз інтересам монополістів-виробників РРО та касових апаратів. І законопроект, який міг полегшити життя багатьом, осів в ніші сайту законопроектів ВРУ.

Ще одним варіантом для власників термінального бізнесу стало передати свої ПТКС і ПО банкам, тому що банки не потрапляють під дію закону про застосування РРО.

І тут знову хочеться задати питання законодавцям: в чому криється причина встановлення настільки різних вимог до фінансових компаній, які займаються переказом коштів без відкриття рахунків, і банків? Адже процес проведення платежу, проводиться він на ПТКС, що належить банку або фінансовій компанії, один і той самий.

Регулятором для всіх є Національний банк України. Звітність про проведені операції відправляється до НБУ зі встановленою регулярністю. Також НБУ регулярно проводить перевірки на дотримання норм законодавства, як фінансових платіжних компаній, так і банкова.

Впровадження норми, яка зобов’язує встановлювати РРО на ПТКС фінансових компаній, створює нерівні умови ведення бізнесу, між банками і фінансовими компаніями, призводить до зайвого регулювання і дублювання повноважень Національного банку та Державної фіскальної служби по контролю за діяльністю суб’єктів ринку. Все це лише створює нові перепони, а не усуває їх для розвитку транзакційного бізнесу в Україні. А він якраз має потенціал бути однією з найбільш інноваційних галузей української економіки.

Чи є вихід?

Ніби як є. З ініціативи Міністерства фінансів ініційовано експериментальний проект по реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних і / або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій. Уже навіть затверджений порядок реалізації даного проекту.

Його учасниками є виробники (постачальники) і користувачі новітніх моделей комплексів, зокрема вдосконалених комп’ютерно-касових систем, які подали заявки на участь експерименті.

Наказом Мінфіну № 121 від 26 березня 2019 затверджено перелік новітніх моделей РРО, призначених для реєстрації розрахункових операцій. А наказом ДФС України від 15 травня 2019 № 392 затвердили державний реєстр розрахункових операцій. Відповідно до названих вище документів, до державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено новітні моделі.

Ці моделі можуть застосовувати в своїй діяльності користувачі-учасники експериментального проекту по впровадженню інноваційних технологічних рішень для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі (в тому числі інтернет-торгівлі), громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, торгівлі через автомати з продажу товарів (послуг, надання послуг з приймання готівки для подальшого переказу, з перевезення пасажирів і т.д.).

На сьогодні до реєстру включено новітні моделі 7 вітчизняних компаній — учасників експериментального проекту і системи «E-Receipt / e-Чек / електронний чек». Ці новітні моделі пропонуються до експлуатації у тестовому режимі всім суб’єктам господарювання, які проявили зацікавленість щодо участі.

До реєстру включено, в тому числі й ті, функціональне призначення яких — реєстрація операцій з переказу коштів, що здійснюються за допомогою ПТКС. Триватиме експериментальний проект до кінця цього року.

За його результатами Мінфіном прийматися рішення про новітніх моделей, які не підлягають зняттю з реєстрації, і відповідно, будуть рекомендовані до промислової експлуатації.

Але, незважаючи на ініціативи Міністерства фінансів, ДФС України на сьогодні не надав можливості небанківським фінансовим установам, що працюють ПТКС, підключитися до баз даних ДФС, протестувати новітні моделі РРО та виконувати вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгів, громадського харчування та послуг ». І це при тому, що до кінця проекту залишилося 4 місяці.

В рамках реалізації концепції розвитку цифрової держави «Країна в смартфоні», про який заявив новий президент, важливо і актуально впровадити технологічну базу, яка значно спростить і здешевить ведення бізнесу. Особливо це стосується технологій для фіскалізації розрахункових операцій.

Впровадження альтернативних новітніх моделей, функціональне призначення яких реєстрація операцій з переказу коштів, дозволить не тільки вирішити проблеми ранка платіжних терміналів, а комплексно для всіх організацій, які займаються прийомом грошових коштів.

Поделиться:

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!