Сергій Висоцький: чому

Сергій Висоцький: чому "Мінськ" може видатися квіточками на фоні нових ініціатив деяких миротворців

Висоцький Сергій
Автор
Висоцький Сергій
UA.NEWS
Поделиться:

Прочитав про новий план врегулювання на Донбасі, який озвучив Сайдік у своєму інтервью.

Багато людей завзято боролися проти Мінського плана останні чотири роки. Але треба розуміти, що Мінськ може видатися квіточками на фоні нових ініціатив деяких миротворців.
Сенс Мінську полягав у тому, що домовленості мали забезпечувати збереження санкцій проти Росії до того моменту, як агресор не піде на поступки. Плюс формату був у тому, що ОБСЄ надавала посередництво та сприяла виконанню плану та моніторингу, але сам процес переговорів не залежав від волі міжнародної бюрократї.

Те що озвучив Сайдік на перший погляд виглядає як поступка Росії від міжнародного співтовариства. Адже єдиний мандат під спільною егідою ООН та ОБСЄ послабить позиції України.

Треба розуміти, що поки Росія має право вето в Радбезі ООН та свій вплив всередині ОБСЄ, ніякий процес під головуванням цих організацій не будет незалежним від російського втручання та нав’язування Росією своєю волі.
Організації, в які Росія вливає мільйони долларів апріорі не можуть бути третьою відстороненою стороною у врегулюванні війни.

Але саме погане в цьому — це те, що новий формат може обнулити санкційний процес. Та в разі нашої відмови йти на поступки за рахунок національних інтересів — поставить Україну в незручне становище країни, яка не шукає миру.
Те, що цей план звучить саме зараз і те, що український парламент має ратифікувати його, думаю не випадково. Стає зрозумілим тактика Кремля на цей рік. Адже для ратифікації цього плану знадобиться Верховна Рада, яка на відміну від цього скликання буде заповнена «голубами миру». Які, в свою чергу, під соусом розмов про врегулювання за будь-яку ціну забезпечать новий вигідний Кремлю формат дій щодо Донбасу.
І тут варто нагадати, що замороження конфліктів з подальшим розміщенням зручного для Росії «миротворчого контингенту» для збереження політичного та силового впливу на країни-жертви агресії — незмінна тактика Кремля на пострадянському простору протягом вже 30 років.

Симптоматичним також видається повне ігнорування теми Криму та принаймні моніторингової місії на півострові. Що також вигідне Москві.

Президентські вибори важливі. Але основна битва за державу буде розгортатися саме під час парламентської кампанії. Адже прихід до президентського крісла навіть відвертого коллаборанта нічого не вартуватиме без більш гнучкої до забаганок Кремля Верховної Ради. Політика країни формується у парламенті. І саме парламент має силу політичного барьеру, який може втримати від помилкових вчинків будь-якого президента.
Сподіваюсь, що українці добре пам’ятають до чого призводить централізація влади в одних, спонсоруємих Кремлем руках. І не припустяться помилок минулого.

Сергій Висоцький

Матеріал опубліковано з дозволу автора мовою оригіналу. Посилання на пост в Facebook.

Теги:
Поделиться: