У кого і чому виникають проблеми з фемінітивами в українській мові

У кого і чому виникають проблеми з фемінітивами в українській мові

Остап Українець
Автор
Остап Українець
UA.NEWS
Поделиться:

Що ж. Здається, ви вже достатньо дорослі, аби дізнатися, чому ми почали казати «член» і чому почали вважати його смішним.

«Пеніс» — латинське слово. Ймовірно, питомою назвою пеніса в слов’янських мова було саме «х**», але, спасибі генітальним табу, ми не знаємо точно. «Пеніс» ми здебільшого трактуємо як медичний термін, натомість «член» вважаємо питомим, але це не так. Член — це евфемізм.

Первісне значення слова, як і в латинського відповідника membrum — кінцівка. Будь-яка. В переносному значенні — «частина цілости», але це останнє значення сильно залежить від контексту.

Оскільки ми не називаємо геніталії прямо, ми називаємо їх ухильно. Знаєте, як у першій половині нульових було популярно називати секс — «це». Займатися «цим». Бо казати прямо — непристойно, табуйоване поняття треба приховати за чимось нейтральним. Це не х**, це просто «член», один із багатьох. Оцей загальник, «член», мав приховувати табуїстичність поняття, оскільки це ж просто один член із багатьох, тобто немає в ньому нічого особливого.

Але проблема евфемізмів ось у чому. Аби вони працювали — ми маємо розуміти, про що йдеться. Тобто зіставляти форму слова з його табуйованим змістом. Називаючи пеніс членом, ми повсякчас атрибутуємо слову «член» саме його приховане, непристойне значення, аж поки приховане значення не стало основним, а основне не стало архаїчним. Така сама доля спіткала і слово «ведмідь», скоріш за все. Але там табу випливає із загрози, а не з непристойности.

І ми не одні такі. У поляків теж є członek із аналогічною історією, та й у середньовічній латині слово membrum означало зокрема пеніс. На щастя, ми чутливі до контексту, тому «член» у значенні «представник соціальної цілости» і «член» у значенні «пеніс» трактуємо як різні слова. Контекстів, у яких ці значення можуть перехрещуватися, майже не існує.

А сміх — він взагалі нормальний для табу. Якщо людина асоціює геніталії з недозволеним, соромітним та іншими комплексами, випрацюваними на генітальній стадії розвитку — ймовірно, це здаватиметься їй смішним чи огидним, залежно від реакції на подразники. Це нормально. Більшість із нас мають насаджені вихованням травми, на які реагуємо зокрема сміхом чи плачем. Просто хочу нагадати, що не слід шеймити людей, котрі сміються зі слова «членка» чи «членкиня». У цих людей є свої психологічні проблеми і вони потребують нашої підтримки.

Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.

Поделиться:

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!