Війна в Мережі: «Слуг Народу» нищать їхньою ж зброєю

Війна в Мережі: «Слуг Народу» нищать їхньою ж зброєю

Лихограй Роман
Автор
Лихограй Роман
UA.NEWS
Поделиться:

Президентський та парламентський тріумф «Слуг народу» в Україні лише підтвердив світову тенденцію у зміні стрижневих майданчиків для піару. Традиційні ЗМІ поступово відходять на другий план, оскільки програють своїм Інтернет-аналогам. Останні окрім того, що значно «дешевші», ще й більш ефективні. Принаймні, на коротких дистанціях. «Зелені» використовували рекламу на Телебаченні (власне там був чи не найголовніший їхній актив у вигляді серіалу), значно менше світилися на радіо, майже відмовилися від поліграфії (крім Бігбордів). Але ці ролики в Мережі, дешево зняті на телефон, набирали тисячі переглядів. В той час як їхні конкуренти вливали шалені гроші не лише у оплату рекламного ефіру своєї агітації, але й у продакшн.  В результаті перемога «Слуг» вийшла не лише розгромною і ефектною, але ще й фінансово дешевою.

Утім, останнім часом ситуація змінюється кардинально. І ось уже головну зброю провладних сил вдало повернуто проти них самих.

Зміна сторін

Головна проблема, з якої «Слуги народу» поки не можуть знайти ефективного виходу, – це зміна їхнього статусу. З опозиції вони самі стали владою. При цьому отримавши майже повний контроль над усіма її гілками. Та тільки опозицією в України (в плані суспільної підтримки) споконвіку бути значно простіше. Як грати шахову партію білими – завжди є хід в запасі.

Продовжуючи спортивні аналогії, то поки найкраще удар тримає президент. Володимир Зеленський доволі вдало почав на керівній посаді, подорожуючи країною як колись це робило львівське сміття в стилі Олександра Лукашенко і даючи всім на горіхи. Меми про «Вийди звідси, розбійник» розлетілися Мережею і мали загалом позитивний ефект. Як і його поїздки-монологи з Теслою. Але з часом все змінилося, бо коли ходити постійно з однієї і тієї ж карти, то рано чи пізно це стане програшним варіантом. Його скандал на фронті з «Я не лох. Мені 42» був представлений уже в доволі вульгарному світлі, так ще й як позиція невпевненого у собі, ображеного хлопчиська – тобто мав зворотній ефект. Поїздки на електрокарі також швидко набридли. Ну бо справді, «Тесла не може бути головним журналістом країни».

Ставши владою, потрібно змінювати риторику. І використовувати офіційні канали інформації значно частіше. Загалом це розуміють у команді президента. Але вдало відреагувати поки не можуть. Хоча спроби такі були. Перш за все слід згадати рекордний 14-годинний марафон президента. Але його Володимир Зеленський провалив. На таких заходах зазвичай інформаційні агенції видають новину зі слів політика раз у 20-30 хвилин. Але у цьому випадку стояла тиша і спокій. Щось виходило відсили раз в годину, але і те – «ні про що». Президент встановив рекорд по часу, але не зумів сказати абсолютно нічого конретного і чіткого впродовж такого тривалого проміжку. Потім був доволі жорсткий стьоб над головним телевізійним активом нової влади каналом 1+1. Коли згідно лексичному аналізу з приходом «Слуг» лексика в ефірі стала значно більш позитивно – «жить стало лучше, жить стало веселей». І от уже історія з голодним Зеленським і печивом від Гордона, покликана виправдати і викликати співчуття до втомленого президента, виглядає комічно і недолуго. Прикладів можна пригадати ще багато. Але тенденція така, що президент уже не сприймається як монолітна впевнена в собі постать.

Втім, ситуація з його командою у парламенті значно гірша. Щотижня депутати зі «Слуги народу» потрапляють у нові і нові скандали на будь-який смак. Яременко влаштовує власне особисте життя. Скороход розповідає про гроші в конвертах для депутатів за слухняність. Корявченков (в миру – Юзік) вирішує питання з поліцією в Кривому Розі під прикриттям президента і розповідає, хто як потрапив до Ради. Стефанчук орендує квартиру у тещі і отримує компенсацію з держбюджету. Ну а в Дубинського «Мама любит скорость». Всі ці історії отримали помітний фідбек у народній творчості в Мережі. У «Слуг народу» переважно відмовчуються. Виправдатися важко, а мантра про те, що у всьому винні «папєрєдніки» вже не спрацює. Як результат, вдало вибрана під виборчі кампанії кольористика Зеленого (співзвучна з прізвищем лідера), що початково сприймалася як позитивна (прихід нового свіжого, переродження, весна), змінила конотацію. Тепер вона асоціюється з відсутністю досвіду, ексцентричністю та глупством зелених новобранців.

Відступ на всіх фронтах   

Слід визнати, що медіа-ресурс «Слуг» доволі обмежений, як у традиційних ЗМІ, так і в Інтернет-секторі. Успіх на виборах забезпечила вдала гра на протиріччях і внутрішній боротьбі умовно проєвропейських та проросійських сил. Розділяй і володарюй. Але зараз команді Зеленського однаково сильно дістається від обох цих таборів. Під різним соусом, але формально вони об’єдналися у боротьбі проти нової влади. Якщо врахувати кількість помилок «Слуг народу» останнім часом, то багато критики отримують вони і від відносно нейтральних ЗМІ. Врешті, навіть прихильні їм медіа змушені видавати скандальну інформацію про команду Зеленського, щоб не виглядати надто заангажовано.

Відчутного удару по іміджу провладної фракції завдали телеграм-канали «Джокер» та «Темный Рыцарь», що опублікували величезну кількість інсайдів з «внутрішньої кухні» «Слуг народу». Тут і скандальна переписка Яременка, і гроші в конвертах, і махінації з забудовниками і ще багато різного. При цьому якість компромату настільки висока, що команда Зеленського не може відмахнутися від нього найпростішим способом – апелювати до фейковості.

На перший погляд, найменш помітна і відчутна поразка «Слуг народу» відбувається у соціальних мережах. Адже однією з головних функцій цих засобів комунікації є ідентифікаційна. Тому в одних групах до останнього будуть підтримувати нову владу, в інших – критикувати за будь-яких умов. Це можна помітити навіть на індивідуальному рівні. Ще з часів Помаранчевої революції багато хто дивувся великій кількості голосів за Януковича, користуючих аргументов «серед моїх друзів таких обмаль». Але в Мережі, як і в житті, людина підбирає собі компанію за власними лекалами. Від зацікавлень до ідеологічної позиції. Тому у одного серед 400 Друзів на ФБ ніхто не голосував за Януковича, а в іншого за схожих обставин ніхто не підтримував Ющенка. Аналогічно і зараз. Прихильники Зеленського обходитимуть негативну інформацію, що стосується їх обранця. Але. Серед противників нового президента впевненість у власній правоті зростатиме надзвичайно стрімко. В результаті до певної події (не обов’язково це будуть наступні вибори, але і це треба врахувати) вони будуть максимально мобілізовані. І не пропустять шанс виступити проти «Слуг народу».

Ефект від поразки

Важко говорити про конкретні цифри втрати рейтингу в умовах відсутності масштабних соціологічних опитувань. Але згідно дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи», у листопаді негативно діяльність президента оцінювало вдвічі більше респондентів, ніж у серпні (24% проти 12%). А серед виборців «Слуг народу» незадоволені їх роботою у Верховній Раді вже 30%. Це саме їхні виборці. Але загалом ця втрата має три рівні:

  1. Втрата підтримки без перетікання голосів до конкурентів. Мабуть, найменш болісна для нової влади. Йдеться про втому і зневіру від політики загалом. Прихильники «Слуг народу» просто оминатимуть політичні події, розчарувавшись у своєму виборі. Вони банально не підуть на наступні вибори. Не віддадуть більше свій голос за команду Зеленського. Але і не підтримають інших.
  2. «Перетікання» голосів. В цифрах найбільш відчутне. Бо колишні прихильники не просто позбавляють голосу «Слуг», а віддають його іншим. Це подвійний удар для команди президента. Не секрет, що як у фракції, так і серед електорату присутні довольні полярні ідеологічні позиції. Є і відносно патріотичний проєвропейський табір. Є і відверто проросійські виборці, що так само свого часу перетікли до «Слуг народу» від Партії регіонів, яка їх розчарувала. Зараз фракція президента має всі шанси побачити зворотній рух.
  3. Активізація електорату конкурентів. В нових умовах вони всі точно прийдуть на вибори, бо вважатимуть це максимально важливим. Акція «Ні капітуляції!» яскраво показала, наскільки активними є противники нової влади. І наскільки пасивними – її прибічники. Попри значну чисельну перевагу навіть 70% електорату не може чітко висловити президенту свою підтримку. Що ж тоді говорити, якщо в активі Зеленського лишиться менше 50%.

Без світла в кінці тунеля

Тим часом все вказує на те, що рейтинг «Слуг народу» буде падати. Нова влада робить надто багато помилок. Нова влада так і не налагодила правильної комунікації з суспільством. Але найголовніше – слуги опинилися заручниками власної розгромної перемоги. Вся повнота влади у них. Опозиція майже нічого не робить. Але їм і не потрібно. Принаймні вони перестали бути об’єктами нападків в Мережі. Навіть спроби одіозного Іллі Киви – лише тимчасові спалахи. А от критика влади лише зростатиме. Негативний фон навколо «Слуг народу» вже доволі помітний. А вони ще й невдало на нього реагують. Тролять журналістів в соцмережах, «палять» переписки в чатах, а потім ще й невдало виправдовуються. За півроку рівень несприйняття колишніх переможців може досягнути апогею. І тоді дострокові вибори вже не виглядатимуть так ефемерно.

Поделиться:

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!