У КМДА пояснили, чому Дніпро став зеленуватим і вкрився піною
Зеленувате забарвлення води у Дніпрі та поява піни біля берегів пов’язані з активним розвитком мікроскопічних водоростей і ціанобактерій.
За словами фахівців, у літній період у водоймах може відбуватися так зване «цвітіння» води — масове розмноження мікроскопічних організмів.
«Зміна кольору води влітку пов’язана з активним розвитком мікроскопічних водоростей та ціанобактерій – явищем, яке називають "цвітінням" води. Це не буквальне цвітіння водойми, а масове розмноження мікроскопічних організмів, унаслідок якого вода змінює свій природний колір. Залежно від видового складу водоростей вона може набувати зеленого, синьо-зеленого, жовтувато-бурого та інших відтінків», – пояснили в КМДА.
Однією з основних причин активного розвитку водоростей є надлишок біогенних речовин, зокрема сполук азоту та фосфору.
Водночас процес посилюється за сприятливих погодних і гідрологічних умов. Тривала спека, прогрівання води, слабка течія та застійні ділянки створюють сприятливе середовище для швидкого розмноження водоростей.
Фахівці пояснюють, що поява піни також може бути пов’язана з розвитком та відмиранням водоростей.
«Поява піни також пов’язана з процесами, що відбуваються під час масового розвитку та відмирання водоростей. Після відмирання значної кількості біомаси у водоймі починається активне розкладання органічної речовини. У цей період змінюється склад поверхневого шару води, а природні органічні сполуки разом із продуктами розкладання можуть накопичуватися біля берегів і є причиною появи неприємного запаху», – наголосили у КМДА.
Під дією вітру та хвиль органічні речовини сприяють утворенню піни, яка накопичується переважно на ділянках із повільною течією, зокрема вздовж берегів.
Водночас сама наявність піни не свідчить автоматично про хімічне забруднення водойми.
«При цьому сама поява піни не є достатньою підставою стверджувати, що водойма забруднена хімічними речовинами. Для встановлення конкретних причин необхідні відповідні лабораторні дослідження», – підкреслили фахівці.
За даними КМДА, аналогічні процеси зараз спостерігаються і в Київському водосховищі, води якого надходять до Дніпра.
У столиці нагадали, що Дніпро є річкою загальнодержавного значення, тому моніторинг і управління його водними ресурсами здійснюються в межах державної системи.
«Важливо враховувати, що Дніпро є річкою загальнодержавного значення, тому моніторинг та управління його водними ресурсами здійснюють у межах державної системи управління водними ресурсами. Для координації подальших дій, посилення моніторингу та оцінки ситуації місто вже звернулося до Державного агентства водних ресурсів України та Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра», – зазначили у КМДА.
Фахівці Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА спільно з КП «Плесо» продовжують моніторити стан столичних водойм.
Для перевірки можливого забруднення фахівці випробувальної хімічної лабораторії КП «Плесо» відібрали проби води для детального лабораторного аналізу.
У КМДА зазначили, що у разі виявлення ознак забруднення про це повідомлять додатково.
Про це повідомили у Департаменті захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА спільно з КП «Плесо».
Нагадаємо, у Дніпропетровській області на березі річки Самара люди помітили чорного лебедя — птаха, який не є типовим для дикої природи України. Незвичайна поява пернатого привернула увагу очевидців.
