Мінкульт додав до Національного переліку нематеріальної спадщини три нові елементи

Міністерство культури України внесло три нові елементи до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. 

Йдеться про шахтарські бувальщини про духа-охоронця, традицію святкування Панаїру українськими греками та серпанкове ткацтво.

До переліку додали такі елементи:

• «Шахтарські бувальщини про духа-охоронця»;
• «Панаїр – традиція святкування греків України»;
• «Традиція серпанкового ткацтва».

Шахтарські бувальщини сформувалися під впливом життєвих ситуацій та вірувань, пов’язаних із духом-охоронцем шахт.

Спочатку образ духа-охоронця існував винятково у професійному середовищі шахтарів, однак згодом поширився серед мешканців шахтарських міст і містечок.

Головним героєм цих бувальщин є дух-охоронець Шубін.

Панаїр є одним зі значущих релігійних, громадських і сімейних свят греків України. У ньому поєдналися звичаї різних історичних періодів, що демонструє динамічний характер нематеріальної культурної спадщини.

Назва свята походить від давньогрецького слова «πανηγύρι», яке означає «гуртом» або буквально «загальне зібрання».

Ще одним новим елементом стала традиція серпанкового ткацтва, яка історично побутує у селах Дубровицької міської територіальної громади Сарненського району Рівненської області.

Йдеться про локальну технологію виготовлення тонкого напівпрозорого лляного полотна – серпанку.

Традиція охоплює не лише безпосередньо технологію виготовлення тканини, а й створення різноманітних виробів із серпанку.

У Міністерстві культури наголосили на необхідності подальшої охорони нових елементів спадщини.

«Тепер місцеві громади мають взяти до уваги рекомендації та пропозиції з охорони елементів нематеріальної культурної спадщини, які розробила Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України», – йдеться в повідомленні.

Раніше Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України також поповнювали новими традиціями.

У липні 2025 року до нього внесли весільний обряд заплітання долі, традицію випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині, а також традиції храмового свята на Трійцю у селі Шульгинка Луганської області.

У листопаді 2025 року перелік доповнили традиціями і практикою просторового та ужиткового оздоблення на Миколаївщині, таврійським розписом та культурою побутування бувальщин про конотопську відьму.

У січні 2026 року до Національного переліку внесли культуру і традиції, пов’язані з Великодніми обрядовими хлібами на Буковині, традицію приготування та споживання киселиці у лемківській спільноті, а також кривульку – лемківську жіночу нагрудну прикрасу, орнаментальні традиції та технологію її виготовлення.

У квітні–липні 2026 року до переліку внесли традицію вбирання хрестів Хресної дороги у селі Монастирок Тернопільської області, традицію побутування та мистецтво створення сокальської кераміки, традицію виготовлення та дарування обрядового печива «коники і баришні», мистецтво виготовлення весільного пір’яного вінка у селі Великий Ключів Івано-Франківської області, а також традицію виготовлення, навчання та гри на великих казаноподібних козацьких барабанах «Запорозьких тулумбасах».

Про це повідомляє Міністерство культури України.

Раніше у Житомирській області до Реєстру пам’яток культурної спадщини внесли унікальну кам’яну бабу, яку туристи знайшли в хащах на березі річки Случ.

Раніше археологи з'ясували, що царі Урарту використовували бронзові чаші для пропаганди.

Нагадаємо, на Кіпрі знайшли золоті прикраси, виготовлені до Катастрофи бронзової доби.

Біля Галича археологи знайшли унікальні середньовічні артефакти.