Запорозькі тулумбаси стали культурною спадщиною України

Традицію виготовлення, навчання та гри на запорозьких тулумбасах офіційно внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Відповідний наказ підписало Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

У відомстві наголошують, що це не просто музичний інструмент, а важлива частина козацької історії та жива традиція, яку й сьогодні передають наступним поколінням.

Міністерство культури внесло традицію виготовлення, навчання та гри на запорозьких тулумбасах до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Відповідний наказ уже набув чинності.

У міністерстві зазначили, що ця традиція досі живе на Запоріжжі. Вона поєднує народне ремесло, музичне мистецтво, усну передачу знань та козацькі військові звичаї. «Традиція виготовлення та гри на запорозьких тулумбасах є живою практикою Запорізького краю, що поєднує виконавське мистецтво, традиційну музику, ремесло, усну передачу знань і військово-церемоніальні функції», — повідомили у Мінкульті.

Тулумбаси — це великі козацькі барабани, які мають форму казана. Їх виготовляють із металевого або дерев'яного корпусу, поверх якого натягують мембрану з натуральної шкіри. У козацькі часи тулумбаси були не просто музичним інструментом. Вони виконували важливу роль під час військових походів і громадського життя.

Саме їхні удари скликали козаків на ради, подавали сигнали війську, супроводжували урочисті події, святкування та церемонії. За даними видання I-VIN.INFO, частину тулумбасів козаки здобували як військові трофеї під час походів. Також вони самі виготовляли такі барабани. Для цього використовували великі казани, на які натягували тонку оброблену шкіру.

Згодом тулумбаси стали одним із символів Запорозької Січі. У різних регіонах їх називають по-різному: «запорозькі тулумбаси», «козацькі тулумбаси», а саму гру — «тулумбасити». У Міністерстві культури наголошують, що традиція не залишилася лише сторінкою історії.

Сьогодні її активно підтримують у Запоріжжі. Тут працює школа гри на тулумбасах, проводять майстер-класи, відкриті виступи, освітні програми та музейні заходи. Важливу роль у збереженні цієї спадщини відіграє Музей історії музичних інструментів «БарабанЗа», де знайомлять відвідувачів із козацькою музичною традицією. Саме завдяки таким ініціативам знання про тулумбаси передають молодшим поколінням.

У Мінкульті зазначають, що визнання цієї традиції є важливим не лише для культури, а й для збереження місцевої ідентичності. Особливого значення вона набуває саме для Запорізького краю, який сьогодні залишається прифронтовим регіоном. «Традиція має важливе значення для локальної ідентичності Запоріжжя, культурної стійкості прифронтової громади та передачі козацької звукової спадщини молодшим поколінням», — наголосили у Міністерстві культури.

Включення запорозьких тулумбасів до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини означає офіційне визнання їхньої історичної та культурної цінності. Це також має допомогти зберегти давню козацьку традицію, підтримати майстрів, які виготовляють інструменти, та популяризувати її серед українців і майбутніх поколінь. Про це повідомили у відомстві.

Прикордонник бригади «Форпост» на позивний Nexus через два роки зміг повернути українському художнику картини, які знайшов у напівзруйнованому будинку в Часовому Яру.