У ПАР дослідили зв’язок внутрішньої міграції зі здоров’ям — Daily Maverick
У ПАР дослідження серед молодих людей із сільського підрайону Агінкур у провінції Мпумаланга показало, що внутрішня міграція пов’язана як із вищою зайнятістю серед мігрантів, так і з окремими ризиками для здоров’я. Як повідомляє Daily Maverick, у міських районах мігранти частіше споживали оброблені продукти та мали вищу ймовірність абдомінального ожиріння.
Спостереження за учасниками
Із 2018 року дослідники з Південноафриканської ради медичних досліджень, підрозділу Wits Agincourt і Браунівського університету відстежували близько 3 тисяч людей віком від 18 до 40 років із сільського підрайону Агінкур у Бушбакриджі. Вони порівнювали стан здоров’я учасників, які залишалися вдома, з тими, хто переїхав, повернувся або регулярно переміщувався між сільською місцевістю та іншими місцями проживання.
Упродовж п’яти етапів із приблизно річними інтервалами команда збирала дані про міграцію, освіту, зайнятість, характеристики домогосподарств, здоров’я та використання медичних послуг. Під час домашніх візитів учасникам вимірювали артеріальний тиск, зріст і вагу, а ВІЛ-статус визначали за зразками сухих плям крові.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Близько третини вибірки протягом періоду спостереження постійно проживала поза межами району дослідження, ще приблизно третина залишалася в підрайоні Агінкур. Найпоширенішим напрямком був Гаутенг, розташований приблизно за 500 кілометрів від Агінкура.
Зайнятість і ризики для здоров’я
Мігранти зазвичай були молодшими, серед них переважали чоловіки, а рівень освіти був вищим, ніж у тих, хто залишався вдома. Вони також мали менше хронічних захворювань і за показником психологічної стійкості видавалися стійкішими. Близько двох третин мігрантів повідомляли про роботу в місцях призначення, тоді як понад половина тих, хто залишився вдома, були безробітними та шукали роботу.
Поширеність хронічних станів за час спостереження зросла і серед мігрантів, і серед тих, хто не переїжджав, однак приріст був нижчим у мігрантів. Водночас останні результати дослідників свідчать, що міграція до міських районів може підвищувати артеріальний тиск, особливо серед жінок. Автори наголошують на потребі забезпечувати безперервність медичної допомоги для людей, які живуть між кількома населеними пунктами, та враховувати ці переміщення в плануванні житла, зайнятості й соціального захисту.
