Після ракетного удару чи атаки дронів підприємству потрібно не просто відремонтувати будівлю. Необхідно замінити обладнання, відновити виробництво, зберегти працівників, забезпечити резервне електропостачання і знайти гроші на все це саме тоді, коли доходи бізнесу, навпаки, зменшуються.
Ще декілька років тому вибір фактично зводився до власних коштів, звичайного банківського кредиту та перспективи в майбутньому стягнути збитки з російської федерації. Станом на вересень 2026 року для постраждалого бізнесу одночасно діють декілька державних механізмів: кредит на відновлення до 150 млн грн під 0,1% на перші два роки, грант для переробних підприємств до 16 млн грн, компенсація до 30 млн грн за майбутнє пошкодження майна, здешевлення комерційного страхування воєнних ризиків, допомога на зарплату працівникам під час простою, кредитування генерації під 0% та 15% компенсації вартості окремого українського обладнання.
Практична цінність цих інструментів полягає у можливості розкласти один проект відновлення на окремі витрати і підібрати для кожної найбільш вигідне джерело фінансування — за умови, що одна й та сама витрата не фінансується державою двічі.
Перший крок після удару — правильно зафіксувати збитки
До пошуку фінансування варто подбати про доказову базу. Підприємству необхідно зберегти документи ДСНС та правоохоронних органів, провести фото- і відеофіксацію, технічне або комісійне обстеження будівель, зібрати документи про право власності, інвентарні картки та первинні документи на обладнання. Залежно від обраного механізму може знадобитися також оцінка збитків або висновок судового експерта.
Це важливо не лише для майбутнього позову до російської федерації. Документи про пошкодження використовуються при отриманні кредиту на відновлення, гранту на заміну виробничих активів та компенсації за механізмами покриття воєнних ризиків. Тому відновлення доцільно починати не з кредитної заявки, а з формування повного досьє щодо пошкодженого майна.
До 150 млн грн на відновлення: 0,1% протягом перших двох років
Наймасштабніший кредитний інструмент для вже постраждалого бізнесу з'явився влітку 2026 року. Базовою нормативною основою залишається постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року №28, якою регулюється програма «Доступні кредити 5-7-9%».
Постановою Кабміну від 10 червня 2026 року №772 до Порядку додано окремий напрям фінансування підприємств для відновлення зруйнованого та/або пошкодженого внаслідок військової агресії майна. Зміни набрали чинності 1 липня 2026 року.
Мікро-, малий та середній бізнес може отримати до 150 млн грн, але не більше фактичного розміру збитків. Ставка протягом перших двох років становить 0,1% річних, надалі — 5%, 7% або 9% залежно від сегмента підприємства та виконання умов програми. Максимальний строк кредитування — до 10 років.
Кредит на відновлення не враховується до загального ліміту фінансування підприємства за іншими напрямами «5-7-9%». Це дозволяє залучити окреме фінансування на відбудову навіть за наявності іншого пільгового кредиту.
Як отримати кредит
Заявка подається безпосередньо до одного з уповноважених банків програми. Звернутися можна протягом двох років після належним чином зафіксованого факту пошкодження або руйнування.
Практично до банку потрібно готувати два пакети. Перший підтверджує сам збиток: право власності, факт та обсяг пошкодження, документи щодо знищеного обладнання, кошторис відновлення. Другий — кредитоспроможність підприємства: фінансову звітність, прогноз руху коштів, план відновлення виробництва, договори із замовниками, інформацію про забезпечення тощо.
Ставка 0,1% не означає, що держава автоматично видає підприємству 150 млн грн. Кредит надає банк і саме він оцінює кредитний ризик. Держава компенсує частину процентної ставки. Тому підприємству необхідно довести не лише розмір втрат, а й те, що після відновлення воно буде здатне обслуговувати кредит.
Програма фактично запущена з 1 липня 2026 року. Водночас окрема публічна статистика саме щодо кількості вже виданих кредитів під 0,1% на відновлення у регулярних звітах Мінекономіки поки що не виділяється.
Грант до 16 млн грн: якщо потрібно замінити виробниче обладнання
Якщо постраждало переробне підприємство, до банку варто йти вже після перевірки можливості отримати грант. Механізм діє в межах постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №739. Постановою КМУ від 7 липня 2025 року №813 Порядок було викладено у новій редакції та прямо передбачено можливість фінансувати оновлення основних засобів виробництва, знищених або пошкоджених унаслідок збройної агресії російської федерації.
Для такого випадку максимальна сума гранту становить 16 млн грн, але не більше підтвердженого розміру збитку. Для відновлення пошкоджених основних засобів передбачено співфінансування: до 80% вартості проекту — грантові кошти, не менше 20% — кошти підприємства, власні або кредитні.
Отже, при вартості проекту 20 млн грн максимальний грант теоретично може становити 16 млн грн, а решту фінансує підприємство.
Однак це не універсальні 16 млн грн «на ремонт заводу». Порядок орієнтований насамперед на основні засоби виробництва: машини, обладнання, електромеханічний інструмент, доставку та введення обладнання в експлуатацію, а також визначені Порядком нематеріальні активи. Тому зруйновану виробничу лінію можна фінансувати грантом, а відновлення самої будівлі — наприклад, кредитом під 0,1%.
Як податися на грант
Заява та бізнес-план подаються через портал Дія. Далі проводяться перевірка ділової репутації, оцінка бізнес-плану та інші передбачені Порядком процедури. Подання відбувається окремими хвилями, тому перед підготовкою заявки потрібно перевірити чинний календар прийому.
Отримувач гранту бере на себе подальші зобов'язання щодо створення робочих місць, ведення діяльності та сплати податків і ЄСВ протягом визначеного програмою строку. Тому грант є безповоротною державною інвестицією у відновлення виробництва, але не безумовною виплатою.
До 30 млн грн за наступний удар: що передбачає постанова №1541
Окремий механізм з'явився наприкінці 2025 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2025 року №1541 затверджено Порядок надання часткової компенсації вартості майна бізнесу, знищеного або пошкодженого внаслідок збройної агресії, а також компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків.
Постанова фактично створила два різні механізми. Перший — державна компенсація майбутнього пошкодження майна підприємств у регіонах підвищеного ризику. Другий — компенсація частини вартості звичайного комерційного страхування від воєнних ризиків.
Це не компенсація старих збитків
Постанова №1541 не дозволяє підприємству, завод якого був знищений у попередні роки, сьогодні зареєструватися та отримати за той удар 30 млн грн. Для прямої компенсації важливо, щоб на момент нового пошкодження підприємство вже мало статус учасника програми.
Постановою КМУ від 18 березня 2026 року №352 максимальний розмір прямої компенсації збільшено до 30 млн грн. За своєю економічною природою цей інструмент є механізмом захисту від наступного удару, а не способом компенсувати старі втрати. Для підприємства, яке зараз відновлює завод, це означає можливість завчасно включити до програми вже відновлені будівлі та обладнання.
Яке майно можна захистити і де
Пряма компенсація поширюється на майно підприємств у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, крім тимчасово окупованих територій.
До програми можна включити будівлі, споруди та окремі приміщення, виробниче обладнання й інженерні мережі, що належать підприємству на праві власності. Автомобілі, причепи, трактори та інша техніка, яка підлягає державній чи відомчій реєстрації, для цього механізму не відноситься до виробничого обладнання.
Компенсація обмежується фактичним прямим збитком і не може перевищувати 30 млн грн на одного суб'єкта господарювання за весь строк дії програми. Упущена вигода не покривається.
Як вступити до програми
Адмініструє програму ПрАТ «Експортно-кредитне агентство». Підприємство саме визначає майно, яке бажає включити, і заявляє можливу суму збитку. На етапі вступу замовляти оцінку майна не потрібно, огляд ЕКА також не проводить.
За участь сплачується одноразовий внесок — 0,5% від заявленої суми ймовірного збитку. За заявленого ліміту 30 млн грн це становитиме 150 тис. грн.
Разом із заявою подаються документи про право власності, актуальний витяг із ЄДР, документ про сплату внеску та документи щодо повноважень підписанта. ЕКА має до 30 календарних днів для перевірки документів і включення підприємства до програми.
Що робити після повторного пошкодження
Якщо включене до програми майно після цього постраждало від воєнного ризику, підприємство подає окрему заяву на компенсацію. Після змін липня 2026 року щодо виробничого обладнання та інженерних мереж не потрібно чекати внесення відомостей до державного Реєстру пошкодженого майна: компенсація може оформлятися на підставі передбаченого Порядком пакета документів.
Серед доказів можуть бути документи ДСНС, поліції чи ЄРДР, підтвердження права власності, матеріали технічного обстеження, оцінка збитку або висновок судового експерта. ЕКА розглядає заяву в установлені Порядком строки, а бюджетний механізм перерахування коштів визначений окремою постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2026 року №399.
Після отримання державної компенсації право вимоги до російської федерації в частині відшкодованої державою суми переходить до держави.
Чи працює механізм №1541 на практиці
Тут необхідно розділяти факт участі у програмі та факт отримання грошей після нового пошкодження.
За офіційними даними Мінекономіки станом на липень 2026 року за напрямом прямої компенсації майбутнього пошкодження було погоджено 139 заяв на 2,67 млрд грн ймовірної компенсації. Це не вже виплачені гроші, а обсяг потенційного покриття у випадку подальшого пошкодження включеного до програми майна.
Тобто процедура вступу до програми реально функціонує і не є лише декларацією в нормативному акті. Водночас станом на дату підготовки матеріалу публічно підтверджений масив фактичних прямих виплат саме за повторно знищене майно ще не сформований.
Страхування воєнних ризиків: тут реальні виплати вже є
Друга частина постанови №1541 працює інакше. Підприємство самостійно знаходить страхову компанію, яка готова застрахувати майно від воєнних ризиків, укладає комерційний договір і сплачує страхову премію. Держава через ЕКА компенсує частину її вартості.
На відміну від прямої компенсації до 30 млн грн, цей механізм може застосовуватися на підконтрольній території України там, де страховики готові надавати відповідне покриття. Максимальна компенсація одному підприємству становить 3 млн грн протягом календарного року. За участь сплачується внесок 5 тис. грн.
І тут уже є підтверджені фактичні виплати. 26 травня 2026 року перші чотири українські компанії отримали загалом 6,8 млн грн компенсації страхових премій. За даними Уряду, середня фактична вартість їхнього страхування після державної компенсації знизилася з 4,24% до 1,19% страхової суми.
До липня за цим напрямом бізнес подав 63 заяви, загальне страхове покриття становило 7,9 млрд грн, а потенційний обсяг компенсації — понад 94 млн грн.
«Точка опори»: гроші на зарплати, поки підприємство відновлюється
Пошкодження заводу створює ще одну проблему: підприємство може мати гроші на обладнання, але за кілька місяців простою втратити ключових працівників.
Для цього постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року №449 запроваджено програму «Точка опори». Вона застосовується до роботодавців, майно яких було пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії після 1 січня 2026 року і які через це оформили простій працівників або призупинили дію трудових договорів.
Заяву необхідно подати до відповідного центру зайнятості протягом 90 календарних днів із дня оформлення простою або призупинення трудового договору. Допомога використовується для збереження трудового колективу на період відновлення.
За оприлюдненими у вересні даними, допомогу вже отримали 20 підприємств, загальна сума виплачених компенсацій становила 20,64 млн грн, а завдяки програмі було збережено 735 робочих місць.
Генерація — окремий кредит під 0%
Витрачати кредит на відновлення під 0,1% на генератор не завжди раціонально, оскільки для цього існує окремий нульовий інструмент.
Постановою Кабміну від 29 січня 2026 року №103 до програми «5-7-9%» додано спеціальний напрям кредитування придбання, будівництва та встановлення газотурбінних, газопоршневих і біогазових установок, а також дизельних, бензинових та газових генераторів. Максимальна сума — 10 млн грн, строк — до трьох років, ставка для бізнесу — 0% річних.
Цей напрям уже використовується масово. За даними Мінекономіки, станом на початок вересня 2026 року бізнес оформив 917 енергокредитів на загальну суму 1,33 млрд грн.
Для підприємства, яке відбудовує виробництво, практичний висновок простий: генерацію варто спершу винести в окремий нульовий кредит, а ліміт 150 млн грн залишити на ті витрати, для яких дешевшого спеціального інструменту немає.
Українське обладнання: ще 15% компенсації
Окремий механізм формально не пов'язаний із воєнними збитками, але може здешевити закупівлю обладнання при відновленні.
Експериментальний проект компенсації вартості української техніки й обладнання запроваджено постановою КМУ від 20 серпня 2024 року №952 та деталізовано постановою №1122. Постановою Кабміну від 25 лютого 2026 року №274 дію відповідного етапу програми продовжено до 30 вересня 2026 року.
Покупцеві компенсується 15% вартості українського обладнання без ПДВ. Головна практична умова — конкретна модель на дату повної оплати повинна перебувати у відповідному переліку Мінекономіки. Розрахунок здійснюється через уповноважений банк, якому потім подається заява на компенсацію.
Механізм реально фінансується: за заявками, поданими у червні 2026 року, Мінекономіки виплатило 17,3 млн грн компенсації. 18 підприємств придбали 35 одиниць української техніки та обладнання на 138,4 млн грн.
Водночас при використанні гранту на те саме обладнання потрібно окремо перевіряти допустимість іншої державної компенсації. Одну й ту саму витрату не можна автоматично фінансувати двічі лише тому, що формально вона відповідає умовам двох різних програм.
Як із цих програм скласти реальний план відновлення
Уявімо переробне підприємство, де після удару знищено частину обладнання, пошкоджено виробничий корпус, працівників переведено у простій, а разом із відбудовою власник хоче встановити резервну генерацію.
Нове виробниче обладнання насамперед варто перевірити на грант до 16 млн грн. Ремонт чи відбудову приміщень та інші капітальні витрати — на кредит до 150 млн грн під 0,1%. Власну генерацію — на окремий кредит до 10 млн грн під 0%. Витрати на персонал на період простою — на програму «Точка опори».
Якщо потрібна модель обладнання українського виробництва входить до відповідного переліку, додатково варто перевірити право на 15% компенсації та сумісність цієї підтримки з грантом.
Після відновлення майно в одному з десяти регіонів підвищеного ризику доцільно включити до програми за постановою №1541. Це не допоможе компенсувати попередній удар, але створить можливість отримати до 30 млн грн у випадку нового пошкодження. В інших регіонах — або паралельно — можна розглянути комерційне страхування воєнних ризиків із подальшою компенсацією державою частини страхової премії.
Тому фінансову стратегію відновлення підприємства варто формувати ще до подання першої кредитної заявки. Потрібно окремо визначити вартість будівельних робіт, обладнання, генерації, витрати на персонал та майбутнє страхування, а потім для кожного блоку знайти відповідний державний інструмент.
Тоді питання вже звучить не «де взяти 50 млн грн на відбудову заводу». Правильніше запитати: яку частину цих 50 млн грн підприємство справді повинно профінансувати самостійно після використання доступних грантів, компенсацій і пільгових кредитів?
Примітка. Умови державних програм можуть змінюватися. Перед поданням заявки доцільно перевірити чинну редакцію відповідного нормативно-правового акта та поточні умови на офіційному сайті адміністратора програми.
