Сенс Банк та готівка Міндіча: нові деталі розслідування НАБУ
26 Серпня 2026 18:35«Траса вже є, і ми її не закриваємо» — говорить екснардеп на записах НАБУ про легалізацію чорного кешу через державний Сенс Банк. Саме ці кошти фігуранти розслідування «Форест Гамп» планували вносити як заставу за корупціонерів.
Нові подробиці оприлюднили під час засідання ВАКС щодо голови правління Сенс Банку Олексія Ступака, який, за даними слідства, входив до «злочинної організації», що взяла під фактичний контроль державний банк.
Розслідування НАБУ і САП відкрило своєрідну «Скриньку Пандори». З одного боку — є державний Сенс Банк через який «відмили» заставу для ексміністра Германа Галущенка. З іншого — внутрішній фінмоніторинг, Національний банк України та Державна служба фінансового моніторингу, які не помітили підозрілої операції з легалізації десятків мільйонів гривень.
UA.News розповідає про нові деталі справи, які ставлять питання не лише до топменеджерів банку, а й до ефективності контролю з боку НБУ та інших державних органів.
«Бутіковий» банк для корупціонерів
19 серпня НАБУ та САП оголосили про спецоперацію «Форест Гамп» із викриття високорівневої корупції, у центрі якої опинився топменеджмент державного Сенс Банку. А саме — голова наглядової ради Микола Гладишенко та голова правління Олексій Ступак.
З самого ранку слідчі НАБУ та САП прийшли з обшуками до головного офісу Сенс Банку, насамперед - до відстороненого голови наглядової ради Миколи Гладишенка. Він формально склав свої повноваження у травні — після публікації «плівок Міндіча», де фігурував в епізоді про призначення підконтрольних членів наглядової ради Сенс Банку. Проте навіть після цього Гладишенко фактично продовжував впливати на роботу банку.
Наступного дня, 20 серпня, голову Нацбанку Андрія Пишного викликали з роз'ясненнями до Верховної Ради. Він оголосив, що НБУ вимагає від уряду остаточно припинити повноваження Миколи Гладишенка на посаді голови наглядової ради Сенс Банку на шість місяців. 21 серпня Кабінет Міністрів ухвалив таке рішення.
На тлі резонансного розслідування НАБУ уряд також відсторонив від роботи голову правління Сенс Банку Олексія Ступака. А 25 серпня у Сенс Банку інформували про тимчасове відсторонення від виконання посадових обов'язків директорки департаменту фінмоніторингу Людмили Снігур.
«Тобто не звільнення, а лише на час розслідування? Це не ок. Її мають звільнити негайно. І саме це ми очікуємо від НБУ та Уряду. Поки цього не сталося, це виглядає черговим спасінням «рядового Райна», — прокоментував таке рішення керівників банку народний депутат України Ярослав Железняк.
Нардеп додав, що у Верховній Раді чекають голову НБУ Андрія Пишного та міністра фінансів Сергія Марченка з доповіддю на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради 2 вересня.
Засідання ВАКС: Мудра могла контролювати Сенс Банк
25 серпня голова правління Сенс Банку Олексій Ступак постав перед Вищим антикорупційним судом. ВАКС мав обрати йому запобіжний захід. Прокурор САП просив взяти Ступака під варту з можливою заставою в 150 млн грн.
Керівництво Сенс Банку, за даними обвинувачення, безпосередньо брало участь в організації транзакції для внесення застави за ексміністра енергетики Германа Галущенка. Зокрема, підлеглий Максима Микитася Валентин Єлізаров зустрічався зі Ступаком щодо відкриття рахунків, переказу перших 50 млн грн та отримання банківської виписки.
«10 червня 2026 року пані Мудра провела зустріч з головою правління АТ «Сенс банк» Ступаком Олексієм Віталійовичем, повідомила, що Сенс Банк буде використовуватися безпосередньо для легалізації цих коштів. Фактично, Сенс Банк погодився, щоб Мудра взяла безпосередній контроль над діяльністю цього банку. Надалі, 13 червня 2026 року, Мудра повідомила Ступаку про необхідність сприяти довіреній особі для подальших фінансових операцій з предметом легалізації. Того ж дня, Мудра повідомляє: «Ну, дивись, Ступак сказав — краще спілкуватися з ним, тому він готовий». Микитась, відповів: «Ну, тоді ок», — зазначив прокурор.
Саме Ступак, за даними слідства, передав Микитасю контакт керівниці фінансового моніторингу банку. Відповідно, операції погоджувалися з працівниками фінмоніторингу, яким передавали весь ланцюг майбутніх платежів. Після цього повідомляли момент, коли можна провести транзакцію.
За версією слідства, для переказу коштів до Державної казначейської служби планували штучно відключити автоматизовану систему, яка мала направити платіж із внесення застави на поглиблену перевірку.
Фото: Ірина Мудра під час засідання ВАКС, Київ, 24 серпня 2026 року
Про схему Микитась, за даними прокурора, доповідав Ірині Мудрій: «Ни при каком раскладе финмон так просто не выпустит. Мы завтра открываем счет, закидываем деньги. Он говорит: «Я в ручном режиме делаю окно и мы выпускаем деньги». Мудра запитала: «А по какой сумме вносится?» На що Микитась відповів: «Сейчас первые 50 млн грн».
Фото: Максим Микитась під час засідання ВАКС, Київ, 21 серпня 2026 року
Далі він додав: «Девочка там на кнопку нажмет, когда надо будет». За словами сторони обвинувачення, під «дівчиною» мається на увазі Людмила Снігур — начальниця департаменту державного, фінансового та валютного моніторингу Сенс Банку.
Під час засідання ВАКС обвинувачення наполягало на ризиках для розслідування з боку Олексія Ступака, якщо його не взяти під варту: підозрюваний матиме можливість знищувати докази, впливати на свідків, перешкоджати слідству або виїхати за кордон. Прокурор також звернув увагу на мільйонні статки топменеджера державного банку.
«Слід врахувати майновий стан підозрюваного і активи — вони перевищують 150 мільйонів гривень. Очевидно, застава не здатна забезпечити запобігання наведеним ризикам, бути стримуючим фактором для підозрюваного», — доводив прокурор.
Нові записи: готівку на заставу передав Міндіч
Мабуть, найцікавішим у засіданні ВАКС стало зачитування нових фрагментів перехоплених розмов, що стосувалися Тимура Міндіча. Із записів випливало, що гроші на заставу ексміністру Герману Галущенку передала «особа, яка перебуває у розшуку і знаходиться в Ізраїлі». Під час засідання ВАКС також зазначалося, що «9 червня Міндіч передав готівку Мудрій для зарахування застави».
Прокурор також зацитував одну з розмов, у якій екснардеп Микитась сказав: «Якщо Міндіч платить — ми можемо і щодо інших, більш дрібних корупціонерів вносити кошти: траса вже є, і ми її не закриваємо»
В іншій зафіксованій розмові ексзаступниця голови ОП Мудра каже, що Сенс Банк, який очолює Ступак, «допомагає тому що це не просто її вказівка, а ще й тому, що це Галущенко і Міндіч».
Фото: Олексій Ступак під час засідання ВАКС, Київ, 25 серпня 2026 року
Адвокати Олексія Ступака попросили суд оголосити перерву у засіданні. Запевняли, що у голови правління Сенс Банку різко погіршився стан здоров'я, і той потребує медичної допомоги.
Прокурор САП зауважив: захисники просто перечитують матеріали справи, і це не сприяє швидкому розгляду клопотання. На його думку, захист займається затягуванням розгляду, заявивши про раптове погіршення стану здоров’я Ступака.
Зрештою, суддя ВАКС Віктор Ногачевський оголосив перерву у засіданні до 2 вересня.
Як працювала «пральня»: геніальної схеми не було
Схема, за якою топкорупціонери виводили гроші на заставу в 150 млн грн, навіть не намагалася виглядати складною, зауважує народний депутат Ярослав Железняк. У своєму телеграм-каналі він детально описує рух корупційних коштів із підконтрольних компаній:
«Компанія з Добропілля. Три працівники. Чистий прибуток за минулий рік — 34 400 грн. 25 червня на її рахунок заходить 54 мільйони. Того ж дня всі 54 йдуть на спецрахунок ВАКС як частина застави за ексміністра. Гроші пролежали на рахунку кілька годин.
І таких компаній кілька. Одна з Броварів: статутний капітал 5 000 грн, один працівник, 25 КВЕДів — від торгівлі металами до вантажних перевезень — і жодного доходу у звітності. Власниця й номінальна директорка — теща фігуранта справи. Інша — з села Щасливе, 31 КВЕД, фінансових даних немає взагалі: отримала 5 млн нібито за товар і того ж дня переказала на заставу. Найбільший потік — 72 млн готівкою, які зайшли на рахунок через 137 фіктивних платіжних операцій від 68 підставних фірм і ФОПів».
Ярослав Железняк звертає увагу на головне у цій схемі – відсутність реакції з боку фінмоніторингу на усіх рівнях:
«Все це мало впертися в банківський фінмоніторинг. І не вперлося. За версією слідства, систему контролю платежів на час переводили в режим технічного обслуговування, а учасникам повідомляли точну годину. У це узгоджене вікно платіж проходив автоматично — жодна жива людина його не бачила. Система не зламалася. Її на пів години вимкнули...І знаєте, що дратує найбільше? Рівнів захисту було три: фінмон самого банку, Нацбанк над банком і Держфінмоніторинг. Не спрацював жоден».
Нардеп нагадує, що в листопаді минулого року на засіданні ТСК вже обговорювали питання застав із головою Держфінмону, зокрема, щодо фірм зі статутним капіталом у тисячу гривень. Тоді відповідь була такою: «Є запит від НАБУ, ми його опрацьовуємо», «мені невідомо, з якого банку надходили кошти». А вже в червні 2026 року повторилася та ж ситуація в тому ж банку.
Железняк також зауважив, що Нацбанк вже штрафував банк за порушення у сфері фінансового моніторингу щонайменше двічі, загалом на суму майже 52 млн грн. Проблема була помітна задовго до історії із заставою для Галущенка.
«Тут не було геніальної схеми. 34 тисячі прибутку за рік і 54 мільйони за день — це видно неозброєним оком. Питання не в тому, що не помітили. Питання в тому, що для цих грошей відкрили вікно», — вважає Ярослав Железняк.
Депутат повідомив, що разом з колегами подали законопроєкт про посилену перевірку застав: публічний перелік тих, хто вносить заставу; можливість для НАБУ і САП швидко перевіряти ланцюжок походження коштів; ризик-фактори — відсутність персоналу, відсутність звітності, свіжа реєстрація компанії.
Ширше коло причетних
Нові подробиці про масштаби зловживань навколо Сенс Банку викликали шквал критики щодо бездіяльності Нацбанку. Очільник податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев прямо заявив, що голова НБУ Андрій Пишний нібито знав про схему відмивання коштів у банку та не вжив необхідних заходів раніше.
Також депутат заявив про можливу причетність до схеми Ірини Мудрої, яку назвав близькою соратницею Пишного, а також згадав його зв’язки з Василем Веселим і шістьох топпосадовців Сенс Банку, яких назвав пов’язаними з головою НБУ.
Окремо Гетманцев звинуватив керівництво НБУ в ігноруванні, за його словами, мільярдних порушень фінансового моніторингу в Сенс Банку. У підсумку депутат заявив, що вимагає відставки Андрія Пишного.
Нагадаємо, голова Національного банку Андрій Пишний та представники державного Сенс Банку вже потрапляли на записи розмов фігурантів операції «Мідас». У травні 2026 року чергова серія записів НАБУ підвела до того, що державний Сенс Банк, ймовірно, є найбільшим гравцем та монополістом з еквайрингу (проведення платежів) для онлайн-казино, забезпечуючи проходження значної частини тіньових потоків.
Тоді ж голова податкового комітету Данило Гетманцев обурився ситуацією, заявивши про ймовірність створення організованої злочинної групи всередині державного банку, яка допомагає гральному бізнесу ухилятися від податків.
Гетманцев заявив, що йдеться не про окремі епізоди, а про системну корупційну конструкцію, що функціонувала за «мовчазної згоди» регулятора та правоохоронних органів.
«Коли банк бере на себе функцію здійснення нелегальних платежів за азартні ігри та надає цю послугу найбільшим операторам, це є однією великою корупційною конструкцією», — наголосив нардеп. Він додав, що фінансовий моніторинг банку міг сприяти цій діяльності, а НБУ не вжив жодних заходів за результатами перевірок.
Проблемний Банк знову виставили на продаж
Сенс Банк (до повномасштабного вторгнення — «Альфа Банк») посідав шосте місце за обсягом чистих активів і входив до переліку системно важливих. Через холдингову компанію банк належав російсько-ізраїльському бізнесмену Михайлу Фрідману. У 2023 році Національний банк України, після кількох штрафів, вивів «Альфа Банк» з ринку та запропонував Кабміну його націоналізувати. Улітку 2023 року уряд купив банк у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за одну гривню. Бізнес-структури Фрідмана дотепер намагаються оскаржити націоналізацію.
На тлі численних корупційних скандалів уряд вирішив виставити Сенс Банк на продаж. 21 серпня прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що Міністерство фінансів має пришвидшити продаж державної фінустанови.
«Щодо Сенс Банку є чітка інструкція для Міністерства фінансів прискорити продаж банку. До цього Мінфін спільно з Національним банком повинні вирішити всі проблеми, що накопичилися», — заявив Корецький. Щоправда, конкретних строків продажу глава уряду не назвав.
