Ще два роки тому презентація майже будь-якого криптосервісу будувалася за знайомою схемою: нижча комісія, більше активів, швидший онбординг.
Це була конкуренція функцій, у якій перевагу отримував той, хто першим запускав новий продукт.
У 2026 році цього вже недостатньо. Наприкінці червня відбулися дві події, які добре показали нову логіку ринку. Open Standard оголосила про майбутній запуск стейблкоїна з розподілом доходу від резервів між партнерами. Наступного дня в ЄС завершився максимальний перехідний період, передбачений регламентом MiCA.
Конкуренція перемістилася на рівень вище. Тепер криптосервіси змагаються не лише функціями, а й правом працювати на ринку, доступом до користувача та контролем над доходом, який генерують його кошти.
Ліцензія визначає доступ до ринку
1 липня 2026 року завершився максимальний перехідний період, протягом якого частина криптосервісів могла працювати в ЄС за попередніми національними режимами. У деяких країнах цей термін сплив раніше, але після загального дедлайну стара національна реєстрація вже не може бути самостійною підставою для продовження роботи без авторизації за MiCA.
Це змінило роль ліцензії. Раніше вона переважно відповідала на запитання «чи легально працює ця компанія». Тепер від неї залежить, чи матиме сервіс доступ до ринку та чи зможе безперервно обслуговувати клієнтів.
Авторизацію, отриману в одній державі ЄС, можна використовувати для надання послуг в інших країнах блоку. Тому вибір юрисдикції, робота з регулятором і готовність до перевірки корпоративного управління, AML-процедур та капіталу стали частиною продуктової стратегії.
Водночас MiCA підвищила бар’єр входу. Побудувати новий сервіс стало недостатньо: компанія має профінансувати юридичну, комплаєнс- та операційну інфраструктуру ще до того, як зможе повноцінно конкурувати за користувача.
Ліцензія стала не перевагою, яка гарантує перемогу, а умовою, без якої змагання може взагалі не розпочатися.
Боротьба за дохід від резервів
Інша важлива подія відбулася 30 червня. Open Standard оголосила про майбутній запуск доларового стейблкоїна Open USD. За заявою ініціаторів, до мережі долучилися або підтримали її понад 140 компаній, серед яких були названі Visa, Mastercard, Stripe, Coinbase, BlackRock, Google та інші великі гравці. Сам стейблкоїн має вийти на ринок пізніше у 2026 році.
Головна особливість Open USD полягає не в технології. Компаніям обіцяють безкоштовну емісію та погашення токенів, а частину доходу від резервів — після вирахування комісії — планують розподіляти між учасниками мережі.
Саме ця модель створює загрозу для традиційної економіки емітентів стейблкоїнів. Коли користувач зберігає доларовий токен, його резерви можуть бути розміщені в короткострокових державних паперах та інших ліквідних інструментах. Відсотковий дохід від цих активів є важливим джерелом виручки для емітента.
Open USD пропонує ділитися цим доходом із компаніями, які приводять користувачів і забезпечують обіг токена. Фактично конкуренція точиться вже не лише за те, чий стейблкоїн зручніший, а й за те, кому дістанеться прибуток від доларового балансу клієнта.
Ринок відреагував миттєво. 30 червня акції Circle, емітента USDC, закрилися падінням на 17,55% — до $62,63. Інвестори побачили в новій моделі потенційну загрозу не тільки частці USDC, а й самій структурі доходів Circle.
Цю реакцію не варто сприймати як доказ майбутнього успіху Open USD. Продукт ще не запущений, а перелік учасників наразі варто трактувати передусім як заяву самої ініціативи. Створити консорціум значно простіше, ніж забезпечити масове використання нового платіжного інструменту.
Проте навіть анонс показав, наскільки важливою стала економіка резервів. Раніше новий конкурент міг відібрати частину користувачів. Тепер він може змінити правила розподілу доходів для всього сегмента.
Дистрибуція важливіша за ще одну функцію
Третя зміна менш помітна, але для середніх гравців вона може бути найважливішою. Криптосервіси дедалі частіше конкурують не за те, щоб користувач завантажив ще один застосунок, а за місце всередині сервісу, яким він уже користується.
Криптовалюта поступово стає одним із модулів ширшого фінансового продукту — поряд із картками, переказами, інвестиціями та страхуванням. У такій моделі перевагу отримує не обов’язково компанія з найкращим криптоінтерфейсом, а та, що вже має аудиторію або надає інфраструктуру для її обслуговування.
Показовим є напрям інвестицій. У січні 2026 року Rain, яка допомагає компаніям запускати картки та гаманці на базі стейблкоїнів, залучила $250 млн за оцінки $1,95 млрд. Капітал іде не лише в нові токени чи біржі, а в платіжну інфраструктуру, здатну доставити криптовалютний продукт кінцевому користувачеві.
За моїм досвідом партнерських інтеграцій, це змінює і зміст переговорів. Раніше партнерство часто зводилося до обміну аудиторіями. Тепер ключові запитання звучать інакше: хто має необхідну авторизацію, хто відповідає за комплаєнс, хто контролює взаємодію з користувачем і на чиєму балансі виникає дохід.
Коли базові технології стають доступнішими, головним активом виявляється не сама функція, а канал її дистрибуції.
Користувач усе ще дивиться на комісію
Парадокс полягає в тому, що ринок перебудовують регулятори, інфраструктурні компанії та консорціуми, але значна частина користувачів майже не помічає цих змін.
За опитуванням Paybis серед понад 850 європейських користувачів криптовалют, 68,6% респондентів не знали, чи відповідає їхня платформа вимогам MiCA. Найчастіше названим фактором вибору сервісу залишалася комісія — її обрали 31,8% учасників. Водночас це опитування самої криптокомпанії, тому його не слід вважати репрезентативним для всього європейського ринку.
Для продуктових команд із цього випливає незручний висновок. Ліцензія необхідна для існування на регульованому ринку, але сама по собі вона рідко продає продукт.
Регуляторну відповідність потрібно перекласти мовою практичної вигоди: сервіс не припинить роботу без попередження, кошти не зависнуть без пояснення, а користувач розумітиме, хто їх зберігає і до кого звертатися у разі проблеми.
Що це означає для українських сервісів
В Україні регуляторна рамка досі не завершена. Закон «Про віртуальні активи» №2074-IX, ухвалений у 2022 році, станом на липень 2026 року не набрав чинності. Законопроєкт №10225-д Верховна Рада прийняла за основу 3 вересня 2025 року, після чого він залишився на етапі підготовки до другого читання.
Тому українські компанії опиняються між двома системами. Вони мають орієнтуватися на європейські стандарти, якщо прагнуть працювати в ЄС, але водночас обслуговують користувачів із країни, де спеціальне регулювання ще не запрацювало.
Для середніх гравців це означає, що будувати повний ліцензійний, платіжний і картковий контур самостійно не завжди доцільно. Партнерство з ліцензованими та інфраструктурними компаніями часто стає реалістичнішою стратегією.
Їхня перевага може бути не в масштабі, а у вузькій спеціалізації: конкретній географії, типі клієнта або платіжному сценарії, який великим компаніям невигідно обслуговувати окремо.
Висновок
У 2026 році конкуренція між криптосервісами перестала бути лише змаганням інтерфейсів, комісій і кількості активів.
Тепер вона відбувається на трьох рівнях. Ліцензія дає доступ до ринку. Дистрибуція — до користувача. Контроль над резервами та платіжною інфраструктурою — до доходу.
Для компаній, які будують продукт зараз, висновок звучить не надто романтично. Перемагає вже не лише найшвидший або найдешевший, а той, хто має право працювати, стабільний канал доступу до клієнта і зрозумілу відповідь на запитання, звідки береться його виручка.
Усе інше дедалі більше стає базовою гігієною.
Іван Орденко
