Мозок і руки війни майбутнього: як технології Palantir та Swift Beat працюють в Україні
10 Червня 2026 13:20Сучасна війна дедалі більше залежить не лише від кількості зброї чи особового складу, а й від технологій. Штучний інтелект, аналіз великих масивів даних та безпілотні системи вже сьогодні впливають на ухвалення рішень на полі бою не менше, ніж танки чи артилерія.
Саме тому дедалі більше уваги до України прикуто з боку провідних представників світового технологічного сектору. Серед них — генеральний директор Palantir Алекс Карп та колишній очільник Google Ерік Шмідт, які останніми роками активно працюють у сфері оборонних технологій.
Видання UA.News розповідає, хто такі Алекс Карп та Ерік Шмідт, які технології розробляють їхні компанії та яку роль ці рішення вже відіграють у російсько-українській війні.
Алекс Карп — мільярдер, який допоміг перетворити дані на інструмент війни
Ім’я Алекса Карпа навряд чи таке ж відоме широкому загалу, як Ілона Маска чи Марка Цукерберга. Водночас у сфері оборонних технологій його вважають однією з найвпливовіших фігур останніх десятиліть.
У 2003 році Карп разом із підприємцем та інвестором Пітером Тіллем заснував компанію Palantir, яка спеціалізується на аналізі великих масивів даних та створенні програмного забезпечення для державних структур, спецслужб і військових.
Згодом рішення Palantir почали використовувати Міністерство оборони США, американські розвідувальні служби та урядові установи. Як пише Business Insider, компанія поступово перетворилася на одного з ключових гравців світового defense-tech сектору, а її програмні продукти сьогодні використовуються для аналізу даних, планування операцій та підтримки ухвалення рішень.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Карп став одним із перших керівників великих західних технологічних компаній, які відкрито підтримали Україну. Як повідомляє Офіс Президента, у 2022 році він особисто відвідав Київ, а надалі неодноразово зустрічався з українським керівництвом для обговорення співпраці у сфері оборонних технологій та штучного інтелекту.
Palantir: компанія, яка перетворює дані на військову перевагу
Якщо спробувати описати Palantir одним реченням, то це компанія, яка допомагає перетворювати величезні масиви інформації на конкретні рішення. Саме тому її програмне забезпечення сьогодні використовують урядові структури, спецслужби та військові багатьох країн світу.
Основою роботи Palantir є інтеграція даних з великої кількості джерел. Як пояснює Palantir у описі своїх платформ, система здатна об'єднувати інформацію із супутників, безпілотників, радарів, камер спостереження, розвідувальних звітів та інших джерел у єдиному цифровому середовищі. Замість десятків окремих потоків інформації користувач отримує цілісну картину подій.
Саме цю проблему багато років намагаються вирішити військові по всьому світу. У сучасних арміях інформація часто надходить із десятків різних систем, які не завжди можуть швидко обмінюватися даними між собою. У результаті між отриманням інформації та ухваленням рішення можуть проходити години або навіть дні.
Palantir намагається скоротити цей проміжок. Її платформи дозволяють працювати з даними в єдиному середовищі, щоб командири та аналітики могли швидше оцінювати ситуацію та реагувати на зміни на полі бою.
Ключові технології Palantir
За більш ніж 20 років роботи Palantir створила цілу екосистему програмних рішень для аналізу даних, військового планування та штучного інтелекту. Саме поєднання кількох технологій дозволило компанії зайняти особливе місце серед оборонних підрядників США.
Одним із найвідоміших продуктів компанії є Gotham — платформа, створена для військових та розвідувальних структур. Її головне завдання полягає не просто у зберіганні інформації, а у пошуку взаємозв'язків між подіями, об'єктами та людьми. Наприклад, система може допомогти виявити зв'язок між переміщенням техніки, супутниковими знімками та повідомленнями розвідки, які на перший погляд не мають нічого спільного.
Ще одним важливим напрямком роботи компанії стала платформа Foundry, яка дозволяє працювати з великими масивами даних не лише військовим, а й урядовим структурам та бізнесу. Саме на базі таких рішень Palantir поступово вибудувала репутацію одного з головних світових гравців у сфері аналізу даних.
Ще одним важливим елементом екосистеми є Artificial Intelligence Platform (AIP). Ця платформа дозволяє інтегрувати великі мовні моделі та інструменти штучного інтелекту безпосередньо в робочі процеси військових, урядових структур та бізнесу. Як зазначає Palantir, AIP допомагає аналізувати великі обсяги інформації, автоматизувати частину аналітичної роботи та прискорювати ухвалення рішень.
Для роботи із супутниковими даними компанія розробила систему MetaConstellation. За інформацією Palantir, вона дозволяє об'єднувати дані з різних супутникових угруповань і швидко отримувати знімки необхідної території. Це особливо важливо для військових, які потребують актуальної інформації про переміщення техніки, будівництво укріплень або зміни на полі бою.
Окремим напрямком став проєкт Warp Speed. Його завдання — прискорення виробничих процесів та управління складними ланцюгами постачання. Спочатку технологія використовувалася в цивільному секторі, однак згодом її почали впроваджувати й оборонні підприємства для планування виробництва техніки та озброєння.
Як технології Palantir допомагають Україні на війні
Коли йдеться про співпрацю України та Palantir, мова не лише про постачання програмного забезпечення. Фактично йдеться про створення цифрової інфраструктури, яка допомагає працювати з величезними обсягами інформації, що надходять із поля бою.
Сучасна війна генерує безпрецедентну кількість даних. Супутникові знімки, відео з розвідувальних безпілотників, інформація від підрозділів на передовій, результати роботи засобів радіоелектронної розвідки, дані про пуски ракет та дронів — усе це необхідно не лише збирати, а й аналізувати в режимі, максимально наближеному до реального часу.
Саме в цьому полягає головна роль Palantir. Як розповідав генеральний директор компанії Алекс Карп в інтерв'ю для United24 Media, значна частина сучасних українських систем аналізу та наведення цілей створювалася за участі українських фахівців, однак технології Palantir стали важливою складовою цієї екосистеми. За його словами, сьогодні в Україні використовуються одні з найефективніших систем роботи з бойовими даними у світі.
Аналіз поля бою в режимі реального часу
Одним із ключових напрямків співпраці є обробка та об'єднання даних із великої кількості джерел.
Завдяки програмним рішенням Palantir військові можуть отримувати більш цілісну картину подій на окремій ділянці фронту. Дані із супутників, безпілотників та інших систем спостереження об'єднуються в єдиному середовищі, що дозволяє швидше виявляти переміщення противника, зміни у логістиці або підготовку до нових атак.
Ще у 2024 році журнал TIME зазначав, що технології Palantir використовуються практично в усіх сферах українських військових операцій — від аналізу розвідданих до планування бойових дій. Видання навіть назвало Україну одним із найважливіших полігонів для перевірки сучасних військових AI-рішень.
Штучний інтелект проти російських дронів
У травні 2026 року співпраця між Україною та Palantir вийшла на новий рівень.
Як повідомило Reuters після зустрічі президента Володимира Зеленського та Алекса Карпа, Україна спільно з Palantir працює над проєктом Brave1 Dataroom. Його метою є використання реальних бойових даних для навчання моделей штучного інтелекту, які допомагають виявляти та перехоплювати російські безпілотники.
За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, до проєкту вже залучені понад 100 компаній, які працюють над більш ніж 80 моделями штучного інтелекту для виявлення та перехоплення повітряних цілей.
Попри популярність теми штучного інтелекту, його роль у сучасній війні часто неправильно розуміють. Йдеться не про повністю автономні бойові системи, які самостійно ухвалюють рішення про застосування зброї. Натомість сьогодні AI переважно використовується для допомоги людям у роботі з величезними обсягами інформації.
Одним із найпоширеніших напрямків є аналіз даних із безпілотників. Сучасні алгоритми здатні автоматично обробляти тисячі годин відео, виявляти техніку, визначати її тип та фіксувати зміни на місцевості. Те, на що аналітикам раніше могли знадобитися години роботи, тепер може виконуватися значно швидше.
Ще одним важливим напрямком є розпізнавання повітряних цілей. Саме для цього Україна разом із партнерами розвиває проєкти на кшталт Brave1 Dataroom. Використовуючи великі масиви бойових даних, алгоритми навчаються швидше виявляти безпілотники та допомагати системам протиповітряної оборони реагувати на загрози.
Крім того, AI дедалі активніше використовується для роботи з геопросторовими даними. Алгоритми можуть аналізувати супутникові знімки, порівнювати їх із попередніми даними та автоматично знаходити нові об'єкти, фортифікаційні споруди або переміщення техніки.
Фактично штучний інтелект сьогодні стає своєрідним «цифровим помічником» військових. Він не замінює людину, але дозволяє швидше знаходити важливу інформацію та скорочувати час між отриманням даних і ухваленням рішення.
Дані як нова зброя
Окремо варто звернути увагу на ще один аспект. Якщо раніше головною перевагою армії вважалася кількість техніки або особового складу, то сьогодні дедалі важливішим ресурсом стають дані.
У березні 2026 року Reuters повідомило, що Україна почала відкривати доступ до частини своїх бойових даних для партнерів, які займаються розробкою систем штучного інтелекту для безпілотників. Йдеться про мільйони розмічених зображень та відео, зібраних під час бойових операцій. Саме такі масиви інформації використовуються для навчання нових AI-моделей.
Фактично Україна та Palantir сьогодні працюють над тим, що ще кілька років тому виглядало як елемент наукової фантастики: створенням систем, здатних аналізувати бойову обстановку, навчатися на основі отриманих даних та допомагати військовим ухвалювати рішення швидше за противника.
Palantir допомагає збирати, обробляти та аналізувати величезні масиви даних. Але навіть найточніша інформація сама по собі не змінює ситуацію на полі бою — її потрібно перетворити на конкретні дії. Саме тому дедалі важливішу роль відіграють безпілотні системи, автономні платформи та штучний інтелект.
Одним із головних прихильників такого підходу є Ерік Шмідт — колишній генеральний директор Google, який вважає, що майбутнє воєн визначатимуть автономні системи та масове використання дронів. Саме з цією концепцією пов'язана компанія Swift Beat, яка розвиває технології безпілотників нового покоління та співпрацює з Україною у сфері оборонних інновацій.
Ерік Шмідт: як колишній керівник Google став одним із головних архітекторів війни майбутнього
Для більшості людей Ерік Шмідт насамперед асоціюється з Google. Саме під його керівництвом компанія пройшла шлях від перспективного технологічного стартапу до одного з найбільших IT-гігантів світу.
Шмідт очолив Google у 2001 році та залишався генеральним директором до 2011 року. За цей час компанія перетворилася на глобального лідера у сфері пошукових технологій, онлайн-реклами, мобільних операційних систем та хмарних сервісів. Пізніше він обіймав посади виконавчого голови та технічного радника компанії. Як зазначає Encyclopaedia Britannica, саме в період керівництва Шмідта Google стала однією з найдорожчих технологічних компаній світу.
Однак останніми роками інтереси Шмідта дедалі більше зміщуються у сферу національної безпеки та військових технологій. У 2016 році він очолив Defense Innovation Board — консультативну раду при Міністерстві оборони США, яка займалася впровадженням сучасних технологій у військову сферу. Пізніше він також очолював National Security Commission on Artificial Intelligence — комісію, яка вивчала вплив штучного інтелекту на національну безпеку США.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України Шмідт неодноразово відвідував Україну, зустрічався з представниками технологічного сектору та оборонної індустрії, а також публічно заявляв, що війна в Україні стала одним із головних каталізаторів розвитку військового штучного інтелекту та автономних систем.
Під час дискусії на Aspen Security Forum у 2024 році, Шмідт неодноразово наголошував, що традиційні підходи до ведення війни стрімко застарівають. На його думку, майбутні конфлікти дедалі більше залежатимуть від дешевих автономних безпілотників, штучного інтелекту та швидкості впровадження інновацій. Саме тому він активно підтримує компанії, які працюють на стику оборонних технологій, робототехніки та AI.
Одним із таких проєктів стала Swift Beat — компанія, яка спеціалізується на створенні безпілотних систем нового покоління. Саме через неї ідеї Шмідта щодо війни майбутнього почали отримувати практичне втілення, зокрема й в Україні.
Swift Beat: як автономні дрони та AI змінюють правила війни
Компанія Swift Beat пов'язана з розвитком безпілотних систем нового покоління, які поєднують робототехніку, комп'ютерний зір та штучний інтелект. Головна ідея полягає в тому, щоб поступово зменшувати залежність дронів від людини-оператора та збільшувати рівень їхньої автономності.
На відміну від багатьох традиційних оборонних компаній, Swift Beat робить ставку не на створення окремих зразків озброєння, а на поєднання програмного забезпечення, штучного інтелекту та масового виробництва безпілотників. Такий підхід багато в чому відображає погляди Еріка Шмідта на майбутнє війни. На його думку, вирішальну роль дедалі частіше відіграватимуть не поодинокі дорогі системи, а великі мережі автономних платформ, здатних швидко адаптуватися до змін на полі бою.
Автономне управління дронами
Однією з ключових технологій Swift Beat є автономне управління безпілотниками.
Традиційні FPV-дрони повністю залежать від оператора, який керує польотом у режимі реального часу. Натомість автономні системи використовують програмні алгоритми, що дозволяють дрону самостійно виконувати частину завдань без постійного втручання людини.
Такі системи можуть автоматично рухатися за визначеним маршрутом, утримувати курс, супроводжувати ціль або завершувати місію навіть у разі втрати зв'язку з оператором.
Автономність особливо важлива в умовах сучасної війни, де засоби радіоелектронної боротьби часто порушують канали управління безпілотниками.
Рої безпілотників замість дорогих платформ
Однією з концепцій, яку активно підтримує Ерік Шмідт, є використання великої кількості дешевих безпілотників замість обмеженої кількості дорогих платформ. Ідея полягає в тому, що втрати окремих дронів не мають критичного значення, якщо система здатна швидко виробляти та застосовувати нові апарати.
Такий підхід уже частково демонструє себе в Україні. Масове використання FPV-дронів показало, що навіть відносно дешеві системи можуть створювати серйозні проблеми для значно дорожчої техніки противника.
Саме тому розвиток автономності та масштабованого виробництва безпілотників сьогодні розглядається як один із ключових напрямків розвитку оборонних технологій.
Комп'ютерний зір та розпізнавання цілей
Ще одним важливим напрямком є технології комп'ютерного зору.
Вони дозволяють дрону аналізувати зображення з камер за допомогою алгоритмів штучного інтелекту та автоматично розпізнавати об'єкти на полі бою.
Система може визначати тип техніки, виявляти рухомі цілі, відстежувати їхнє переміщення та допомагати оператору швидше приймати рішення. У перспективі такі технології дозволяють створювати безпілотники, здатні самостійно знаходити та супроводжувати визначені об'єкти.
Комп'ютерний зір сьогодні є однією з базових технологій для розвитку автономних ударних і перехоплюючих дронів.
Штучний інтелект для навігації
Для роботи автономних систем недостатньо лише камер. Тому важливим напрямком є використання алгоритмів штучного інтелекту для навігації та орієнтування в просторі.
Такі технології дозволяють безпілотнику аналізувати навколишнє середовище, уникати перешкод, коригувати маршрут та адаптуватися до змін обстановки під час виконання місії.
Поєднання штучного інтелекту з даними від камер, сенсорів та навігаційних систем створює основу для більш самостійної роботи безпілотних платформ.
Стійкість до засобів РЕБ
Окремий технологічний напрямок пов'язаний із забезпеченням роботи дронів в умовах активної радіоелектронної боротьби.
Сучасні засоби РЕБ можуть пригнічувати сигнали управління, передачі даних та супутникової навігації. Тому нові безпілотні системи повинні зберігати працездатність навіть за відсутності GPS або стабільного зв'язку з оператором.
Для цього використовуються альтернативні методи навігації, алгоритми автономного польоту та системи орієнтування на основі камер і сенсорів.
Саме такі рішення сьогодні вважаються критично важливими для безпілотників, які працюють у зоні бойових дій.
Дрони-перехоплювачі
Однією з технологій, над якою працює Swift Beat, є безпілотники для перехоплення повітряних цілей.
Після підписання меморандуму між Україною та Swift Beat Офіс Президента повідомив, що серед напрямків співпраці передбачено виробництво дронів-перехоплювачів для боротьби з ударними безпілотниками, зокрема типу Shahed.
Такі системи поєднують швидкісні платформи, комп'ютерний зір та алгоритми наведення, які дозволяють виявляти, супроводжувати та уражати повітряні цілі.
Технологія розглядається як потенційно дешевша альтернатива використанню дорогих зенітних ракет проти масових атак безпілотників.
Особливий інтерес до дронів-перехоплювачів пов'язаний із різким зростанням кількості атак ударних безпілотників. Якщо традиційна протиповітряна оборона створювалася переважно для боротьби з літаками та ракетами, то масове використання дронів змушує шукати нові підходи.
У такій моделі безпілотник-перехоплювач стає не просто окремим засобом ураження, а елементом нової багаторівневої системи ППО. Саме цей напрямок багато аналітиків називають одним із найбільш перспективних для найближчих років.
Масштабоване виробництво безпілотників
Окрім програмного забезпечення та штучного інтелекту, важливою складовою підходу Swift Beat є масштабування виробництва.
Сучасна війна показала, що ефективність безпілотних систем залежить не лише від їхніх характеристик, а й від можливості швидко виробляти великі обсяги техніки.
Тому компанія приділяє увагу виробничим процесам, які дозволяють випускати значну кількість дронів різних типів — від ударних платформ до систем перехоплення повітряних цілей.
Як Swift Beat допомагає Україні будувати нову систему оборони
Якщо Palantir допомагає Україні ефективніше працювати з даними, то Swift Beat намагається вирішити іншу проблему — як швидко перетворити ці дані на реальну бойову перевагу.
Саме тому співпраця між Україною та Swift Beat не обмежується постачанням окремих безпілотників. Йдеться про довгострокове партнерство у сфері виробництва, розвитку та впровадження нових оборонних технологій.
У липні 2025 року Україна та Swift Beat підписали меморандум про стратегічне партнерство. Як повідомив Офіс Президента, документ передбачає розширення виробництва безпілотних систем, збільшення їх постачання для Сил оборони України та розвиток нових технологічних рішень у сфері дронів.
Одним із найважливіших напрямків співпраці стали дрони-перехоплювачі.
Поява великої кількості російських ударних безпілотників типу Shahed змусила Україну шукати нові підходи до протиповітряної оборони. Використання дорогих зенітних ракет проти відносно дешевих дронів не завжди є економічно ефективним рішенням.
Саме тому дедалі більше уваги приділяється безпілотникам-перехоплювачам. Їхнє завдання полягає у виявленні, переслідуванні та знищенні повітряних цілей за значно нижчою вартістю порівняно з традиційними системами ППО.
Важливість співпраці полягає не лише в отриманні готових безпілотників.
Україна сьогодні фактично стала одним із головних світових центрів розвитку військових дронів. Жодна лабораторія чи полігон не можуть відтворити ті умови, в яких безпілотники працюють на реальному фронті.
Для компаній на кшталт Swift Beat український фронт є не лише ринком або майданчиком для співпраці. Це середовище, де технології проходять перевірку в умовах, які неможливо відтворити під час полігонних випробувань.
Алгоритми автономного управління, системи комп'ютерного зору та рішення для протидії РЕБ отримують постійний зворотний зв'язок від військових, які використовують їх безпосередньо в бойових умовах. Це дозволяє значно швидше вдосконалювати технології та адаптувати їх до нових викликів.
У результаті виграють обидві сторони. Україна отримує доступ до нових технологій, а Swift Beat — можливість швидше вдосконалювати свої рішення.
Чому Карп і Шмідт дивляться на Україну
На перший погляд може здатися, що між Palantir та Swift Beat мало спільного. Одна компанія працює з даними та штучним інтелектом, інша — з безпілотниками та автономними системами. Проте якщо подивитися глибше, обидві фактично вирішують різні частини одного завдання.
Palantir допомагає збирати інформацію, аналізувати її та перетворювати на рішення. Swift Beat працює над тим, щоб ці рішення могли швидко реалізовуватися за допомогою автономних систем та безпілотників.
Ще кілька десятиліть тому головними символами військової могутності були танки, авіаносці та стратегічні бомбардувальники. Сьогодні дедалі більше експертів говорять про інший тип переваги — швидкість обробки даних, штучний інтелект та автономні платформи.
Саме тому війна в Україні привернула таку увагу провідних технологічних компаній світу. Як зазначав журнал TIME у матеріалі про Palantir в Україні, сучасна російсько-українська війна стала одним із найбільших полігонів для перевірки нових військових технологій у реальних бойових умовах.
Унікальність України полягає в тому, що тут одночасно використовуються тисячі безпілотників, супутникові системи, засоби радіоелектронної боротьби, алгоритми штучного інтелекту та цифрові платформи управління бойовими діями. Жодна країна світу сьогодні не накопичує такої кількості практичного досвіду у сфері технологічної війни.
Саме тому інтерес до України проявляють не лише виробники озброєння, а й компанії, які працюють з даними, програмним забезпеченням, робототехнікою та штучним інтелектом. Для них український досвід є можливістю перевірити власні технології в умовах, максимально наближених до реальності.
Втім, для України ця співпраця має не менше значення. Вона дає доступ до передових розробок, дозволяє залучати інвестиції у сферу оборонних технологій та прискорює розвиток власної defense-tech індустрії.
Історія Алекса Карпа, Еріка Шмідта, Palantir та Swift Beat демонструє, наскільки швидко змінюється сучасна війна. Якщо ще кілька років тому штучний інтелект, автономні дрони та цифрові системи управління боєм сприймалися як технології майбутнього, то сьогодні вони вже використовуються на українському фронті.
Саме тому Україна привертає увагу не лише політиків чи військових союзників, а й провідних представників світового технологічного сектору. Для компаній, які працюють із штучним інтелектом, аналізом даних та безпілотними системами, український досвід став унікальною можливістю побачити, як нові технології працюють у реальних бойових умовах.
І хоча Palantir та Swift Beat працюють у різних напрямках, їх об'єднує спільна мета — зробити військові рішення швидшими, точнішими та ефективнішими. Саме тому інтерес до України з боку Алекса Карпа та Еріка Шмідта навряд чи можна назвати випадковим. Значною мірою саме тут сьогодні формується те, якою буде війна майбутнього.
