ШІ спонукає математиків переосмислити цінність готових результатів — The Japan Times
Штучний інтелект дедалі активніше долучається до пошуку математичних доказів, через що в галузі переосмислюють, чи полягає цінність математики лише в готовому результаті, чи також у тривалому людському процесі відкриття. Про це йдеться в колонці Пармі Олсон для Bloomberg, опублікованій The Japan Times.
Авторка зазначає, що ШІ допомагає працювати над давніми проблемами, зокрема так званою якобіанною гіпотезою. Аспірант чистої математики Кірвін Гемпшир у дописі, який поширився в інтернеті, написав про духовну кризу через ризик того, що математики стануть лише спостерігачами, поки боти створюють нові докази.
Від дефіциту до надлишку доказів
Лауреат Філдсівської медалі Теренс Тао вважає, що ШІ може перевести математику від дефіциту доказів до їхнього надлишку. За такого сценарію готові математичні результати можуть втрачати цінність подібно до текстів, зображень чи аналітичних матеріалів, які масово генерують алгоритми.
Відставний математик Кембриджського університету Кіт Карне пояснив, що комп’ютери мають перевагу завдяки здатності зіставляти багато можливих зв’язків і підходів до однієї проблеми. Водночас, за викладом Олсон, найважливіші математичні прориви не обмежуються доведенням окремої теореми: вони відкривають нові способи мислення та створюють підґрунтя для подальших досліджень і практичних застосувань.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Проблема людського розуміння
Дослідник математики Кіотського університету Бенджамін Коллас назвав колективне знання справжнім результатом математичної роботи, а опубліковані теореми й докази — її залишком. На його думку, ризик полягає в тому, що програмне забезпечення генеруватиме дедалі більше математичних знань, які люди розумітимуть дедалі менше.
Олсон пише, що створення доказу за допомогою ШІ може зайняти кілька годин, тоді як осмислення результату та його включення до людського знання потребує років. На її думку, це ставить перед університетами питання про підтримку викладання, пояснення чужих результатів і створення спільних баз даних та математичних бібліотек, а не лише про кількість наукових публікацій.
Подібна дилема, зазначено в колонці, постає також у письменництві та праві: коли ШІ здешевлює створення текстів і документів, більшої ваги набувають людське судження, уміння визначати важливі питання та обирати аргументи.
