Антикорупціонери перевіряють статки родини колишнього голови Держспецзв'язку Юрія Щиголя
Українські банківські установи отримали запит від антикорупціонерів на пошук банківських рахунків та проведення операцій на користь чи за дорученням Юрія Щиголя, а також членів його родини. Ймовірно мова йде про голову Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації України, цей пост Юрій Федорович Щиголь займав з 2020 по 2023 рік.
22 листопада 2023 року Щиголя було виведено зі складу Ставки Верховного Головнокомандувача відповідним указом президента, де він перебував кілька років. Це відбулося після того, як працівники НАБУ та САП повідомили про підозру голові Держспецзв'язку Щиголю у заволодінні понад 60 млн грн державних коштів при закупівлі програмного забезпечення.
Про початок перевірки повідомили джерела UA.News.
У відповідному зверненні просять надати інформацію про наявність рахунків, номери цих рахунків, залишок коштів на рахунках, проведені через них операції, призначення платежів, ідентифікаційні дані контрагента, номер рахунку контрагента та код банку контрагента.
Цікавить антикорупційне відомство також залишки цінних паперів та інших активів на рахунках родини Щиголя, дані про переведення коштів з рахунку на рахунок, призначення платежів, номера рахунків контрагента та код контрагента професійного учасника ринку капіталу та організованих товарних ринків.
Декларація
На сьогодні у відкритому доступі немає жодної декларації, поданої безпосередньо Юрієм Федоровичем Щиголем як декларантом. Це означає, що вони або вилучені з публічного доступу на час воєнного стану, або недоступні з інших підстав. Але є декларація його дружини - Щиголь Оксани Вікторівни.
У цьому документі за 2017 рік вказано, що родина володіє шістью земельними ділянками на загальну площу 11 600 м кв.
Також родина на той час проживала у будинку свекра площею 121 м кв. Згідно декларації, станом на 2017 рік свого житла майбутній голови Держспецзв'язку не мав.
Підозра
20 листопада 2023 року працівники НАБУ та САП повідомили про підозру голові Держспецзв'язку Юрію Щиголю у заволодінні понад 60 млн грн коштів. На той час була призначена застава у розмірі 25 мільйонів гривень. На засідання Вищого антикорсуду прибули двоє депутатів від партії "Слуга Народу" - Олександр Федієнко та Михайло Крячко, які готові були взяти Щиголя на поруки.
Оскільки антикорупційні органи ніяк не можуть передати до суду справу Щиголя, застава, станом на листопад 2025 року, зменшилася з 25 млн грн до 15,14 млн.
Як пишуть ЗМІ з посиланням на слідство, у 2020 році власник групи компаній Роман Коваль обговорював на той момент ще з кандидатом на посаду заступника Держспецзв'язку Віктором Жорою ймовірні схеми в службі. У січні 2021 року Жору призначили заступником голови Держспецзв'язку з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Надалі до своєї змови вони залучають голови служби Щиголя, керівника державного підприємства «Українські спеціальні системи» (підконтрольне Держспецзв'язку) Артура Вітренка та працівника УСС.
У змові Коваль, Жора і Щиголь визначили три приватні компанії «Сембер трейд», «Інсайд Солюшенс» і «Білінгтек» як переможцями тендерів, ще за півроку до початку закупівлі. Саму закупівлю засекретили, компанія «Білінгтек» була нібито конкурентом, а перші дві заздалегідь визначені як переможці. З «Сембер трейд» і «Інсайд Солюшенс» ДП «УСС» уклало договори на постачання програмного забезпечення та послуг та перерахувало у 2021-2022 років кошти у сумі понад 285 млн грн.
Проте експертиза встановила, що реальна вартість програмного забезпечення, яке компанії придбали в іноземного виробника, становила 223 млн грн, а різницею у понад 62 млн грн і заволоділи учасники злочину. Ці кошти вивели на рахунки підконтрольних компаній в Угорщину та США з метою легалізації та розподілення між членами організованої групи.
Нагадаємо. що антикорупціонери ініціювали моніторинг способу життя очільника Печенізької СВА Олександра Гусарова.
Антикорупційні органи проводять повну перевірку декларації, ймовірно правоохоронниці Людмили Гулак за 2024 рік. У межах розслідування антикорупційні органи вимагають від банківських установ розкрити фінансові секрети не лише самої посадовиці, а й членів її сім’ї.
