Ми бачимо, що починають розвиватися протести, пов'язані з можливою відставкою Федорова.
Пам'ятаємо, що останні протести, так званий «картонний Майдан», примусив владу скасувати свої рішення про перепорядкування НАБУ і САП Генеральній прокуратурі. Я не виключаю, що зараз влада буде шукати якесь інше рішення, або якусь іншу посаду для Федорова, бо ці протести б'ють і по рейтингам влади, і по її репутації за кордоном. Також не можна повністю виключити, що Федоров залишиться в Міністерстві оборони чи обійме посаду віце-прем'єр-міністра з відповідальністю в частині Міністерства оборони і військових технологій. Буде шукатися якесь рішення.
Ключові причини звільнення Федорова — конфлікт із генералітетом і особисто Сирським, те, що він став занадто близьким до західних партнерів і антикорупційної вертикалі, яка конфліктує з президентською вертикалю в нашій політичній системі, ну і намагання списати на Федорова провал мобілізаційної реформи. Оці три речі визначали бажання звільнити Федорова.
В корені цього, звичайно, також лежить те, що Федоров набирає політичної ваги, перетворюється поступово на фігуру зразка Буданова чи Залужного, і може колись скласти конкуренцію чинній влади. Тому політична конкуренція і боротьба за владу лежать в корені цього рішення.
Федоров був одним з найбільш ефективних міністрів оборони України, і з точки зору управління і професійності до нього найменше претензій. Тож це питання не професійне, а перш за все політичне.
Руслан Бортнік
