Фото: на Миколаївщині спека оголила острови рожевої солі
На Миколаївщині через спеку та стрімке випаровування води на озері Солонець-Тузли утворилися цілі «острови» білосніжної солі, яка місцями набуває рожевого та навіть малинового відтінку.
У нацпарку зазначили, що серпнева спека та посушлива погода спричинили значне зниження рівня води, через що на поверхні водойми відкрилися великі ділянки самосадної солі.
«Спекотні серпневі дні допомогли побачити унікальну красу озера Солонець-Тузли в національному природному парку «Білобережжя Святослава». А це – безмежні сніжно-білі простори унікальної, цілющої самосадної солі, що протягом багатьох століть прикрашає наш Південний степ», – йдеться у повідомленні парку.
За словами фахівців, озеро має мінливий гідрологічний режим, який залежить від кількості опадів, температури та інтенсивності випаровування.
У звичайні періоди середня глибина водойми становить близько одного метра, однак під час тривалих посух рівень води може суттєво знижуватися.
Незвичайний колір солі та води пов'язаний із мікроводорістю Dunaliella salina та дрібними ракоподібними Artemia salina.
В умовах надзвичайно високої солоності та спеки Dunaliella salina активно виробляє каротиноїди, зокрема бета-каротин. Саме ці пігменти надають водоймі та соляному покриву рожевого, червонуватого або малинового відтінку.
Водночас Artemia salina – дрібні ракоподібні, які також мають рожеве забарвлення та пристосовані до життя у воді з високою концентрацією солі.
Науковці пояснюють, що формування соляного покриву на Солонці-Тузлах є класичним прикладом природного галогенезу в умовах посушливого клімату та замкненого стоку.
Улітку, коли температура повітря підвищується, а кількість опадів зменшується, випаровування води значно перевищує її надходження.
У результаті концентрація розчинених мінеральних солей поступово зростає. Коли розчин досягає насичення, мінерали починають кристалізуватися та переходити з рідкої фази у тверду.
Спочатку осідають менш розчинні карбонати, а з подальшим випаровуванням – сульфати та хлорид натрію, тобто кам'яна сіль. Так на дні та берегах формується щільна соляна кірка.
Солонець-Тузли має важливе значення для прибережних екосистем та мігруючих птахів.
На водоймі зупиняються, зокрема, рожеві пелікани, галагази, чоботарі та фламінго.
У національному парку також нагадали про історичне значення водойми.
«В той же час відбувається процес осадження солі на озері та постійність цього явища протягом багатьох століть. І саме озеро Солонець-Тузли входило в англомерат великого Чумацького шляху, що проходив від Криму», – зазначили у НПП.
Таким чином, серпнева спека не лише змінила вигляд озера Солонець-Тузли, а й дозволила побачити один із характерних природних процесів – сезонне випаровування води та кристалізацію солей, що формують унікальний ландшафт Південного степу.
Про це повідомив Національний природний парк «Білобережжя Святослава», на території якого розташоване озеро, у Фейсбуці.
Крім того, у Національному природному парку «Тузлівські лимани» на півдні Одеської області частина водойм набула червоного та рожевого забарвлення. Причиною цього стало масове розмноження мікроорганізмів через високі температури та активне випаровування води.
