Космічні пенсії та шикарні автопарки: чим займаються ексгенпрокурори України
Після звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора увага прикута не лише до нового керівництва Офісу генерального прокурора, а й до того, що відбувається з колишніми очільниками відомства. Напередодні звільнення Кравченко підписав підозри керівникам антикорупційних органів, а також виїхав за кордон.
За даними медіа, якщо Руслан Кравченко не повернеться після завершення свого відрядження 19 вересня, він може стати другим генеральним прокурором в історії незалежної України, який залишив країну після перебування на посаді.
Загалом за роки незалежності Україна мала 18 генеральних прокурорів, семеро з яких, включно з виконувачами обов’язків, працювали за президентства Володимира Зеленського. Жоден із них не очолював відомство довше ніж два з половиною роки.
Руслан Рябошапка
Першим генеральним прокурором за президентства Володимира Зеленського був Руслан Рябошапка. Він перебував на посаді трохи більше ніж пів року — до березня 2020-го.
Після відставки Руслан Рябошапка створив громадську організацію «Інститут демократії та верховенства права». Його партнеркою в ГО стала колишня начальниця Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Генпрокуратури Поліна Чиж.
Рябошапка продовжує публічно коментувати політичні події. Зокрема, він підтримував участь у «Одеському півмарафоні Незламності», а також критикував рішення Володимира Зеленського щодо санкцій проти колишнього керівника Офісу президента Андрія Богдана.
Тоді Рябошапка назвав рішення «неправовим» і таким, що може бути пов’язаним з особистою помстою.
«На порядок більш проукраїнський, ніж сам Зеленський і його друзі-мародери», — так Рябошапка охарактеризував Андрія Богдана, а санкції проти нього назвав «підставою для імпічменту».
У листопаді 2020 року Руслан Рябошапка, Олександр Данилюк та Павло Клімкін заснували Центр національної стійкості та розвитку.
Рябошапці, за наведеними даними, не належать нерухомість та автомобілі, а нове майно за останні роки не з’явилося і в його батьків. Із дружиною Світланою він розлучився.
Віктор Чумак
Після Руслана Рябошапки обов’язки генерального прокурора нетривалий час — із 6 до 17 березня 2020 року — виконував Віктор Чумак.
Його пенсійна історія стала однією з найбільш обговорюваних. За рішенням суду, щомісячна виплата Чумака має становити близько 240,9 тис. грн. У своїх поясненнях він посилався на закон про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та рішення Конституційного суду.
Ірина Венедіктова
Після Чумака посаду генеральної прокурорки обійняла Ірина Венедіктова, яка працювала з березня 2020 року до липня 2022-го.
Після звільнення Венедіктова фактично припинила публічну комунікацію. Вона й надалі працює посолкою України у Швейцарії.
Її декларація прихована, а у відкритому реєстрі НАЗК також немає декларації її чоловіка Дениса Колесника, який працював у Національній поліції на посаді заступника начальника департаменту кіберполіції.
Олексій Симоненко
Після Венедіктової 10 днів виконувачем обов’язків генерального прокурора був Олексій Симоненко.
Андрій Костін
А вже 28 липня 2022 року Верховна Рада призначила генеральним прокурором Андрія Костіна.
Костін працював на посаді до жовтня 2024 року — 2 роки та 3 місяці. Ірина Венедіктова пробула генпрокуроркою трохи довше — 2 роки та 4 місяці.
Після звільнення Андрій Костін став послом України в Нідерландах.
Його відставка відбулася на тлі скандалу з прокурорськими пенсіями. Тоді з’ясувалося, що низка прокурорів отримувала інвалідність та через суд домагалася дострокового призначення пенсій, розмір яких у деяких випадках перевищував 100 тис. грн.
Окрему увагу привертала історія доньки Костіна Анастасії. У 2023 році вона опублікувала в Instagram допис про те, що її «за*бала» Шотландія та Фінляндія і вона хоче «додому в МОНАКО!!!». Після резонансу дівчина вибачилася, а згодом видалила сторінку.
Святослав Піскун
Серед усіх генеральних прокурорів України особливе місце посідає Святослав Піскун, який тричі очолював Генеральну прокуратуру — у 2002–2003, 2004–2005 та 2007 роках.
У 2020 році він також працював радником генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
Ще у 2016 році Піскун заявляв, що його родина близько десяти років живе у містечку Ле-Канне на Лазурному узбережжі Франції поблизу Канн.
Із родиною Святослава Піскуна пов’язують і значні активи в Україні.
У 2021 році його донька Тетяна Піскун стала власницею Audi Q7 2021 року. На той момент вартість такого автомобіля могла сягати $75 тис.
Крім того, Тетяна Піскун володіє сімома об’єктами нерухомості в Україні, серед яких будинок площею 260,9 кв. м в Ірпені та будинок у Києві площею 744,8 кв. м на Оболонській набережній.
За оцінками журналістів, вартість останнього об’єкта може перевищувати $1 млн.
Також Тетяні Піскун належить будинок площею 260,9 кв. м у Яремчі.
Дружина Святослава Піскуна Світлана володіє чотирма об’єктами нерухомості в Україні, зокрема будинком площею 109 кв. м у Яремчі.
Віталій Ярема
Віталій Ярема очолював Генеральну прокуратуру з червня 2014 року до лютого 2015-го.
Колишній народний депутат та генерал-лейтенант міліції у відставці після звільнення з державної служби став фізичною особою — підприємцем.
За даними матеріалу, статки родини Яреми включають, зокрема, кілька дорогих автомобілів.
У його автопарку зазначені:
- BMW X5 M50I 2020 року, орієнтовною вартістю близько $60 тис.;
- BMW X7 2022 року, вартістю близько $60 тис.;
- BMW F 900R 2023 року, приблизною ціною $10 тис.
У 2017 році Віталій Ярема став власником квартири площею 219,1 кв. м та паркомісця в ЖК на вулиці Редутній, 67 у Києві.
Комплекс розташований неподалік монумента «Батьківщина-Мати» та був збудований у 2016 році.
За наведеними оцінками, сьогодні така квартира може коштувати понад $900 тис.
Дружина Віталія Яреми Маргарита володіє автомобілем BMW iX 2025 року, вартість якого може становити близько $85 тис.
Донька Ілона Ярема має BMW M4 2024 року, орієнтовною вартістю близько $100 тис. Їй також належить квартира на вулиці Редутній, 67 та квартира площею 113,7 кв. м у ЖК «Новопечерські Липки».
Руслан Кравченко став сьомим керівником Генеральної прокуратури за часів Володимира Зеленського, якщо рахувати виконувачів обов’язків. Напередодні звільнення він перебував у закордонному відрядженні.
За даними медіа, Кравченко виїхав з України, а його дружина також перетнула кордон. Наразі окреме питання становить його повернення після завершення відрядження 19 вересня.
У матеріалах медіа також проводять паралель із колишнім генеральним прокурором Віктором Пшонкою, який після втечі до Росії був оголошений у розшук.
Якщо Руслан Кравченко не повернеться в Україну після завершення відрядження, це може стати першим подібним випадком серед очільників прокуратури після історії Пшонки.
Водночас остаточні висновки щодо подальших дій Кравченка можна буде робити лише після завершення його відрядження та появи офіційної інформації про його місцеперебування.
Таким чином, історія колишніх генеральних прокурорів України демонструє дуже різні сценарії після відставки — від дипломатичної роботи та громадської діяльності до судових спорів щодо пенсій, політичних скандалів і майнових питань.
Президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора України. Перед цим, 15 вересня, Верховна Рада підтримала його звільнення. Кравченко подав заяву про відставку 7 вересня на тлі розслідування НАБУ, в якому його ім’я фігурує в матеріалах слідства.
15 вересня парламент дав згоду на звільнення Кравченка. Після цього Зеленський підписав відповідний указ. Тепер Руслан Кравченко офіційно більше не обіймає посаду генерального прокурора України. Текст документу опублікований на сайті глави держави.
