На Поліссі обміліли Шацькі озера: названо причини
Озеро Світязь на Волині помітно обміліло: вода на окремих ділянках відійшла від берегової лінії на десятки метрів, а частина територій, які раніше були затоплені, нині стала доступною для пішого проходу.
Причини зниження рівня води у Світязі та інших Шацьких озерах пояснив кандидат біологічних наук, голова правління ГО «Дунайсько-Карпатська Програма» Богдан Проць.
Цього літа значне обміління особливо помітили туристи. На фото з популярних пляжів видно широку смугу оголеного дна, а до глибших ділянок водойми відпочивальникам доводиться довше йти мілководдям.
За словами Богдана Проця, обміління Шацьких озер має комплексний характер. Однією з головних причин є зміна клімату та дефіцит опадів.
«Обміління Шацьких озер – це комплексна проблема. Насамперед йдеться про зміни клімату, які супроводжуються дефіцитом опадів у весняно-літній період. Наприклад, у першій половині 2026 року на Волині випало значно менше дощів, ніж зазвичай, щонайменше на 30%», – заявив науковець.
Додатковим фактором стали аномально високі температури. Через спеку вода у водоймах швидше прогрівається, а інтенсивність випаровування зростає.
Окремо Проць звернув увагу на стан підземних вод, від яких значною мірою залежить водний баланс Шацьких озер.
«Я припускаю, що на території Білорусі тривають масштабні гірничі роботи в Хотиславському кар’єрі. Основне побоювання полягає в тому, що кар’єр заглиблюється в крейдяні пласти на десятки метрів, перетинаючи водоносні горизонти», – зазначив він.
Шацькі озера, зокрема Світязь, мають карстове походження та значною мірою живляться підземними водами. Тому водовідлив із кар’єрів потенційно може впливати на рівень ґрунтових вод та водоносних горизонтів по обидва боки українсько-білоруського кордону.
До початку повномасштабної війни подібні питання вже виникали, однак нині повноцінна транскордонна співпраця з Білоруссю відсутня.
Водночас науковець не вважає ситуацію зі Світязем критичною.
«Говорити про критичне маловоддя наразі зарано, але проблема вже очевидна», – підкреслив Богдан Проць.
Місцеві жителі пов'язують обміління озер ще й зі збільшенням площ лохинових плантацій. Такі господарства потребують регулярного поливу, особливо під час спеки.
Проте наукових даних, які б однозначно підтверджували, що саме лохинові плантації є причиною обміління Шацьких озер, наразі немає.
«Я б не став називати використання води для росту лохини головною причиною, це, швидше, емоційне пояснення. Здебільшого на таких плантаціях використовують крапельне зрошення, яке значно економніше за інші способи поливу. До того ж Волинь має густу мережу озер, річок і ставків, звідки господарства можуть брати воду», – пояснив науковець.
Натомість серед важливих проблем він називає управління водними ресурсами. Для розуміння реальних причин необхідні постійний моніторинг рівня води, контроль за водокористуванням та комплексні дослідження.
Подальший стан озера залежатиме від кількості опадів, температури, інтенсивності випаровування та ефективності управління водними ресурсами.
Науковець також нагадав про наслідки масштабного осушення Полісся у 1960–1970-х роках, яке суттєво змінило природний водний баланс регіону.
«Зміни після осушення є незворотними. Уже сьогодні в окремих регіонах виникають конфлікти через воду. Якщо не змінити підходи до управління водними ресурсами, проблема може лише поглиблюватися. Ми вже зараз повинні навчитися відновлювати водно-болотні угіддя там, де це можливо, щоб поступово сповільнити процеси осушення та відновити рівень води в озерах і річках», – наголосив Проць.
Попри помітне обміління Світязя, туристичний сезон у Шацькому регіоні триває. У спекотні дні пляжі Світязя, Пульмо та Гряди залишаються заповненими відпочивальниками.
