В бюджеті-2026 закладений середньорічний курс 45,7 грн за долар.
І ми поступово до нього наближаємось внаслідок як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів.
Щодо перших, то це закономірний результат структурного дисбалансу між тим, скільки валюти Україна заробляє і скільки витрачає. Проблема валютно-курсової політики НБУ полягає в тому, що вона дедалі більше спирається на продаж валюти з резервів, а не на відновлення експортної спроможності, приплив інвестицій чи структурне оздоровлення платіжного балансу. Простіше кажучи: НБУ щомісяця «підтримує» гривню, витрачаючи мільярди з резервів. Без цих інтервенцій курс був би значно гіршим — але самі резерви живуть не за рахунок експортних надходжень, а переважно за рахунок нових боргів. Проте це не змогло запобігти 5% девальвації з початку року.
Якщо уряд отримує «кредитний транш» від ЄС до кінця червня, то валютний ринок отримає суттєву підтримку у вигляді надходжень в євро. Це тимчасово зменшить тиск на НБУ продавати резерви і може навіть трохи зміцнити гривню. Проте це нічого принципово не змінить. Гірше того, ухвалення нових фіскальних змін з підвищенням рівня оподаткування МСБ та чергові маніпуляції із перебронюванням працівників — сприятимуть курсу на рецесію економіки, що однозначно негативно вплине на стабільність курсу.
Щодо інших факторів — насамперед варто згадати плани НБУ з 1 вересня 2026 року розраховувати довідкове значення курсу гривні до євро станом на 12:00 (зараз такий індикатор є лише для долара). Практично для звичайного українця це означає наступне: якщо ваші витрати і доходи прив'язані до євро (наприклад, ви отримуєте перекази від родичів у ЄС або маєте зобов'язання в євро) — ваша «точка відліку» вже де-факто змінилась, зазначає експерт. А щодо всіх інших, то банки і обмінники дедалі більше орієнтуються на євро як на основну «тверду» валюту в Україні (так званий «новий бенчмарк»), що також сприятиме девальвації гривні.
На що очікувати? Є три «карти».
Базова (найбільш імовірна): протягом другого тижня червня курс долара коливатиметься в межах 44,5-45,2 грн, тоді як євро демонструватиме ширшу амплітуду в 51-52,5 грн. Несподіванок навряд чи варто чекати: попри можливі ризики, ситуація залишатиметься контрольованою. Після надходження першого траншу від ЄС можливе короткострокове зміцнення гривні, але структурний дефіцит нікуди не зникне.
Оптимістична: якщо долар почне слабшати на світових ринках, а Україна отримає достатньо зовнішнього фінансування, гривня може зміцнитися сильніше — долар може впасти до 43,5-44,2 грн.
Песимістична: якщо кредитні гроші не надходять, тоді можливе масштабне вилучення резервів НБУ і різка девальвація гривні. Реальних передумов для кардинального покращення стану платіжного балансу не існує навіть у разі припинення бойових дій, бо ВРУ, уряд та НБУ роблять все можливе для охолодження і так на ладан дихаючої економіки України.
Юрій Гаврилечко
