RSF: Рощиній у російській колонії не надали медичної допомоги перед смертю

Свідки на умовах анонімності розповіли, що вранці 19 вересня 2024 року в слідчому ізоляторі № 3 у місті Кізель у Пермському краї Росії Вікторія Рощина не вставала з ліжка і лежала нерухомо. Ув’язнені, з якими вона ділила камеру, сповістили про це охоронцям. Ті прибули, евакуювали інших ув’язнених і наказали журналістці встати, однак марно. Вікторію потім забрали, нібито все ще непритомну, але, як зазначається, уже неможливо дізнатися, чи була вона ще живою.

19 вересня 2024 року, у день своєї смерті, Вікторія вже понад тиждень перебувала під вартою в Кізелі, куди її перевели з в’язниці у Таганрозі. Свідок, якого перевозили разом з нею, описав Рощину під час подорожі як схудлу жінку, яка ледве трималася на ногах і мала «жовтувату» шкіру. Деякі ув’язнені ділилися з нею їжею, але вона відмовлялася їсти. «Вона сказала, що не буде їсти, доки наших хлопців катують», – розповів один зі свідків.

RSF вдалося підтвердити, що, незважаючи на складні умови перевезення, Вікторія Рощина дійсно прибула живою до Кізеля, проте була вже виснаженою, ледве трималася на ногах і час від часу непритомніла. «Умови у в’язниці були нелюдськими: камери переповнені, вологі та холодні. До середини вересня температура вже була низькою. Після понад 13 місяців ув’язнення Вікторія була вкрай ослабленою внаслідок фізичних та психологічних знущань», - розповіли свідки.

18 вересня 2024 року, за день до смерті, «вона почувалася недобре», стверджує інший свідок. За повідомленнями, вона попросила охоронця принести їй чаю, але той відмовив. Оскільки Рощина почувалася зле, як повідомляється, до її камери прийшов член медичного персоналу в’язниці і зробив їй, імовірно, ін’єкцію. «Їй щось дали, мабуть, щоб привести її до тями», — припускає свідок.

Наступного дня журналістка померла.