Штраф у 17 тисяч від ТЦК скасували через пропущені строки
Черкаський районний суд скасував постанову ТЦК про штраф у 17 тисяч гривень за неявку за повісткою. Суд дійшов висновку, що таке порушення не є триваючим, а територіальний центр комплектування пропустив передбачений законом строк для притягнення людини до адміністративної відповідальності.
Черкаський районний суд Черкаської області ухвалив рішення на користь військовозобов'язаного, який оскаржив штраф від територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Суд визнав постанову ТЦК незаконною, скасував штраф у розмірі 17 тисяч гривень і закрив адміністративне провадження.
Позов стосувався штрафу, накладеного за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Йшлося про неприбуття до ТЦК за повісткою.
Як виникла справа
Як встановив суд, у травні 2026 року чоловік побачив у застосунку «Резерв+», що щодо нього внесено інформацію про порушення правил військового обліку. У повідомленні зазначалося, що він не прибув за повісткою до ТЦК, а ще 15 січня 2026 року центр комплектування звернувся до правоохоронців із проханням забезпечити його доставлення.
14 травня чоловік через «Резерв+» подав заяву про те, що не заперечує факт порушення та погоджується на розгляд справи без своєї присутності. Наступного дня, 15 травня, начальник ТЦК виніс постанову про накладення штрафу у 17 тисяч гривень.
Чому суд скасував постанову
Ключовим питанням під час розгляду стало те, чи є неявка за повісткою триваючим адміністративним правопорушенням.Суд дійшов висновку, що ні.
У рішенні зазначено, що таке порушення має разовий характер. Воно відбувається в конкретний день і час, коли людина не з'являється за викликом. Тому відлік строку для накладення адміністративного стягнення починається саме з цієї дати.«Правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, яке полягає у неявці військовозобов'язаного чи призовника за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не є триваючим», — зазначив суд.
Суд вказав на пропущений строк
Суд встановив, що ТЦК знав про неявку чоловіка щонайменше 15 січня 2026 року. Саме цього дня центр комплектування звернувся до поліції щодо його розшуку та доставлення.Водночас постанову про штраф винесли лише 15 травня 2026 року. Таким чином, між цими датами минуло більше трьох місяців.
Відповідно до частини сьомої статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення за таке правопорушення під час особливого періоду може бути накладене протягом трьох місяців із дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня вчинення.Суд дійшов висновку, що цей строк був пропущений.
ТЦК не надав матеріалів справи
Під час розгляду представник територіального центру комплектування до суду не з'явився. Також відповідач не подав письмового відзиву на позов і не надав матеріалів адміністративної справи, які суд витребував для перевірки законності постанови.
У рішенні наголошується, що саме суб'єкт владних повноважень повинен довести законність своїх дій і надати всі докази, які стали підставою для притягнення людини до відповідальності.
Визнання вини не скасовує вимог закону
Окремо суд звернув увагу на те, що навіть заява людини про згоду із притягненням до відповідальності не звільняє ТЦК від обов'язку довести сам факт правопорушення. «Сама по собі заява особи про визнання вини не звільняє суб'єкта владних повноважень від обов'язку довести подію адміністративного правопорушення та винуватість особи належними і допустимими доказами», — зазначено у рішенні.
Суд також послався на практику Верховного Суду та Конституційного Суду України, які наголошують, що у справах про адміністративні правопорушення діє принцип презумпції невинуватості, а всі сумніви мають трактуватися на користь людини.
Яке рішення ухвалив суд
За результатами розгляду Черкаський районний суд визнав постанову ТЦК про накладення штрафу протиправною. Постанову про штраф у 17 тисяч гривень скасували, а провадження у справі закрили.
Водночас це рішення стосується саме конкретної справи та ухвалене з урахуванням її обставин. Воно не означає автоматичного скасування інших штрафів за неявку за повісткою. У кожному випадку суд окремо оцінює дотримання процедури, строки притягнення до відповідальності та наявність належних доказів. Про це повідомляє Судово-юридична газета.
Омбудсмен Дмитро Лубінець спростував інформацію про те, що рідні військовослужбовця 24-ї ОМБр Назара Далецького зобов’язані повернути державі15 мільйонів гривень виплати за «загибель», це питання ще не вирішене. Військовий, якого офіційно вважали загиблим із вересня 2022 року, повернувся додому під час обміну 3 лютого 2026 року.
Раніше представник омбудсмена на Львівщині Тарас Подвірний під час сесії обласної ради зазначив, що родина військового тепер зобов’язана повернути державі виплату за його «загибель».
