Суд закрив справу проти командира львівського Беркута через строки давності
Святошинський районний суд Києва закрив кримінальне провадження щодо командира львівського «Беркута» Ростислава Пацеляка через сплив строків давності. Суд також відмовив потерпілим у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.
Це вже повторний розгляд справи після апеляції. Уперше Святошинський суд закрив провадження у 2024 році через закінчення строків давності.
Тоді головуючий суддя зупинив розгляд, не дійшовши до судових дебатів. Загалом справа перебувала на розгляді суду близько восьми років — протягом цього часу суд досліджував докази та допитував свідків.
Через тривалий розгляд справи Вища рада правосуддя застосувала до головуючого судді дисциплінарне стягнення. Його відсторонили від здійснення правосуддя на два місяці та зобов’язали пройти підвищення кваліфікації у Національній школі суддів.
У закритому провадженні Ростиславу Пацеляку інкримінували перевищення службових повноважень, перешкоджання проведенню мирних зібрань, перешкоджання журналістській діяльності, а також насильство щодо державних і громадських діячів.
Йдеться про події 18 лютого 2014 року, коли львівський батальйон «Беркут» під командуванням Пацеляка разом із харківським «Беркутом» брав участь у розгоні протестувальників на Майдані.
За наведеними у матеріалах справи даними, під час тих подій загинули 23 протестувальники.
Водночас щодо Ростислава Пацеляка нині слухаються ще три кримінальні справи — одна стосується загибелі мітингувальників, а дві інші пов’язані з побиттям.
За тяжчими статтями, як зазначається у матеріалах, строк давності становить 15 років, тож до його завершення залишається близько трьох років. За менш тяжкими правопорушеннями строки давності вже сплинули, однак відповідні провадження, за наведеними даними, мають бути розглянуті судом.
У матеріалах також порушується питання громадянства та зв’язків Пацеляка з Росією.
За наведеними даними, Ростислав Пацеляк понад 20 років мав російський паспорт, є військовослужбовцем запасу РФ та отримує російську пенсію.
Після 2014 року він, як зазначається, літав до Росії.
Український паспорт Пацеляк отримав у 2003 році, коли приїхав до України напередодні президентських виборів Віктора Ющенка і невдовзі розпочав роботу в міліції.
За наведеними даними, під час оформлення українського громадянства він заявив про відмову від російського громадянства. Нещодавно Ростислава Пацеляка позбавили українського паспорта.
Під час іншого судового процесу, як зазначається, з’ясувалося, що Ростислав Пацеляк не перебуває на військовому обліку в Україні, однак при цьому був заброньований від мобілізації за поданням ТОВ «Метінвест» Ріната Ахметова.
За наведеними даними, бронювання оформили за наказом Міністерства економіки України від 22 числа на підставі листа генерального директора «Метінвесту».
У листі зазначалося, що Пацеляк залучений до роботи гуманітарного штабу.
Відомо, що з 2018 року Ростислав Пацеляк працював у «Метінвесті» фахівцем із безпеки.
У 2024 році Ростислава Пацеляка звільнили із СІЗО під заставу в 1 млн грн. За нього, за наведеними даними, кошти вніс співробітник «Метінвесту».
В іншому кримінальному провадженні Пацеляка також звільнили під заставу. Цього разу 1 млн грн внесла його теща.
Нині він проживає у Новояворівську. За одним із запобіжних заходів суд дозволив йому пересуватися містом із електронним браслетом.
Згодом Пацеляк попросив дозволити йому пересування територією Яворівського району, і суд задовольнив це прохання.
При цьому, як зазначається, на території району розташовані три митні пункти, військові бази та полігони українських бригад.
Водночас викладені щодо громадянства, можливих порушень та обставин перебування Пацеляка під заставою твердження потребують оцінки в межах відповідних судових проваджень. Рішення у закритій нині справі стосується саме припинення провадження у зв’язку зі строками давності та не є виправдувальним вироком по суті обвинувачень.
Про це повыдомила журналістка Ганна Мамонова у Фейсбуці.
Оболонський районний суд Києва визнав винними колишнього командира київського полку спецпідрозділу міліції «Беркут», трьох колишніх правоохоронців і двох координаторів так званих «тітушок» у справі про незаконне переслідування учасників Революції Гідності. Їм призначили покарання у вигляді позбавлення волі на строки від 7 до 10 років.
Нагадаємо, Оболонський районний суд Києва закривкримінальне провадження щодо бійців «Беркуту» Романа Тимківа та Віталія Куропася, яких обвинувачували у насильстві проти активістів Автомайдану.
Командира «чорної роти» «Беркуту» засудилиза знищення доказів розстрілів на Майдані.
