Верховний суд поставив крапку у справі ексмитрополита УПЦ МП Іосифа
Велика Палата Верховного Суду 31 липня завершила розгляд «санкційної» справи щодо колишнього митрополита Роменського та Буринського УПЦ Московського патріархату Іосифа (Олексія Маслєннікова). Судове протистояння стосувалося оскарження рішень, ухвалених після запровадження санкцій проти церковного діяча.
З літа 2023 року позов священнослужителя перебував на розгляді Верховного суду, а потім Великої Палати цього ж суду. Його адвокат добивався скасування двох указів президента Володимира Зеленського від 1 грудня 2022 року і 24 січня 2023 року, якими було запроваджені персоналі санкції РНБО проти митрополита Іосифа. Згідно з офіційними документами, до Олексія Маслєннікова застосовано 14 видів санкцій терміном на п’ять років.
Захисник ієрарха наполягав у судах: його клієнт не належить до числа суб’єктів, щодо яких можуть бути застосовані обмежувальні заходи (відповідно до закону про санкції, визначено шість категорій осіб, до яких можуть бути застосовані санкції: іноземні держави; іноземні юридичні особи; юридичні особи, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента; іноземці; особи без громадянства; суб’єкти, які здійснюють терористичну діяльність).
Водночас у судах представники Служби безпеки України, які ініціювали перед РНБО накладення санкцій на митрополита Іосифа, у своїх аргументах використали посилання на висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління УПЦ, яким підтверджено церковно-канонічний зв’язок з Російською православною церквою. Крім того, правоохоронці наголосили, що Маслєнніков має підозру за виправдовування збройної агресії РФ проти України і розпалювання релігійної ворожнечі, а також оголошений у розшук (попередньо відомо, що ієрарх залишився у Росії).
У матеріалах справи є посилання на відеоролик на Youtube, який пройшов відповідну судову лінгвістичну експертизу. Мова про божественну літургію, яка відбулася у Свято-Миколаївському монастирі (м. Верхотур’є Свердловської області РФ) 25 вересня 2022 року. На тому богослужінні був присутній тодішній митрополит Роменськийй та Буринський УПЦ МП Іосиф, який виголосив молитву за російську владу та армію: «Да хранимо державие наше российское, властей, воинство и народу ее».
У свою чергу Велика Палата Верховного суду, яка переглядала рішення суду нижчої інстанції у справі митрополита Іосифа, наголосила: у разі збройної агресії держава-жертва має не лише право, але й обов’язок перед своїми громадянами вжити всіх необхідних заходів для захисту національної безпеки, життя та здоров’я населення, територіальної цілісності та суверенітету. Застосування санкцій як превентивного економічного інструменту захисту від загроз національній безпеці є легітимним засобом, що не суперечить міжнародному праву. Навпаки, такі заходи відповідають духу та букві Статуту ООН, який встановлює право держав на індивідуальну та колективну самооборону, вважає суд.
«Застосування санкцій до осіб, які мають зв`язки з Російською Федерацією, її структурами чи особами, навіть якщо ці особи формально не є російськими громадянами, є виправданим та необхідним заходом захисту національної безпеки України. Конкретизуючи мету застосування санкцій до позивача (Олексія Маслєннікова – «Главком»), можна дійти висновку, що вона полягає саме в запобіганні ризику використання релігійного авторитету та пов`язаних з ним майнових і соціальних ресурсів для поширення наративів, сумісних з ідеологічною підтримкою агресора, що в умовах воєнного стану становить реальну загрозу суспільній згуртованості та інформаційній безпеці держави», – ідеться у постанові Великої Палати Верховного суду.
Окремо Феміда пояснила, що запровадження санкцій державою проти митрополита Іосифа не є покаранням за вчинений злочин (виправдовування збройної агресії РФ проти України і розпалювання релігійної ворожнечі; у цій справі вироку поки немає). Натомість це має «виключно превентивний характер – обмеження можливості використання економічних ресурсів та майнового потенціалу для діяльності, яка може опосередковано сприяти або не протидіяти загрозам національній безпеці в умовах війни».
У підсумку Велика Палата Верховного суду залишила без змін рішення Верховного суду від 19 травня 2025 року у справі Олексія Маслєннікова проти президента Володимира Зеленського. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, пише «Главком».
Раніше у Приморському районному суді Одеси відбулося чергове засідання у справі щодо лікарів клініки Odrex Віталія Русакова та Марини Бєлоцерковської, яких обвинувачують у медичній недбалості, що нібито призвела до смерті бізнесмена Аднана Ківана.
Двом одеським медикам оголосили підозру через смерть відомого забудовника Аднана Ківана.
У понеділок, 28 жовтня минулого року, на 62 році життя помер власник корпорації Kadorr Group, власник англомовного видання Kyiv Post Аднан Ківан.
