Верховний Суд виніс рішення у скандальній справі щодо премії ексглаві Нафтогазу Коболєву
Верховний Суд 10 вересня 2026 року ухвалив остаточне рішення у справі за позовом НАК «Нафтогаз України» щодо вимоги Державної аудиторської служби України, яка стосувалася виплати колишньому голові правління компанії Андрію Коболєву премії на понад 228 млн грн.
Суд задовольнив касаційну скаргу Держаудитслужби та став на бік держави.
Таким чином, після семи років судових процесів у цій частині спору поставлено крапку.
Підставою для розгляду стала ревізія діяльності «Нафтогазу» за період із квітня 2017 року до вересня 2018 року. За результатами перевірки аудитори заявили про низку порушень, які, на їхню оцінку, призвели до збитків держави.
Найбільшою з виявлених претензій стала виплата Андрію Коболєву премії на суму понад 228 млн грн.
Крім того, Держаудитслужба заявила про безпідставне списання дебіторської заборгованості на 11,7 млн грн, а також про порушення під час проведення державних закупівель.
«Нафтогаз» оскаржив вимогу аудиторів у суді. У 2019 році Окружний адміністративний суд Києва відмовив компанії у задоволенні позову, а у 2020 році це рішення залишив у силі Шостий апеляційний адміністративний суд.
Згодом до судового спору приєднався безпосередньо Андрій Коболєв. Після того як у січні 2023 року НАБУ і САП повідомили йому про підозру у привласненні понад 228 млн грн, ексголова «Нафтогазу» також оскаржив вимогу Держаудитслужби.
Коболєв стверджував, що документ зачіпає його права, оскільки використовується як доказ у кримінальному провадженні.
У вересні 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував вимогу Держаудитслужби. Аудитори не погодилися з рішенням та подали касаційну скаргу.
10 вересня Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Держаудитслужби. Рішення є остаточним у цій адміністративній справі.
Водночас рішення Верховного Суду в адміністративній справі не є вироком у кримінальному провадженні щодо Андрія Коболєва.
Окремо триває розгляд справи, у якій його обвинувачують у заволодінні понад 228 млн грн під час виплати премії. Сторона захисту обвинувачення заперечує та наполягає, що виплати були законними.
За версією слідства, у травні 2018 року Коболєв, який очолював «Нафтогаз» у 2014–2021 роках, видав наказ про преміювання працівників компанії, на підставі якого йому виплатили майже 261 млн грн, або близько $10 млн, за екстраординарні досягнення.
Йшлося про позитивне рішення у спорі щодо контракту купівлі-продажу природного газу, укладеного у 2009–2019 роках.
За даними правоохоронців, загалом упродовж 2017–2022 років Андрію Коболєву нарахували понад 413 млн грн доходів.
Крім того, у квітні 2021 року, коли Коболєв залишив посаду голови правління «Нафтогазу», йому, за наведеними в матеріалах справи даними, виплатили ще 338,6 млн грн премії.
За даними слідства, станом на 2017 рік Коболєв був одним із найбільш високооплачуваних керівників енергетичних компаній Європи. Його середня місячна зарплата становила еквівалент 31,5 тис. євро, що було у 136 разів більше за середню зарплату в Україні на той час. Водночас окремо нараховувалися преміальні виплати.
Також, за заявою прокурора в суді, за час роботи в «Нафтогазі» Коболєву виплатили понад $20 млн премій.
До цього Вищий антикорупційний суд на прохання прокурора САП поклав процесуальні обов’язки на колишнього голову правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва. Він знову має здати паспорти для виїзду за кордон і повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Потім Вищий антикорупційний суд зменшив заставу для колишнього голови правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва з 107,1 млн грн до 80 млн грн.
