Від військового слідчого до Генпрокурора України: кар’єрний шлях Руслана Кравченка
Руслан Кравченко є представником покоління українських юристів, чия професійна кар’єра формувалася в умовах війни, реформування державних інституцій та боротьби України за міжнародну справедливість. Його шлях — від слідчого військової прокуратури до Генерального прокурора України — став прикладом стрімкого кар’єрного зростання в системі правоохоронних органів.
Руслан Кравченко обійняв посаду Генпрокурора 17 червня 2025 року за рішенням Верховної Ради.
Його призначення стало одним із найгучніших кадрових рішень у юридичній сфері та відповіддю на суспільний запит щодо ефективного розслідування воєнних злочинів РФ і боротьби з корупцією.
Освіта та початок кар’єри
Руслан Кравченко народився 14 березня 1990 року в місті Сєвєродонецьк. У 1997–2005 роках він навчався у загальноосвітній школі №8 рідного міста, де проявляв зацікавленість гуманітарними дисциплінами, зокрема історією.
У 2005 році Руслан Кравченко вступив до Київського військового ліцею імені Івана Богуна, який закінчив у 2007 році. Навчання у ліцеї сприяло формуванню дисципліни, відповідальності та орієнтації на державну службу, що в подальшому визначило його професійний вибір.
Вищу юридичну освіту Руслан Кравченко здобув на військово-юридичному факультеті Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». У 2012 році він отримав диплом магістра з правознавства та військове звання «лейтенант юстиції».
Його професійна діяльність розпочалася в системі прокуратури.
- У травні-червні 2012 року перебував у розпорядженні Генерального прокурора України.
- У червні-липні 2012 року — у розпорядженні Військового прокурора ВМС України.
- 15 серпня 2012 року розпочав безпосередню роботу на посаді слідчого Севастопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону.
Робота в Криму та початок війни
У квітні 2013 року Руслан Кравченко був призначений старшим слідчим Севастопольської прокуратури. Початок російської агресії у 2014 році він зустрів на службі: безпосередньо в Сімферополі та Севастополі забезпечував проведення першочергових слідчих дій щодо військовослужбовців РФ, які здійснювали захоплення півострова.
Зібрані ним матеріали пізніше стали ключовими доказами ведення агресивної війни проти України в міжнародних судах.
Після окупації Криму Руслан Кравченко продовжив службу на західних рубежах країни, зокрема у Рівне і Львові.
У квітні 2014 року працював старшим прокурором Рівненської, а згодом Львівської прокуратур з нагляду за законами у воєнній сфері.
Але вже у вересні 2014 року був прийнятий на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу та відряджений до Генеральної прокуратури України.
Його юридичний фах пройшов випробування безпосередньо на фронті: з 8 вересня 2014 року по 10 березня 2015 року він виконував службові обов’язки прокурора в зонах бойових дій — Дебальцевому та Артемівську (Бахмуті).
У квітні 2015 року міжвідомча комісія офіційно встановила йому статус учасника бойових дій.
Кар’єра у Генеральній прокуратурі та резонансні кейси (2015–2021)
З квітня 2015 року Кравченко обіймав низку відповідальних посад у Головній військовій прокуратурі ГПУ, фокусуючись на злочинах проти основ національної безпеки та міжнародного правопорядку.
Юридична репутація Руслана Кравченка як державного обвинувача сформувалася завдяки веденню справ історичного масштабу.
Справа про держзраду Віктора Януковича (2016–2021): Руслан Кравченко як старший групи прокурорів здійснював процесуальне керівництво та підтримував обвинувачення. Результатом став обвинувальний вирок — 13 років позбавлення волі, який був підтверджений в апеляційній та касаційній інстанціях.
Справа проти спецпризначенців ГРУ РФ (2015–2016): Забезпечив підтримання обвинувачення щодо Є.В. Єрофєєва та О.О. Александрова, яких засуджено до 14 років ув'язнення за ведення агресивної війни та вчинення теракту.
Топ-посадовці РФ: Процесуальне керівництво у справах проти представника президента РФ Бєлавєнцева (вирок — 12 років) та міністра оборони РФ Шойгу (оголошений у розшук).
За ці досягнення Руслан Кравченко був відзначений орденами «За заслуги» III ступеня та Данила Галицького.
Адміністративне управління (2021–2024)
У березні 2021 року Руслан Кравченко очолив Бучанську окружну прокуратуру Київської області. На цій посаді він зустрів повномасштабне вторгнення 2022 року.
Справжнім проривом у кар'єрі стало призначення 10 квітня 2023 року на посаду голови Київської обласної державної (військової) адміністрації. Під його керівництвом відбувалася деокупація та відновлення інфраструктури регіону, зокрема шкіл та доріг.
Податкова та Офіс Генпрокурора (2025–2026)
З 2025 по 2026 рік траєкторія кар’єри Руслана Кравченка продовжилася так само стрімко.
- Грудень 2024 – червень 2025: Очолював Державну податкову службу України, де впроваджував цифровізацію та боровся з корупційними схемами.
- 21 червня 2025 року: Призначений Генеральним прокурором України, ставши одним із наймолодших очільників відомства в історії.
- 8 липня 2025 року: Увійшов до складу Ради національної безпеки і оборони (РНБО).
Як Генпрокурор, станом на квітень 2026 року, він зафіксував понад 211 тисяч епізодів агресії РФ та скоординував передачу понад 100 справ до Міжнародного кримінального суду (ICC). Усередині системи він оголосив «нульову толерантність» до корупції, що призвело до звільнення понад 20 прокурорів.
Станом на 2026 рік Кравченко залишається ключовою фігурою в системі правосуддя, від чиїх дій залежить не лише внутрішня стабільність, а й успіх України на міжнародній юридичній арені у боротьбі за притягнення агресора до відповідальності.
Нещодавно Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив про першу публікацію звіту органів прокуратури у межах реформи системи та зазначив, що відтепер такі звіти стануть традиційними.
Також Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що направив до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду інформаційне повідомлення про системні атаки Росії на енергетичні об’єкти України в період з липня 2025 року по лютий 2026 року.
