Зеленський підписав закон про Національний пантеон
Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про Український національний пантеон». Документ визначає Пантеон як загальнонаціональне місце пам’яті в Києві, де вшановуватимуть українців, які зробили винятковий внесок у боротьбу за незалежність, державотворення, розвиток культури, науки та захист України.
Про підписання закону свідчить картка законопроєкту на сайті Верховної Ради. Згідно з документом, Український національний пантеон буде меморіальним комплексом у Києві. Він матиме статус об’єкта державної власності. Пантеон не можна буде приватизувати або передавати в оренду. Землі, на яких він розташовуватиметься, також використовуватимуться виключно для цілей, визначених законом.
У документі пояснюється, що Пантеон має стати місцем пам’яті та вшанування найвидатніших представників української нації. «Пантеон є загальнонаціональним місцем пам'яті Українського народу, місцем ушанування найвидатніших представників української нації, які зробили винятковий, історично значущий внесок у здобуття та відновлення незалежності, у державотворення і розбудову Української держави, захист її суверенітету та територіальної цілісності», — йдеться у законі.
Вшановувати людей у Пантеоні зможуть не лише через поховання. Закон передбачає також почесне перепоховання, встановлення кенотафів та інші форми увічнення пам’яті.
Хто зможе потрапити до Пантеону
Йдеться про людей, які зробили значний внесок у розвиток України. Це можуть бути видатні державотворці, військові, науковці, митці, спортсмени, письменники та представники громадянського суспільства.
Окремо в документі згадуються люди, які зробили внесок у становлення української літературної мови, розвиток культури, мистецтва, науки, спорту або релігії. Також у Пантеоні вшановуватимуть тих, хто боровся за незалежність України та захищав її суверенітет і територіальну цілісність.
Хто вирішуватиме питання поховань
Для цього створять спеціальну комісію. Вона розглядатиме питання про поховання та перепоховання людей у Пантеоні. До роботи комісії зможуть залучати істориків, науковців, представників органів державної влади та інших фахівців.
Закон також визначає випадки, коли може проводитися перепоховання. Наприклад, якщо останки видатної людини перебувають за кордоном або держава хоче вшанувати її пам’ять на найвищому рівні. Для окремих випадків передбачений певний строк, який має пройти з дня смерті людини.
У Пантеоні буде Книга пам’яті
Окремо передбачене створення Книги пам’яті. Її вестиме юридична особа, яка управлятиме Пантеоном. До книги вноситимуть інформацію про людей, яких ушанували в Пантеоні, а також дані про їхній внесок у розвиток і захист України.
Таким чином, Книга пам’яті має стати своєрідним державним літописом людей, яких країна вважає одними з найвизначніших представників своєї історії.
У Пантеоні буде почесна варта
Закон передбачає, що на території Пантеону цілодобово нестиме службу почесна варта. Документ набирає чинності наступного дня після його офіційного опублікування.
Таким чином, Український національний пантеон отримав окрему законодавчу основу. Його головне призначення — стати державним місцем пам’яті, де на найвищому рівні вшановуватимуть людей, які зробили вагомий внесок у незалежність, розвиток і захист України. Про це свідчить картка законопроєкту, опублікована на сайті Верховної Ради.
Росія не відмовилася від теоретичної можливості наступу з Брянської області у напрямку Чернігівщини та Київщини. Водночас зараз російських військ у Брянській області на цьому напрямку не зафіксовано, хоча українські військові бачать російську техніку вздовж кордону.
Сили оборони України майже повністю звільнили Дніпропетровську область від російських військ. За словами Володимира Зеленського, під контролем РФ там залишаються близько 10 квадратних кілометрів — три невеликі села, де, як стверджує президент, російських військових фактично вже немає.
