рф переходить на використання дешевих ударних БПЛА Молнія

На всіх фронтах у ближній зоні бойових дій зафіксовано масовий перехід противника з дорогих ударних дронів на бюджетні аналоги типу Молнія. 

Про нову тактику ворога та виклики для українських систем радіоелектронної боротьби повідомив фахівець зі зв’язку та радник міністра оборони Сергій Бескрестнов із позивним Флеш. 

За словами експерта, Молнії залишаються малопомітними для радіолокаційних станцій через низьку висоту польоту та специфічні матеріали корпусу. Це ускладнює роботу зенітних дронів, які не завжди встигають ідентифікувати та відпрацювати ціль. Висока дальність відеоканалу російського БПЛА забезпечується потужними передавачами та спрямованими антенами, що потребує від українських виробників швидкого насичення фронту засобами РЕБ типу Штора. 

Попри наявність систем для придушення каналів управління, критично необхідним залишається вдосконалення засобів виявлення частот пультів ворога. Сергій Флеш наголосив, що рф обізнана про характеристики українського РЕБ, тому застосовує псевдовипадкове перестроювання робочої частоти великої ширини. Такий підхід росіян збільшує складність придушення сигналу, що мають враховувати розробники нових вітчизняних засобів протидії. 

Використання дешевих дронів дозволяє агресору здійснювати масовані атаки без значних фінансових витрат. Ситуація потребує негайної реакції технологічного сектору для забезпечення захисту підрозділів на передовій від атак рф. Ефективна боротьба з Молніями можлива лише за умови комплексного поєднання систем виявлення та засобів активного радіоелектронного придушення. 

Раніше під удари ЗСУ потрапили пункти управління безпілотниками в районах Коровяковки та Тьоткіно Курської області РФ, пункт управління дронами «Молнія» в районі Добролюбівки Харківської області, командно-спостережні пункти поблизу тимчасово окупованого Затишного Донецької області та Високого Бєлгородської області РФ.

Ракети атакували у Таганрозі завод з виробництва дронів «Молнія»