У Росії засекретили інформацію про постачальників авіапального

Президент Росії Володимир Путін підписав указ, який дозволяє низці компаній приховувати інформацію про свою діяльність. До нового переліку увійшли великі оператори, що забезпечують авіапальним російські аеропорти.

Рішення ухвалили на тлі повідомлень про дефіцит авіаційного пального, перебої із заправкою літаків та наслідків українських ударів по російських нафтопереробних заводах.

Новий указ Кремля значно розширив перелік підприємств, яким дозволено самостійно вирішувати, яку інформацію розкривати, а яку залишати закритою. До списку потрапили понад 130 російських компаній. Серед них — дев'ять структур «Роснєфті», включно з компанією «РН-Аеро». Це один із найбільших операторів авіазаправки в Росії, який працює більш ніж зі 100 авіакомпаніями та обслуговує великі аеропорти, зокрема Шереметьєво і Внуково.

Також право приховувати будь-які показники своєї діяльності отримали паливозаправні комплекси в Єкатеринбурзі, Краснодарі та Санкт-Петербурзі. Фактично тепер ці підприємства самі визначатимуть, які дані залишаться відкритими, а які не публікуватимуться.

Рішення Кремля збіглося з проблемами, які останніми місяцями виникли на російському ринку авіаційного пального. Наприкінці травня російські ЗМІ почали повідомляти, що в низці аеропортів авіакомпанії зіткнулися зі складнощами під час заправки літаків. За інформацією джерел, окремі перевізники не могли отримати пальне навіть за чинними контрактами.

Такі повідомлення надходили, зокрема, із Санкт-Петербурга, Єкатеринбурга, Уфи та ще кількох міст. На цьому тлі рішення засекретити діяльність паливних операторів викликало додаткові запитання, адже тепер отримати інформацію про їхню роботу стане значно складніше.

Однією з причин проблем із пальним у Росії називають наслідки українських атак на нафтопереробні заводи. За останні місяці під удари безпілотників потрапили всі десять найбільших російських НПЗ. Це вплинуло на виробництво окремих видів нафтопродуктів, зокрема авіаційного гасу.

У середині червня кілька російських аеропортів навіть випустили спеціальні повідомлення для екіпажів літаків про обмеження під час заправки повітряних суден. Такі повідомлення стосувалися аеропортів Махачкали, Мінеральних Вод, Краснодара, Астрахані та Нижнього Новгорода.

На тлі дефіциту авіаційного пального ситуація почала впливати і на ринок. За даними Санкт-Петербурзької товарно-сировинної біржі, ще з початку травня біржові угоди з продажу авіагасу практично припинилися.

Водночас на позабіржовому ринку оптові ціни стрімко зросли. Вартість однієї тонни авіапального досягла приблизно 113 тисяч рублів. Це більш ніж на 50% дорожче, ніж було на початку березня. Таке подорожчання стало одним із найбільших за останні роки.

Щоб стабілізувати ситуацію, російська влада ще з 1 червня заборонила експорт авіаційного гасу. Однак цього виявилося недостатньо. Наприкінці червня стало відомо, що Росія вперше з 2022 року почала закуповувати авіапальне за кордоном.

За даними Reuters, країна очікує поставку близько 200 тисяч барелів пального з Японії через посередників із Південної Кореї. На цьому тлі рішення Кремля дозволити найбільшим постачальникам авіапального приховувати свою звітність може ще більше ускладнити оцінку реального стану паливного ринку Росії. Офіційно влада не пов'язує новий указ із дефіцитом пального чи наслідками атак на нафтову інфраструктуру, однак документ був підписаний саме в період, коли проблеми із забезпеченням авіації стали особливо помітними. Про це йдеться у переліку на сайті Кремля.

Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу розраховують погодити 21-й пакет санкцій проти Росії до 15 липня. Одним із ключових питань залишається перегляд граничної ціни на російську нафту.