ЗСУ вибили російських окупантів із Малої Токмачки на Запоріжжі
Сили оборони України успішно вибили російські окупаційні війська з території населеного пункту Мала Токмачка, що в Пологівському районі Запорізької області.
Про це повідомляють військові аналітики.
Попри шалений тиск і постійне залучення додаткових резервів, ворогу не вдалося втримати позиції навколо цього стратегічно важливого опорного пункту.
Наразі українські захисники проводять зачистку звільнених територій та закріплюються на нових рубежах.
Російська пропаганда вже п’ятий рік «успішно захоплює» крихітне село на Запоріжжі площею вісім квадратних кілометрів.
За понад 1500 днів безперервних штурмів окупаційні війська досягли приблизно одного результату — просунулися на кілька обгорілих кущів ліворуч від сільської околиці.
Мала Токмачка давно перестала бути просто лінією фронту, перетворившись на символ тотального провалу загарбників.
До повномасштабного вторгнення Мала Токмачка була відносно великим і заможним південним українським селом з населенням близько трьох тисяч осіб.
Тут працювали переробні підприємства, звичайна соціальна інфраструктура й одна з найбільших у регіоні пенітенціарних установ.
Сьогодні в селі залишається менше ста цивільних — переважно люди похилого віку, які не змогли або не захотіли евакуватися.
Більшість інфраструктури зруйнована: 11 червня 2022 року снаряди спалили будівлю сільської ради, 18 липня того ж року значних руйнувань зазнала колонія. Кожна вціліла підвальна кімната — укриття.
Назва населеного пункту безпосередньо походить від гідроніма — річки Малої Токмачки, яка тече поруч і впадає у Кінську на сході від поселення. Сама ж річка отримала назву від великого регіону Токмак.
За однією з версій, назва має тюркське коріння: кримськотатарське слово «toqmaq» перекладається як «молот, палиця» — знаряддя для товчення зерна.
В Букварі 1691 року Каріона Істоміна слово вживається у значенні «товкачка». В українській «токмачити» — товкти, невпинно бити.
Традиція спротиву тут не нова: в роки Визвольних змагань 1917—1921 у селі діяв повстанський загін близько 400 осіб під командуванням отамана Якова Іщенка — у складі 4-го повстанського полку імені Батька Махна.
Щоб зрозуміти, чому армія окупантів, що має перевагу в живій силі, роками не може взяти вісім квадратних кілометрів, достатньо подивитися на карту. Від Малої Токмачки до Оріхова — менше двох кілометрів.
Від Оріхова до Запоріжжя — близько 37. Просування тут відкривало б прямий шлях до посилення тиску на місто, а далі — ширші оперативні можливості.
Вирішальну роль відіграє місцевий рельєф: село оточене панівними висотами, і хто їх контролює — контролює ситуацію.
Колишня колонія з бетонними корпусами, товстими стінами та підземними комунікаціями перетворилася на природну фортецю всередині населеного пункту.
На початку березня 2022 року Мала Токмачка короткочасно потрапила під окупацію, проте вже в травні її повністю звільнили Сили оборони.
Наразі позиції тут надійно утримує 118-та окрема механізована бригада у складі 10-го армійського корпусу під командуванням полковника Олега Дмитришина.
Пресофіцер бригади з позивним «Фейк» називає своїх «кіборгами Малої Токмачки», проводячи паралель із захисниками Донецького аеропорту.
За словами оператора дронів «Марса», навіть коли в несприятливу для польотів погоду росіянам вдається зайти на східні околиці, наступного ж дня все знищується безпілотниками і зачищається штурмовиками.
Він каже, що робота на цій ділянці доведена до автоматизму.
ЗСУ переходять від війни на виснаження до асиметричної стратегії
Головком ЗСУ назвав співвідношення втрат української та російської армій
Сирський розповів, де саме рф зосередила найбільше військ на фронті.
Українським Силам оборони на окремих ділянках вдалося просунутися до трьох кілометрів углиб оборони російських військ у районі Покровська на Донеччині.
