Angh із Нагаленду здобув нагороду TIFF і може потрапити на розгляд Академії — BBC News
В Індії дебютний повнометражний фільм режисера Теджа Ріо Angh, знятий мовою коньяк у штаті Нагаленд, отримав Platform Prize на Міжнародному кінофестивалі в Торонто. Перемога відкриває стрічці можливість кваліфікуватися для розгляду в категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм» премії «Оскар» 2027 року, повідомляє BBC News.
Platform Prize є значною нагородою журі, що відзначає фільми з виразним режисерським голосом. Журі відзначило «свіжу перспективу» Ріо та зображення світу, який рідко представлений у міжнародному кіно.
Розгляд Американською кіноакадемією
За новими правилами Американської кіноакадемії, переможці визначених нагород на шести міжнародних фестивалях можуть кваліфікуватися для розгляду в категорії міжнародного повнометражного фільму без офіційного подання від своєї країни. Водночас перемога в Торонто не означає, що Angh вже номінували на «Оскар».
Стрічка стала першим повнометражним фільмом Теджа Ріо, а більшість її акторів уперше працювали перед камерою. Події картини відбуваються на початку 1960-х років і зосереджені на літньому спадковому очільнику села коньяк Ангбі та його молодому синові.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Зміни в громаді коньяк
Коньяки — одна з 17 основних етнічних спільнот Нагаленду, зосереджена переважно у східному окрузі Мон. У фільмі батько й син належать до останніх мешканців свого регіону, які дотримуються традиційної віри, тоді як серед громад нага поширюється християнство. До села прибуває американський місіонер, якого грає шотландський актор Дуглас Геншелл: батько опирається змінам, а син виявляє цікавість.
Ріо розповів, що прагнув показати період суспільних і релігійних змін у Нагаленді, який офіційно став штатом Індії у грудні 1963 року. Над діалогами, костюмами та художнім оформленням працювали консультанти з громади коньяк, а значну частину ролей виконали представники цієї спільноти без попереднього досвіду зйомок.
Ріо та оператор Адам Піткевич знімали Angh на 16-міліметрову плівку. Вони орієнтувалися на світлини й архівні матеріали про місіонерів і громади нага 1950–1960-х років, прагнучи відтворити їхню фактуру та водночас розповісти історію з погляду самих персонажів.
