Автор колонки Jerusalem Post закликав Ізраїль не підтримувати відокремлення Ес-Сувейди в Сирії
Автор колонки в ізраїльському виданні Jerusalem Post закликав Ізраїль підтримати політичне врегулювання між сирійською провінцією Ес-Сувейда та Дамаском, а не сприяти її відокремленню від Сирії. На його думку, захист друзького населення регіону можна забезпечити через політичні гарантії, представництво у державних інституціях і відповідальність сирійської держави за безпеку, послуги та правосуддя.
Автор вважає, що досвід Сирійських демократичних сил може бути орієнтиром для пошуку компромісу. Він зазначив, що конфлікт СДС із Дамаском не завершився створенням незалежної курдської держави: натомість сторони перейшли до переговорів про права курдів, їхню участь у єдиній сирійській державі та подальшу інтеграцію до державних інституцій.
Доступ до іспитів
Як приклад проблеми автор навів ситуацію зі складанням іспитів учнями з Ес-Сувейди. За його твердженням, після переривання іспитів сирійська влада підготувала екзаменаційні центри, персонал і матеріали. Водночас, за повідомленнями медіа, так звана «Національна гвардія», пов’язана з шейхом Хікматом аль-Хіджрі, не дозволяла учням виїхати з провінції до цих центрів.
Автор наголосив, що учні не мають ставати сторонами політичного протистояння. На його думку, перешкоджання доступу жителів до державних послуг порушує питання про те, хто в регіоні відповідає за базові права громадян і безпеку цивільних.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Застереження щодо окремого утворення
У колонці зазначається, що Хікмат аль-Хіджрі є одним із помітних політичних голосів Ес-Сувейди, однак його не слід вважати єдиним представником сирійських друзів. Автор також згадав повідомлення про затримання, жорстоке поводження чи вбивства опонентів і критиків аль-Хіджрі, наголосивши на потребі незалежних розслідувань таких тверджень.
На думку автора, порушення, яких зазнали друзькі й бедуїнські цивільні, мають бути розслідувані, а винні — притягнуті до відповідальності незалежно від належності. Водночас він вважає, що це не робить поділ Сирії неминучим. Окреме друзьке утворення без широкого міжнародного визнання, фінансування та гарантій безпеки, на його оцінку, може стати нестабільною зоною зовнішнього впливу.
Автор закликав сирійський уряд запропонувати ширшу політичну ініціативу для Ес-Сувейди: забезпечити прозоре правосуддя, безперервність освітніх і медичних послуг, участь мешканців у державних інституціях та поступову інтеграцію збройних формувань до державних структур.
