Єврейські студенти Німеччини зазнають більшого психологічного напруження — Jerusalem Post
Єврейські студенти в Німеччині повідомили про суттєво вищі рівні тривожності, депресії та стресу порівняно з неєврейськими однолітками. Такі результати отримали дослідники Регенсбурзького університету та Берлінського приватного університету Зигмунда Фройда, повідомляє Jerusalem Post.
Опитування 320 студентів
Дослідження проводили онлайн із червня до вересня 2024 року. У ньому взяли участь 320 студентів у Німеччині, 151 із яких самоідентифікувалися як євреї. Автори оцінювали рівень стресу, тривожності, депресії та самооцінки за допомогою стандартизованих анкет. Також вони вивчали сприйняття антисемітизму, відчуття безпеки, єврейську ідентичність та зв’язок з Ізраїлем.
Найбільшу статистичну різницю між єврейськими та неєврейськими учасниками зафіксували за показником тривожності. Водночас різниці в рівні самооцінки між групами не виявили. Після врахування віку, статі, доходу, політичних поглядів і психіатричного анамнезу єврейська ідентичність залишалася окремим чинником, пов’язаним із усіма трьома показниками психологічного напруження.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Відчуття небезпеки та сприйняття антисемітизму
Серед єврейських студентів найсильніше з психологічним напруженням було пов’язане сприйняття антисемітизму. Що вищим учасники вважали рівень антисемітизму в німецькому суспільстві, антисемітизму, пов’язаного з Ізраїлем, та антисемітизму в академічному середовищі, то вищими були їхні показники стресу, тривожності й депресії. Сильніший зв’язок з Ізраїлем також був пов’язаний із вищим рівнем стресу.
54,3% опитаних єврейських студентів заявили, що не почуваються або радше не почуваються в безпеці як євреї в Німеччині. Ще 86,8% пов’язали зростання антисемітизму, яке вони сприймають, із терористичним нападом ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року та подальшими суспільно-політичними подіями.
Дослідники також встановили, що за сильнішого сприйняття антисемітизму учасники сильніше описували власну єврейську ідентичність. Керівниця дослідження, клінічна нейронауковиця Регенсбурзького університету Ірина Ярверс, зазначила, що університетські центри психосоціального консультування мають враховувати стрес, пов’язаний з ідентичністю, а також неявні форми антисемітизму. За її словами, програми зміцнення особистих ресурсів і стратегій подолання труднощів можуть послабити психологічне напруження, оскільки самооцінка виявилася захисним чинником.
